З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВІТУ СУБ'ЄКТА ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
31 жовтня 2025 рокуСправа № 280/4760/22 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали звіту Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №280/4760/22
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району
про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/4760/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання дій протиправними, стягнення коштів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №280/4760/22, яке набрало законної сили 31.10.2022, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV;
зобов'язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
05.01.2023 судом видано виконавчий лист по справі.
Ухвалою від 11.04.2024 суд замінив боржника у виконавчому листі, виданому Запорізьким окружним адміністративним судом 05.01.2023 по справі № 280/4760/22, а саме: Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37573780) на Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 37573438).
29.07.2025 від позивача надійшла заява, в якій він просить суд встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) - Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради подати звіт про виконання судового рішення у справі 280/4760/22 від 14.09.2022 р., встановити відповідний строк для цього ( 7 робочих днів).
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначав, що наявність рішення суду, яке набрало законної сили, та відкритого виконавчого провадження проігнороване відповідачем, та він ухиляється від виконання обов'язків покладених на нього судом. Відтак, у силу приписів частини другої статті 382 КАС України вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2025 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №280/4760/22; зобов'язано Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради подати протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №280/4760/22.
27.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов звіт Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, в якому зазначено, що Департамент є бюджетною установою, тому вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Всі виплати проводяться через органи Державного казначейства України, і якщо органи соціального захисту населення зроблять спробу виплатити іншу суму, ніж передбачено паспортом бюджетної програми на відповідний рік, то цю виплату не здійснить Державне казначейство та розцінить це як нецільове використання бюджетних коштів. Зазначені обставини унеможливлюють проведення виплати Департаментом ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» за 2022 рік, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період, а саме згідно з проведеним нарахуванням у сумі 8179,00 грн. Таким чином, в межах наданих Департаменту повноважень рішення суду частково виконано - проведено нарахування недоплаченої щорічної разової грошової допомоги. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 Департаментом формується черга виконання рішення суду та щомісяця подається інформація щодо потреби в бюджетних асигнуваннях, в тому числі щодо грошових зобов'язань на користь ОСОБА_1 , виплата який може бути проведено виключно у разі надходження коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду». Залишок не виконаних рішень за другим списком пріоритетності станом на жовтень 2025 року складає 635 рішень на загальну суму 4898335,00 грн, де рішення по справі №280/4760/22 згідно з черговістю наразі перебуває на 467 місті (по мірі виплати місце буде підійматися у черзі). Отже, оскільки Департамент не є головним розпорядником бюджетних коштів, тому невиконання судового рішення Департаментом в частині виплати грошових коштів ОСОБА_1 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у Департаменту не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Просить прийняти звіт Департаменту про виконання судового рішення №280/4760/22.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Таким чином, судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Позивачу проведено нарахування недоплаченої щорічної разової грошової допомоги відповідно до резолютивної частини рішення суду, залишилася не виконаною частина судового рішення щодо виплати нарахованої за судовим рішенням заборгованості. Зі звіту відповідача слідує, що відповідна виплата буде здійснена після надходження відповідного фінансування.
Щодо виплати нарахованої суми грошової допомоги, то суд враховує, що відповдіно до пункту 9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 (надалі - Порядок № 902), розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою, Пенсійним фондом України та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 902 Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальненої інформації про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення відповідно до розподілу бюджетних коштів у межах помісячного розпису асигнувань.
Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Мінсоцполітики. У свою чергу, суд не має повноважень щодо зміни відповідного порядку, зокрема в інтересах позивача на порушення прав та інтересів інших стягувачів, на користь яких раніше були ухвалені судові рішення і так само мають правомірні очікування щодо їх виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є порушеннями бюджетного законодавства.
Здійснюючи судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі, суд вправі задіювати лише ті механізми, які визначені нормами процесуального закону з метою спонукання суб'єкта владних повноважень рішення суду в конкретній адміністративній справі.
З наданої відповідачем інформації щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» по Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, станом на 26.09.2025 потреба Департаменту у бюджетних коштах становить загалом 4898335,00 грн, які необхідні для виконання 635 судових рішень.
Водночас у Списку черговості осіб та нарахованих сум з метою виплати вказаних грошових зобов'язань ОСОБА_1 включений за № 467 із сумою 8179,00 грн.
Отже, встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу зазначеної заборгованості, що обумовлюється відсутністю у Департаменту належного фінансового забезпечення з Державного бюджету України, необхідних для виконання судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Разом з тим, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Також у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 висловлено наступну правову позицію: «Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Оскільки відповідачем здійснено нарахування грошової допомоги позивачу, Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.
При цьому, у відповідності до положень частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 382-382-3 КАС України, суд
Прийняти звіт Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №280/4760/22.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №280/4760/22 (з доказами направлення копій звіту та доданих до нього документів позивачу).
Попередити керівника Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, що відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи та керівнику Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (для відома).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 31.10.2025.
Суддя К.В.Мінаєва