24 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/4196/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,
за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
представника позивача - Кушнір Н.П.;
представника відповідача - Щадей С.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 жовтня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 31 жовтня 2025 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:
1) відкрити провадження по справі та надати можливість взяти участь в розгляді даної справи;
2) розглянути справу у порядку загального позовного провадження;
3) в разі неявки в судове засідання, прошу розглянути справу за відсутності позивача;
4) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 126 о/с від 13.06.2024 «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначення на посаду інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області;
5) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18 червня 2024 року за № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Закарпатській області», яким вирішено звільнити з служби в поліції інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023), відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»;
6) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 131 о/с «По особовому складу» від 19 червня 2024 року, яким, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» звільнено з служби в поліції інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з 19 червня 2024 року;
7) поновити майора поліції ОСОБА_1 (0073023) на службі в поліції на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області;
8) стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (0073023) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі;
9) допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення одного місяця та поновлення на службі в поліції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 30 липня 2004 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, на посадах слідчого та старшого слідчого. 06 листопада 2015 року звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції України. З 06 листопада 2015 року по теперішній час, проходив службу в Національній поліції України, та перебував на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, звання майор поліції. За час служби до дисциплінарної відповідальності не притягався, неодноразово заохочувався.
12 червня 2024 року заступником начальника СУ ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_2 , усно було запропоновано - т.в.о. заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області майору поліції ОСОБА_1 , погодитися на добровільну зміну посади, а саме на старшого інспектора відділення спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області. На дану пропозицію позивач повідомив заступнику начальника СУ ГУНП в Закарпатській області підполковнику поліції Кобць М.М., що він має статус батька одинака, оскільки згідно свідоцтва про смерть мати його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а посада яку його пропонують, передбачає довготривалі відрядження за межі області. Дана ситуація позбавить позивача можливості реалізувати покладені на нього згідно із законом обов'язки батька неповнолітньої дитини, та призведе до порушення прав неповнолітньої дочки, у зв'язку з чим він написав рапорт про не згоду з пропозицією керівництва змінити посаду.
14 червня 2024 року під час загального збору особового складу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області заступником начальника ГУНП в Закарпатській області - начальником СУ полковником поліції Йовенком 1.1, оголошено Наказ № 126 о/с від 13.06.2024 «По особовому складу», згідно з яким відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області, звільнивши з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області з 17.06.2024 року. З метою виконання оголошеного наказу № 126 о/с від 13.06.2024 «По особовому складу», дано вказівку начальнику відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області підполковнику поліції ОСОБА_5 , який на той час був безпосереднім керівником ОСОБА_1 , скласти акт прийому передачі наявних у нього кримінальних проваджень.
15 червня 2024 року з метою виконання наказу № 126 о/с від 13.06.2024 року «По особовому складу» ОСОБА_1 , особисто передав усі наявні у нього матеріали кримінальних проваджень та речових доказів своєму безпосередньому керівнику - начальнику відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області підполковнику поліції Зубака В.В., про що було складено відповідний акт у двох екземплярах.
Також, 15 червня 2024 року ОСОБА_1 у зв'язку з болями поясниці спини, яка поступово збільшувалась звернувся за медичною допомогою до клініки «ГЕМО МЕДИКА» в якій має підписану декларацію з сімейним лікарем з діагнозом «Остеохондроз попереково-крижового відділення хребта без порушення функції хребта». Після візиту до лікаря ОСОБА_1 було відкрито лікарняний та створено медичний висновок про непрацездатність - 75СТ-МТВ5-2Т87-37Р5. Про тимчасову непрацездатність та вихід на лікарняний ОСОБА_1 15.06.2024 року засобами мобільного зв'язку особисто повідомив заступника начальника СУ ГУНП в Закарпатській області Кобця М.М., заступника начальника СУ ГУНП в Закарпатській області Пукмана В.О. та т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 .
Після попередження всіх керівників про перебування на лікарняному через ОСОБА_1 стало відомо, що дисциплінарною комісією ГУНП в Закарпатській області проводиться службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими структурних служб, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП, у зв'язку з чим, його запрошено прибути до управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області на засідання дисциплінарної комісії 17.06.2024 року. 16.06.2024 року ОСОБА_1 , на електронну адресу, зазначену на сайті Головного управління НП в Закарпатській області у розділі: «Контакти для звернення» (https://zk.npu.goy.ua/kontakty-dlia-zvernennia), а саме: gunp@zk.police.gov.ua, було надіслано повідомлення на ім'я Голови дисциплінарної комісії - начальника відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області Олександра Софілканичу, про те, що відповідно до вимог ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», прибути 17.06.2024 року до управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області на засідання дисциплінарної комісії не має можливості з поважних причин у зв'язку із перебуванням з 15.06.2024 року на лікарняному.
17.06.2024 року з метою виконання наказу № 126 о/с від 13.06.2024 року «По особовому складу», який був наступним робочим днем з дня оголошення позивачу та вручення копії витягу вищевказаного наказу, а також відповідно до Інструкції створеної на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, ОСОБА_1 особисто подав письмову заяву на скасування сертифіката - особистого електронного ключа слідчого для входу в ЄРДР, що йому належить, безпосередньо Адміністратору, який здійснював реєстрацію в Закарпатській обласній прокуратурі, та повернув сам електронний носій «USB» карту з ключем для входу в ЄРДР.
19.06.2024 року ОСОБА_1 було продовжено лікарняний до 24.06.2024 року включно, про що 19.06.2024 року позивачем засобами мобільного зв'язку повідомлено т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області Данилаша О.В., з наданням медичного висновку про непрацездатність: НХРН-ЗТ7С-КА46-ХНР7.
Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18 червня 2024 року за № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Закарпатській області» позивача, інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023), відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», вирішено звільнити зі служби в поліції. На підставі вищевказаного наказу ГУНП в Закарпатській області прийнято інший наказ за № 131 о/с «По особовому складу» від 19 червня 2024 року, яким, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено з 19 червня 2024 року. З оскаржуваними наказами позивач ознайомився 25 червня 2024 року, а саме в перший день виходу на роботу після завершення лікування. В свою чергу, позивач зазначає, що не відмовлявся від виконання наказів безпосереднього керівника та керівництва ГУНП, не порушував присяги, що вказує на незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з зі служби в поліції.
02 липня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та витребувано від Головне управління Національної поліції у Закарпатській області оригінал чи належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 , оригінал чи належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 , довідку про середній заробіток позивача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України за № 100 від 08.02.1995 року та всі документи, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення та запропоновано відповідачу подати відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
17 липня 2024 року від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. 13.06.2024 року на ім'я керівника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з управління превентивної діяльності ГУНП надійшла доповідна записка від 14.06.2024 року за вих. № 968/108/8 - 2024. В доповідній записці вказано, що окремі поліцейські зі списків, які надані керівниками, а саме, … «слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_1 » … почали створювати штучні умови, відмовилися виконувати віддані накази своїх керівників, а також, ознайомлюватися та виконувати вимоги наказу ГУНП в Закарпатській області від 13.06.2024 № 126 о/с, про їх переведення до батальйону в порядку статті 65 Закону України від 02.07.2015 № 580 - VIII «Про Національну поліцію». За фактом викладеним у доповідній записці наказом ГУНП в Закарпатській області № 1502 від 14.06.2024 року призначено службове розслідування. Так, в ході проведення службового розслідування отримано відомості, які свідчать про те, що поліцейським ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , після визначення останніх такими, що мають нести службу у складі батальйону, їхніми безпосередніми керівниками було віддано усний наказ, який зобов'язував останніх, з'явитися до секторів (відділів) кадрових забезпечень та в разі згоди з запропонованою посадою в складі батальйону або ж, відмови в подальшому нести службу у складі зазначеного батальйону - скласти відповідний рапорт про згоду з запропонованою посадою або відмови від такої, однак, зазначені в доповідній записці УКЗ ГУНП поліцейські, не виконали наказу своїх безпосередніх керівників.
