31 жовтня 2025 рокуСправа № 280/9556/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмаркет Регіон» до виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Департамент муніципального управління Запорізької міської ради про забезпечення позову до його подання,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмаркет Регіон» до виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Департамент муніципального управління Запорізької міської ради, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме:
зупинити дію рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 № 738/44 «Про усунення недоліків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: пр. Металургів, 2 (на підставі акту обстеження території від 28.07.2025 № 0470)»;
заборонити Виконавчому комітету Запорізької міської ради (адреса: пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; ІКЮО: 02140892), Районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (адреса: вул. Сагайдачного Петра, 1-А, м. Запоріжжя, 69096; ІКЮО: 37573513); Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради (адреса: пр. Соборний, 214, м. Запоріжжя, 69037; ІКЮО: 44921382), іншим особам, підприємствам, установам та організаціям вчиняти дії щодо демонтажу тимчасової споруди (з торговельною вивіскою «PAPA BEER») на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 № 738/44 «Про усунення недоліків порушень Правил благоустрою території міста Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.10.2025 8 Запоріжжя за адресою: пр. Металургів, 2 (на підставі акту обстеження території від 28.07.2025 № 0470)», що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Спецмаркет Регіон» (адреса: вул. Незалежної України, 41, м. Запоріжжя, 69037; ІКЮО: 40726713), до набрання законної сили судовим рішення по даній справі.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на наступні обставини. Так, 07.10.2025 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (далі - Відповідач) було прийнято рішення № 738/44 «Про усунення недоліків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: пр. Металургів, 2 (на Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.10.2025 3 підставі акту обстеження території від 28.07.2025 № 0470)». Даним рішенням передбачається примусовий демонтаж тимчасової споруди позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмаркет Регіон»). Наголошує, що про початок адміністративної процедури по проведенню відповідного обстеження та прийняття вищевказаного рішення позивачу ніяким чином повідомлено не було і з самим рішенням його не ознайомлювали та його не вручали. Також, позивача не повідомляли про складення акту обстеження території від 28.07.2025 № 0470 і його позивачу не вручали. Поряд з цим, міська влада в особі своїх повноважних представників неодноразово публічно повідомляла про те, що на період воєнного стану та ще протягом трьох місяців після його завершення усі паспорти прив'язки залишаються чинними. Натомість, виходячи з оскаржуваного рішення відповідача та відповідного оголошення-повідомлення, міська влада планує примусово демонтувати тимчасову споруду позивача. Тобто, існує висока вірогідність того, що внаслідок дії оскаржуваного рішення тимчасова споруда позивача буде примусово демонтована міською владою до постановлення судом остаточного рішення за позовом, який має намір подати позивач. У свою чергу, у випадку задоволення позовних вимог, повернення на місце тимчасової споруди буде вкрай ускладнено, оскільки це викличе необхідність: залучення коштовної та важкої техніки для повернення на місце тимчасової споруди (вантажівки, крани тощо); під'єднання усіх демонтованих комунікацій (водопостачання, електропостачання тощо); приведення місця розташування тимчасової споруди до стану, придатного для її монтажу (покіс рослин, демонтаж асфальту, бетонних, залізобетонних конструкцій, які можуть там з'явитися) тощо. Вважає, що співмірним та розсудливим буде зупинення акту індивідуальної дії, а саме оскаржуваного рішення відповідача, а також заборона відповідачу, третім та іншим особами вчиняти самі дії по демонтажу тимчасової споруди позивача. Саме такий комплекс заходів забезпечення позову в повній мірі має убезпечити позивача від примусового демонтажу його тимчасової споруди.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).
Відповідно до ч. 1ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно зст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Поряд із цим співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Також суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Предметом спору у цій справі є рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 № 738/44 «Про усунення недоліків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: пр. Металургів, 2 (на підставі акту обстеження території від 28.07.2025 № 0470)» і заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії цього рішення та заборони вчиняти дії щодо демонтажу тимчасової споруди (з торговельною вивіскою «PAPA BEER») на його підставі.
Суд зазначає, що в даному випадку заявником не наведено переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.
Також, наведені у заяві обставини не підтверджені належними та достовірними доказами.
Суд не заперечує того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення та заборони вчиняти дії щодо демонтажу тимчасової споруди може убезпечити позивача від понесення ним майнових витрат.
Разом із тим, у контексті вказаного, суд звертає увагу на правові позиції Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18, від 30.09.2021 у справі № 160/7358/21 та у справах № 640/23179/19, № 460/549/20, № 826/16216/18, від 21.08.2024 у справі № 320/4183/24, за змістом яких підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше й у разі оскарження відповідного акту суб'єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.
У згаданих провадженнях Верховний Суд відхилив доводи стосовно можливого нанесення суб'єкту господарювання майнової шкоди як підстави для забезпечення позову і обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів, зазначивши, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Крім того, суд не вважає наведені у позовній заяві обставини щодо очевидності протиправності спірного рішення достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи. Тобто, за наведеними підставами, протиправність рішення відповідача може бути перевірена тільки під час судового розгляду справи по суті.
Також, представник позивача в заяві просить заборонити вчиняти певні дії не лише конкретним особам, а взагалі невизначеному колу осіб - “іншим особам, підприємствам, установам та організаціям».
Відтак, ці вимоги є не співмірними із позовними вимогами.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмаркет Регіон» про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суддя,
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмаркет Регіон» до виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Департамент муніципального управління Запорізької міської ради про забезпечення позову до його подання, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака