31 жовтня 2025 року Справа № 280/7483/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та не зарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 15.10.1984 року по 20.05.1985 та з 01.09.1985 року по31.08.1994;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши до загального стажу періодів роботи в Республіці Болгарія з 15.10.1984 року по 20.05.1985 та з 01.09.1985 року по 31.08.1994, починаючи з 07.07.2025 року ;
Позо обґрунтований тим, що відповідач безпідставно не врахував періоди трудового стажу позивача в Республіці Болгарія з 15.10.1984 року по 20.05.1985 та з 01.09.1985 року по 31.08.1994, підтверджені нотаріально засвідченими документами, що суперечить міжнародним зобов'язанням України та нормам законодавства. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 29.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 07.07.2025 про перерахунок пенсії «допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами». До заяви було долучено документи завірені нотаріально, що підтверджують періоди роботи на території Республіки Болгарія з 15.10.1984 по 20.05.1985 та з 01.09.1985 по 31.08.1994. Головним управлянням за результатом розгляду поданої 07.07.2025 позивачем заяви про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами, виніс оскаржуване рішення від 14.07.2025 за № 681 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за наявності необхідного страхового стажу набутого на території України. Відповідач вказаним рішенням встановив наявність у позивача страхового стажу 22 роки 1 місяць 1 день, що було достатньо для призначення пенсії за віком. Отже, оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за наявності необхідного страхового стажу набутого на території України, то для врахування періодів роботи на території Болгарії підстави відсутні. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві з 04.04.2025 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.07.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії. До заяви було долучено документи завірені нотаріально, що підтверджують періоди роботи на території Республіки Болгарія з 15.10.1984 по 20.05.1985 та з 01.09.1985 по 31.08.1994.
Розглянувши звернення позивача за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 14.07.2025 року №681, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
В рішенні від 14.07.2025 року №681 зазначено про те, що відповідно до пункту 1 статті 10 Договору між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення від 04.09.2001 (набрав чинності 01.04.2003), якщо право на пенсію не виникає в разі відсутності необхідного стажу, передбаченого в Україні, то для встановлення права на пенсію українська сторона враховує періоди страхового стажу, набуті відповідно до законодавства Болгарії, за умови, що цей час не збігається у часі. Оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за наявності необхідного страхового стажу набутого на території України, то для врахування періодів роботи на території Болгарії підстави відсутні.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача щодо не зарахування спірних періодів до страхового стажу та відмова у перерахунку пенсії, звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Суд зазначає, що 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преам були Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону №1788-XII та ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з розпорядження про призначення пенсії та розрахунку стажу, позивач отримує пенсію з 04.04.2025 року, стаж позивача становить 22 роки 01 місяців 01 днів.
До стажу не враховані періоди з 15.10.1984 - 20.05.1985, 01.09.1985 - 31.08.1994.
Згідно записів трудової книжки позивача № НОМЕР_2 пзивач працювала в м. Біла Слатіна Республіка Болгарія з 15.10.1984 року по 20.05.1985 на посаді бібліотекар, з 01.09.1985 року по 31.08.1994 на посаді учителька.
Відносини у сфері пенсійного забезпечення між Україною та Республікою Болгарії регулюються Договором між Україною та Республікою Болгарії про соціальне забезпечення від 04.09.2001, який набрав чинності з 1 квітня 2003 р.
Договір між Україною та Республікою Болгарії про соціальне забезпечення ратифіковано відповідним Законом № 239-IV (239-15) від 22 листопада 2002 р.
Відповідно до частини 1 статті 10 Договору між Україною та Республікою Болгарії про соціальне забезпечення (далі - Договір), якщо законодавство однієї з Договірних Сторін зумовлює право на пенсію накопиченням страхового (трудового) стажу, то для визначення цього стажу в разі необхідності, компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує страховий (трудовий) стаж, накопичений по законодавству другої Договірної Сторони, за умови що цей стаж не збігається в часі.
Згідно з ч.2 ст.10 Договору між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення від 04.09.2001 року, ратифікованого Україною 22.11.2002 року, якщо законодавство однієї Договірної Сторони зумовлює призначення пенсій за стаж, накопичений у відповідній професії або на відповідній роботі, то при призначенні таких пенсій враховуються також періоди, накопичені на підставі законодавства другої Договірної Сторони у тій самій професії або на тій самій роботі. Якщо підсумовані таким чином періоди не відповідають умовам, що дають право на зазначені пенсії, то ці періоди зараховуються відповідно до законодавства Договірної Сторони, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 3 статті 10, якщо періоди страхового стажу збігаються за часом, вони враховуються лише один раз - за вибором застрахованої особи.
Відповідно до ч.1 ст.12 Договору між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення від 04.09.2001 року, ратифікованого Україною 22.11.2002 року, якщо загальна тривалість страхового (трудового) стажу, накопиченого відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, становить менш ніж дванадцять місяців, і якщо на підставі цього не виникає право на пенсію відповідно до її законодавства, то цей стаж зараховує для призначення пенсії компетентна установа другої Договірної Сторони.
Згідно з ч.2 ст.27 Договору між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення від 04.09.2001 року, ратифікованого Україною 22.11.2002 року, для визначення права на виплати за цим Договором приймається страховий (трудовий) стаж, накопичений на території обох Договірних Сторін до набуття чинності цього Договору
До набрання чинності Договору між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення, який ратифіковано Законом України від 22.11.2002 року № 239-ІV, діяла Угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Народною Республікою Болгарією про соціальне забезпечення від 11.12.1959 року, відповідно до якої при здійсненні соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, якщо цією Угодою не передбачено інше.
Таким чином, норма міжнародного договору прямо зобов'язує органи Пенсійного фонду України зараховувати періоди трудової діяльності, набуті на території Болгарії, у разі відсутності їхнього дублювання з українським стажем, що підтверджено матеріалами справи.
Суд встановив, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували дублювання або недійсність документів, поданих позивачкою.
Посилання відповідача на те, що пенсію призначено лише за стажем, набутим в Україні, не може бути підставою для відмови, оскільки така позиція суперечить зазначеним вище нормам законодавства та міжнародного договору.
Відтак, суд дійшов висновку про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 681 від 14.07.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з зарахуванням періодів роботи в Республіці Болгарія з 15.10.1984 - 20.05.1985, 01.09.1985 - 31.08.1994 до страхового стажу; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Республіці Болгарія з 15.10.1984 - 20.05.1985, 01.09.1985 - 31.08.1994.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону №1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, зокрема, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Відтак, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням страхового стажу за періоди роботи в Республіці Болгарія з 15.10.1984 - 20.05.1985, 01.09.1985 - 31.08.1994, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум з 07.07.2025.
У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.
Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 681 від 14.07.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з зарахуванням періодів роботи в Республіці Болгарія з 15.10.1984 - 20.05.1985, 01.09.1985 - 31.08.1994 до страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Республіці Болгарія з 15.10.1984 - 20.05.1985, 01.09.1985 - 31.08.1994.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за періоди роботи в Республіці Болгарія з 15.10.1984 - 20.05.1985, 01.09.1985 - 31.08.1994, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум з 07.07.2025.
В іншій частині вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 31.10.2025.
Суддя А.В. Сіпака