Зокрема було встановлено, що станом на 13.06.2024 року, враховуючи відмову виконати накази своїх безпосередніх керівників, щодо прийняття рішення про подальшу службу у складі батальйону, а також, виходячи з необхідності комплектування вказаного батальйону поліції, поліцейські ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , на підставі п. 2 ч. 1 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) та абзацу 2 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП від 13.06.2024 № 126 о/с були призначені на відповідні посади у батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13.06.2024 року № 126 о/с «По особовому складу», позивача було звільнено з посади т.в.о. заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначено на посаду старшого інспектора відділення снайперів батальйону особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
З метою ознайомлення поліцейських, які були призначені для подальшого проходження служби в батальйоні поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, 14.06.2024 року до територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП, де проходять службу вказані поліцейські, управлінням кадрового забезпечення ГУНП були надіслані листи якими повідомлено поліцейських про призначення їх на відповідні посади відповідно наказу 13.06.2024 року № 126 о/с «По особовому складу» та додатково повідомлено про необхідність прибуття 17.06.2024 року до ГУНП для проведення інструктажу та стройового огляду. Вказаний лист було надіслано на адресу позивача за вих. № 947/106/2 - 2024 від 14.06.2024 року.
Згідно стройової записки т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області від 17.06.2024 року року ОСОБА_1 не з'явився на службу, до місця дислокації батальйону. Опитаний з даного приводу т.в.о начальника батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6 пояснив, що 17.06.2024 року у відповідності до вимог телеграми ГУНП від 14.06.2024 року № 755/106/01/32-2024 до внутрішнього двору ГУНП не з'явилися для проходження інструктажу та стройового огляду поліцейські ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , які відповідно до наказу ГУНП від 13.06.2024 року № 126 о/с були призначені на відповідні посади у склад батальйону. Окрім цього, ОСОБА_6 зауважив, що вищевказані поліцейські 17.06.2024 та 18.06.2024 року на службу не вийшли, про причини свого невиходу йому не повідомили.
З метою встановлення можливого перебування поліцейських на лікарняному, в тому числі й ОСОБА_1 , в межах проведеного службового розслідування, до медичної установи ДУ «ТМО МВС України по Закарпатській області» надіслано відповідний запит. Згідно наданої інформації ДУ «ТМО МВС України по Закарпатській області» від 18.06.2024 року № 33/27-784, позивач за медичною допомогою до ДУ «ТМО МВС України по Закарпатській області» не звертався та про відкриття лікарняних в інших медичних установ не повідомляв. Враховуючи відсутність позивача на службі 17 та 18 червня 2024 року, дії позивача були розцінені як невихід на службу. Листом від 14.06.2024 року № 761/106/32-2024 повідомлено позивача про проведення службового розслідування з проханням прибути до управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області на засідання дисциплінарної комісії 17.06.2024 року. Даний лист направлено Укрпоштою рекомендованим листом та у мережі «WhatsApp». Отже, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
За результатами службового розслідування, Наказом ГУНП в Закарпатській області № 1514 від 18.06.2024 року за порушення службової дисципліни, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказ ГУНП в Закарпатській області № 1514 від 18.06.2024 року було реалізовано шляхом видання наказу по особовому складу № 131 о/с від 19.06.2024 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відповідно до п. 6, ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Просила такі задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити у задоволенні позову.
01 серпня 2024 року позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, якій просить суд:
1) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 126 о/с від 13.06.2024 «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначення на посаду інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
2) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18 червня 2024 року за № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Закарпатській області», яким вирішено звільнити з служби в поліції інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023), відповідно до п. 7 ч. З ст. 13 ЗУ «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».
3) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 131 о/с «По особовому складу» від 19 червня 2024 року, яким, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» звільнено з служби в поліції інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з 19 червня 2024 року.
4) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 142 о/с «По особовому складу» від 02 липня 2024 року, яким змінено пункт наказу ГУНП в Закарпатській області від 19.06.2024 року № 131 о/с в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 19 червня 2024 року на 25 червня 2024 року.
5) Поновити майора поліції ОСОБА_1 (0073023) на службі в поліції на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області.
6) Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (0073023) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.
7) Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення одного місяця та поновлення на службі в поліції.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30 липня 2004 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, на посадах слідчого та старшого слідчого. 06 листопада 2015 року звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції України. З 06 листопада 2015 року по теперішній час, проходив службу в Національній поліції України, та перебував на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, звання майор поліції.
12 червня 2024 року заступником начальника СУ ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_2 , було запропоновано т.в.о. заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області майору поліції ОСОБА_1 , погодитися на добровільну зміну посади, а саме на старшого інспектора відділення спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області. На дану пропозицію ОСОБА_1 повідомив заступнику начальника СУ ГУНП в Закарпатській області підполковнику поліції Кобець М.М., що він має статус батька одинака, оскільки згідно свідоцтва про смерть мати його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а посада яку йому пропонують, передбачає довготривалі відрядження за межі області. Дана ситуація позбавить його можливості реалізувати покладені на нього згідно із законом обов'язки батька неповнолітньої дитини, та призведе до порушення прав неповнолітньої дочки, у зв'язку з чим ОСОБА_1 написав рапорт про не згоду з пропозицією керівництва змінити посаду.
Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 126 о/с від 13.06.2024 року «По особовому складу» призначено майора поліції ОСОБА_1 інспектором взводу №1 батальйону поліції особливого призначення ( стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
З метою виконання оголошеного наказу № 126 о/с від 13.06.2024 року «По особовому складу», дано вказівку начальнику відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області підполковнику поліції ОСОБА_5 , який на той час був безпосереднім керівником ОСОБА_1 , скласти акт прийому передачі наявних у нього кримінальних проваджень. 14 червня 2024 року складено Акт прийому передачі матеріалів кримінальних проваджень та речових доказів.
14 червня 2024 року ОСОБА_1 додатково подав рапорт з підтверджуючими документами про статус батька одинака.
15 червня 2024 року ОСОБА_1 було відкрито лікарняний, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність №75СТ-МТВ5-2Т87-37Р5.
Разом з тим, 15 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами мобільного зв'язку особисто повідомив заступника начальника СУ ГУНП в Закарпатській області Кобця М.М., заступника начальника СУ ГУНП в Закарпатській області Пукмана В.О. та т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 про його тимчасову непрацездатність та вихід на лікарняний.
Після попередження всіх керівників про перебування на лікарняному позивачу стало відомо, що дисциплінарною комісією ГУНП в Закарпатській області проводиться службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими структурних служб, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 запрошено прибути до управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області на засідання дисциплінарної комісії 17.06.2024 року.
16 червня 2024 року позивач, на електронну адресу, зазначену на сайті Головного управління НП в Закарпатській області у розділі: «Контакти для звернення» (https://zk.npu.goy.ua/kontakty-dlia-zvernennia), а саме: gunp@zk.police.gov.ua, було надіслано повідомлення на ім'я Голови дисциплінарної комісії - начальника відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області Олександра Софілканича, про те, що відповідно до вимог ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», прибути 17 червня 2024 року до управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області на засідання дисциплінарної комісії не має можливості з поважних причин у зв'язку із перебуванням з 15 червня 2024 року на лікарняному через його тимчасову непрацездатність внаслідок захворювання, в якому для підтвердження даного факту зазначив номер медичного висновку про непрацездатність: 75СТ-МТВ5-2Т87-37Р5.
Також, 16 червня 2024 року ОСОБА_1 на електронну адресу, зазначену на сайті Головного управління НП в Закарпатській області у розділі: «Контакти для звернення» (https://zk.npu.gov.ua/kontakty-dlia-zvernennia), а саме: gunp@zk.police.gov.ua, був надісланий рапорт на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області генерала поліції третього рангу Ярослава Колесника та на ім'я т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_28 , в якому повідомив, що прибути 17 червня 2024 року до ГУНП в Закарпатській області відповідно до службової телеграми від 14.06.2024 (вих. № 755/106/01/32-2024) не має можливості з поважних причин, у зв'язку із перебуванням з 15 червня 2024 року на лікарняному через його тимчасову непрацездатність внаслідок захворювання, в якому для підтвердження даного факту зазначив номер медичного висновку про непрацездатність: 75СТ-МТВ5-2Т87-37Р5.
16 червня 2024 року позивачем на електронну адресу ГУНП в Закарпатській області надісланий рапорт на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області генерала поліції третього рангу Ярослава Колесника з обґрунтуванням неможливості виконувати відрядження за межі області через обов'язок піклуватись за дитину, а тому ОСОБА_1 вимушений звільнитись за власним бажанням зі служби в Національній поліції України. Про результат розгляду вищевказаного рапорту позивачу не повідомлено.
17 червня 2024 року з метою виконання наказу № 126 о/с від 13.06.2024 «По особовому складу», відповідно до Інструкції створеної на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, ОСОБА_1 особисто подав письмову заяву на скасування сертифіката - особистого електронного ключа слідчого для входу в ЄРДР, що йому належить, безпосередньо Адміністратору який здійснював реєстрацію в Закарпатській обласній прокуратурі, та повернув сам електронний носій «USB» карту з ключем для входу в ЄРДР.
17 червня 2024 року, за фатом невиходу ОСОБА_1 на службу складено Акт про відсутність на службі.
18 червня 2024 року, за фатом невиходу ОСОБА_1 на службу складено Акт про відсутність на службі.
19 червня 2024 року позивачу було продовжено лікарняний до 24.06.2024 року включно, про що 19 червня 2024 року засобами мобільного зв'язку повідомлено т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , з наданням медичного висновку про непрацездатність: НХРН-ЗТ7С-КА46-ХНР7.
Також, 19 червня 2024 року ОСОБА_1 на електронну адресу, зазначену на сайті Головного управління НП в Закарпатській області у розділі: «Контакти для звернення» (https://zk.npu.gov.ua/kontakty-dlia-zvernennia), а саме: gunp@zk.police.gov.ua, був надісланий рапорт на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області генерала поліції третього рангу Ярослава Колесника, начальнику управління кадрового забезпечення ГУНП в Закарпатській області Андрія Скорохода та на ім'я т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області Олега Данилаша про те, що 19 червня 2024 року йому продовжено лікарняний до 24 червня 2024 року включно, з вказанням номеру медичного висновку про непрацездатність: НХРН-ЗТ7С-КА46-ХНР7.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області від 18 червня 2024 року за № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області» за вчинення грубого дисциплінарного проступку, порушення частин 1, 2, статті 3 та пунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини 3 статті 1, статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, абзаців 2, 13 частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилось у невиході на службу 17.06.2024 та 18.06.2024 в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, порушенні Присяги та Правил етичної поведінки поліцейського, а також невиконанні наказів безпосередніх керівників та керівництва Головного управління Національної поліції Закарпатській області, інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023), відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити зі служби в поліції.
Згідно з Витягу з Наказу від 19 червня 2024 року за №131 о/с «По особовому складу», відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): майора поліції ОСОБА_1 (0073023), інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 19 червня 2024 року.
Підстава: пункт 11 наказу ГУНП в Закарпатській області від 18.06.2024 № 1514 та довідка-розрахунок про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, № 33, видана УЛМТЗ ГУНП 18.06.2024 вих. № 683/106/3-2024.
Згідно з Витягу з Наказу від 02 липня 2024 року №142 о/с «По особовому складу» про часткову зміну пунктів наказу ГУНП в Закарпатській області від 19 червня 2024 року за № 131 о/с: пункт наказу в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0073023), інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головною управління Національної поліції в Закарпатській області, з 19 червня 2024 року, частково змінити. Вважати його звільненим з 25 червня 2024 року.
Підстава: листок непрацездатності № 12659184-2023744666-1, № 12659184-2023673932-1, видані товариством з обмеженою відповідальністю «Гемо Медика Україна» 15 червня та 20 червня 2024 року відповідно.
ОСОБА_1 07.11.2015 року склав присягу наступного змісту: Я, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно службової характеристики, яка міститься в матеріалах справи від 17.06.2024 року ОСОБА_1 , за час служби в займаній посаді майор поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе як відповідальний, виконавчий і наполегливий працівник. Дотримується всіх вказівок, не соромиться питати поради, дисциплінований та стриманий. Чітко дотримується дисципліни та внутрішнього розпорядку. Має хороший рівень теоретичної підготовки. Швидко орієнтується та правильно діє в складних ситуаціях. Поставлені завдання виконує своєчасно та якісно, бере активну участь у роботі та житті підрозділу. ОСОБА_1 під час проходження служби проявив такі якості як: відповідальність, пунктуальність, ввічливість, наполегливість, рішучість, працьовитість, ретельність, порядність. Морально стійкий, енергійний, ініціативний, рішучий по відношенню до труднощів. Самодисциплінований та організований. В спілкуванні з громадянами та колегами ввічливий і тактовний. Фізично розвинутий добре. У стройовому відношенні підтягнутий. Істотних недоліків у службовій діяльності не допускає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частиною 1 ст. 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VІІІ).
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.
Згідно з п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 (далі Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023) з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно з ст. 16 цього ж Закону за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX, до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.
При цьому, Законом від 15.03.2022 №2123-IX статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною четвертою такого змісту: «Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Зокрема, стаття 24 Закону України «Про Національну поліцію» у редакції Закону №1702-IX від 16.07.2021 «Про основи національного спротиву» передбачає додаткові повноваження поліції.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону №580-VІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Аналіз наведених норм права доводить, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції, погоджуються на підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися.
Приписами частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено чіткий перелік підстав коли поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
В розумінні частини 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з ч. 2 цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За приписами частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує:
- характер проступку, - обставини, за яких він був вчинений, - особу порушника, -ступінь його вини, -обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, - попередню поведінку поліцейського, - його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №,893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п.1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає:
- в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського; - з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення; - установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку; - вини поліцейського; - ступеня тяжкості дисциплінарного проступку; - розміру заподіяної шкоди; - та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку, службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Відповідно до п. 2 розділу VI цього Порядку, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У відповідності до ч. 2 Розділу IV Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
3. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
4. Надання чергової відпустки поліцейському, стосовно якого проводиться службове розслідування, здійснюється з повідомленням голови дисциплінарної комісії.
5. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що позивач не надавав пояснень під час службового розслідування, оскільки перебував на лікарняному, а також у зв'язку з цим був позбавлений всіх вищеперерахованих прав під час службового розслідування щодо нього.
Відповідно до ч. 3 Розділу V Порядку у разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.
Судом встановлено, що наказ про відсутність на службі позивача за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування - відсутній, хоча у відповідача була наявна необхідна інформацію про е-лікарняний в Електронному кабінеті страхувальника на Порталі Пенсійного фонду України.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) особою рядового і начальницького складу обов'язків або вчинення ним дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з врахуванням характеру та обставин вчиненого проступку, його наслідків, попередньої поведінки, кваліфікації тощо та бути співмірним дисциплінарному проступку.
Згідно п.1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Аналіз наведених правових норм доводить, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Суд зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Адміністративний суд в силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У свою чергу, суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями й документами.
Суд враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Необхідно зазначити, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
Верховний Суд в постанові від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 наголосив на тому, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з'ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського.
До того ж, в адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, згідно з якою на останнього покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Як встановлено судом, на момент прийняття усіх наказів, в тому числі наказу № 126 о/с від 13.06.2024 року про призначення на нову посаду та наказ про обов'язок з'явитися 17.06.2024 року до внутрішнього двору будівлі ГУНП, невиконання яких інкримінується у вину ОСОБА_1 такий перебував на лікарняному, що підтверджується усіма необхідними та допустимими доказами, а тому вина ОСОБА_1 , як така що може трактуватись як порушення дисциплінарного статуту відсутня, що говорить про неможливість притягнення його до найсуворішої міри відповідальності - звільнення зі служби.
За сукупним аналізом норм КЗпП України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; Постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього"; Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"; Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» вбачається, що Е-лікарняний - електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи. Він є підставою для звільнення від роботи та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. е-лікарняний не потрібно друкувати та надавати роботодавцю у паперовій формі чи надавати будь-які паперові підтвердження тимчасової непрацездатності. У хворого виникає обов'язок повідомити про відкриття е - лікарняного свого роботодавця будь-яким зручним способом, наприклад, засобами мобільного зв'язку та рапортами, що і було вчинено позивачем.
У свою чергу відповідач має змогу перевірити усю необхідну інформацію про е -лікарняний в Електронному кабінеті страхувальника на Порталі Пенсійного фонду України.
З вищенаведеного вбачається, що відсутність ОСОБА_1 під час стройового огляду була законною, так як ще з 15.06.2024 року він був звільнений від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою (лікарняним).
Відповідач не спростував факт обізнаності про перебування позивача під час винесення всіх оскаржуваних наказів на лікарняному, будь яких скарг на неправомірність видачі лікарняних або неправомірності дій осіб, які їх видали, суду не надано.
Дисциплінарна Комісія дані факти не перевірила, не надала їм оцінку та незаконно притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Таким чином Наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 126 о/с від 13.06.2024 року «По особовому складу» щодо призначення майора поліції ОСОБА_1 інспектором взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області пункт 11 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.06.2024 № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області» щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та наказ на реалізацію попереднього наказу від 19.06.2024 № 131 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 , а також від 02.07.2024 року № 142 о/с «По особовому складу» Про часткову зміну пунктів наказу ГУНП в Закарпатській області від 19.06.2024 № 131 о/с слід визнати протиправними та скасувати.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАСУ), і виходячи з даного обов'язку відповідача правомірність оскаржуваних наказів відповідачем не доведена достатніми доказами.
В даному випадку суд застосовує надані йому повноваження згідно ч. 2 ст. 9 КАСУ, а саме: суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно із ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи те, що суд визнав спірні накази відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, суд приходить до висновку, що належним способом поновлення порушеного права позивача є поновлення його на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГГУНП в Закарпатській області з 26 червня 2024 року.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок).
Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
П. 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.
Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до Довідки №503/106/5-24 від 08.07.2024 року, про заробітну плату ОСОБА_1 , його заробітна плата за останні два місяці перед звільненням склала: за квітень 2024 року - 34837,01 грн., за травень 2024 року - 34837,03 грн., середньомісячна -34837,02 грн., середньоденна - 1142,20 грн.
Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу 343 календарних днів за період 26.06.2024 року по 24.10.2025 року, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 391774,60 грн. При цьому, з вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які повинні утримуватися із сум доходу поліцейського.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі - 34837,02 грн., підлягає до негайного виконання.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ф. Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 126 о/с від 13.06.2024 «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначення на посаду інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18 червня 2024 року за № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Закарпатській області2, яким вирішено звільнити з служби в поліції інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023), відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».
4. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 131 о/с «По особовому складу» від 19 червня 2024 року, яким, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ “Про Національну поліцію» звільнено з служби в поліції інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з 19 червня 2024 року.
5. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 142 о/с «По особовому складу» від 02 липня 2024 року, яким змінено пункт наказу ГУНП в Закарпатській області від 19.06.2024 року № 131 о/с в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 19 червня 2024 року на 25 червня 2024 року.
6. Поновити майора поліції ОСОБА_1 (0073023) на службі в поліції на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області з 26 червня 2024 року.
7. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (0073023) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.06.2024 року по 24.10.2025 року в розмірі 391774,60 грн.
8. Рішення в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 26.06.2024 року підлягає негайному виконанню.
9. Рішення в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ф. Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за один місяць в розмірі 34837,02 грн., підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець