30 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/2435/25
категорія 111030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 23.09.2024 № 0220872406, № 0220882406, № 0220892406 і № 0220902406.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що прийняті податкові повідомлення-рішення не грунтуються на нормах податкового законодавства і дійсних обставинах справи. Він не отримував дохід у 2023 році у сумі 915267,00 грн, тому не повинен був його декларувати. Крім того, перевірка контролюючим органом проведена з порушенням податкового законодавства, запити на отримання інформації не містили необхідні реквізити.
Ухвалою суду від 13.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що за даними перевірки ОСОБА_1 отримував у 2023 році грошові перекази від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), у розмірі 915267,00 грн. Вказану суму доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік не відобразив. Це стало підставою для нарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 164748,06 грн; військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 13729,00 грн та штрафу за неподання податкової декларації про майновий стан та доходи в розмірі 340 грн. Також відповідачем застосовано штраф за ненадання платником податків документів в розмірі 6700 гривень та ненадання відповіді на запит контролюючого органу в розмірі 1020 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що посадовою особою Головного управління ДПС у Житомирській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів (у тому числі у вигляді грошових переказів від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), отриманих платником податків за період 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, результати якої відображені в акті від 21.08.2024 № 17576/06-30-24-06/ НОМЕР_1 .
В акті перевірки вказано, що ОСОБА_1 допустив наступні порушення:
1. пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;
2. пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 167.1 ст. 167 ПК України, а саме: у заниженні загального річного оподатковуваного доходу внаслідок недекларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у сумі 915 267,00 грн, в результаті визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 164 748,06 грн;
3. пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 1.2, пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за 2023 рік на суму 13 729,00 грн;
4. п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, внаслідок чого встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмові запити про ненадання інформації;
5. пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, внаслідок чого встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмові запити про надання інформації.
На підставі висновків, які викладені в акті перевірки, відповідач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:
- Форми “Р» від 23.09.2024 року № 0220872406 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 164748,06 грн та штрафними санкціями у розмірі 10 % на суму 16 474, 81 грн;
- Форми “Р» від 23.09.2024 року № 0220882406 за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 13729,00 грн та штрафними санкціями у розмірі 10% на суму 1372,90 грн;
- Форми “ ПС» від 23.09.2024 року № 0220892406 із застосуванням штрафу за неподання податкової декларації про майновий стан та доходи з сумою штрафу в розмірі 340 грн;
- Форми “ПС» від 23.09.2024 року № 0220902406 про застосування штрафу за ненадання платником податків документів в розмірі 6 700 гривень та ненадання відповіді на запит контролюючого органу в розмірі 1020 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 11.10.2024 року подав до ДПС України скаргу в адміністративному порядку.
ДПС України 30.10.2024 року прийняла рішення № 32623/6/99-00-06-01-03-06 про продовження розгляду скарги до 09.12.2024 року включно.
06.12.2024 року ДПС України прийняла рішення № 36743/6/99-00-06-01-03-06 про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення.
Вважаючи оскаржувані рішення необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Відповідно до статті 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.2. пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Як визначено статтею 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Як встановлено судом, документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 проведено відповідно до наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.06.2024 № 1578-п, який видано на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 ПК України.
Також у вказаному наказі зазначено підставу проведення перевірки, а саме: з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Позивач зазначає, що контролюючим органом не доведено факт надсилання йому наказу і повідомлення про початок перевірки, що свідчить про незаконність її проведення.
Положеннями пункту 42.2 ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з положеннями пункту 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд звертає увагу на те, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
З урахуванням наведеного, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, в силу положень Конституції України, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак зобов'язаний був вчинити дії аби завчасно (в розумні строки) проінформувати платника податків про початок проведення перевірки щодо нього.
Контролюючий орган вказав, що надіслав позивачу копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки в одному конверті із запитом про надання інформації та її документального підтвердження від 27.06.2024, яке повернулося до контролюючого органу 15.07.2024 з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Однак належні докази на підтвердження такого надіслання не надав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Таким чином, у разі якщо платник податків, обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень, вказує про порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суд повинен надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п. 86.4 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
На підтвердження надіслання примірника акта перевірки від 21.08.2024 відповідач надав копію рекомендованого поштового відправлення № 0600954664934, яке повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», однак з нього неможливо встановити, що направлявся саме акт перевірки.
Стосовно нарахування ОСОБА_1 оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафу за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Згідно підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Пунктом 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, а саме: будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними згідно з Кодексом №2755.
Згідно із підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Перелік видів доходу, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, передбачений пунктом 164.2 статті 164 ПК України, зокрема,
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу;
інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, передбачений ст. 165 ПК України, який є вичерпним.
Відповідно до пункту 164.3 статті 164 ПК України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Отже, за змістом вказаних приписів доходом фізичної особи, який підлягає оподаткуванню, є будь-який дохід, отриманий як у грошовій, так і у негрошовій формі, за виключенням доходів, передбачених статтею 165 ПК України.
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 ПК України.
Згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Згідно з підпунктом 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України , ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Судом встановлено, що згідно листа Національного банку України від 22.03.2024 №24-0006/21625/БТ у періоді з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року фізична особа-платник податків ОСОБА_1 отримував грошові перекази від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), що є платіжним інструментом, при переказі коштів фізичними особами один одному, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом, у розмірі 915267,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем не взято до уваги той факт, що він у 2023 році був зареєстрований як фізична особа-підприємець та 07.08.2023 року подавав декларацію про доходи платника податку фізичної особи-підприємця платника єдиного податку у якій задекларував дохід в розмірі 211 562, 61 грн.
Відповідно до банківських виписок з рахунків позивача вбачається, що сума отриманих грошових коштів за 2023 рік менша за суму, визначену в листі НБУ, який використаний відповідачем як основне джерело інформації при оформленні результатів перевірки.
Так, починаючи з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року ОСОБА_1 отримував зарахування на картку в розрізі наступних банків:
Банк/Номер рахунку/Сума надходжень за 2023р.
АТ «А-банк» UA833077700000026200015253787, 57499,61 грн.;
АТ «ПУМБ» UA393348510000026204116886760, 72395,60 грн.;
АТ «Сенс Банк» UA763003460000026202908010622, 46072,00 грн.;
АТ "Універсал Банк" (monobank),UA293220010000026203309831620, 44770,81 грн.;
АТ "Універсал Банк" (monobank) UA793220010000026007330131142, 211562,61 грн.;
АТ "Універсал Банк" (monobank) UA213220010000026207331324015, 256847,00 грн.;
АКБ "ПРИВАТБАНК" UA143052990000026201908144075, 101556,65 грн.;
АКБ "ПРИВАТБАНК" UA553052990262026400943221127, 51090,24 грн.
Разом 841794,52 грн.
Таким чином, загальні надходження по всіх банківських рахунках/картах за 2023р. склали 841794,52 грн. В той же час, ГУ ДПС у Житомирській області стверджує, що сума заниження загального річного оподатковуваного доходу за 2023 рік складає 915267 грн.
Позивач зазначив, що отримані від підприємницької діяльності кошти на рахунок НОМЕР_2 у АТ "Універсал Банк" (monobank), були виведені на особисті рахунки фізичної особи для особистих потреб. Зокрема, кошти перераховувалися на власні рахунки фізичної особи в АТ "Універсал Банк" ( НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ), що підтверджується банківськими виписками.
Також, позивач пояснив, що:
- АТ "Універсал Банк" ( НОМЕР_3 ) було надходжень на суму 256847 грн, із яких 210562 грн - перерахунок із рахунку ФОП, 300 грн - перерахунок із іншого власного рахунку у АТ "Універсал Банк" ( НОМЕР_4 ) та 45985 грн - поповнення карти власними готівковими коштами через термінали самообслуговування;
- АТ "Універсал Банк" ( НОМЕР_4 ) було надходжень на суму 44770,81 грн, із яких 1000,61 грн, перерахунок із рахунку ФОП, 2117,70 грн - виплата депозиту, а решта 41652,50 грн - поповнення карти власними готівковими коштами через термінали самообслуговування, надходження від членів родини 1-го ступеня спорідненості (від мами), перерахування із власних рахунків у інших банках;
- АТ "А-Банк" ( НОМЕР_5 ) було надходжень на суму 57499,61 грн, із яких 45999,61 грн - поповнення карти власними готівковими коштами через термінали самообслуговування, 11500, 00 грн - надходження від членів родини 1-го ступеня спорідненості. Кошти для поповнення через термінали самообслуговування були отримані від мами ( ОСОБА_2 ), або ж попередньо зняті через банкомати із власних рахунків у банках;
- АТ "ПУМБ" ( НОМЕР_6 ) було надходжень на суму 72395,60 грн, із яких 18231,64 грн - перерахування власних коштів із рахунків у інших банках, зокрема у АКБ "ПРИВАТБАНК" ( НОМЕР_7 та НОМЕР_8 ), 106,96 грн - кешбек від банку, який був оподаткований податковим агентом у момент виплати, 8 грн - повернення платежу по оплаті у метрополітені, 54049,00 грн - поповнення рахунку власними коштами через термінали самообслуговування;
- АТ "Сенс Банк" ( НОМЕР_9 ) було надходжень на суму 46072 грн, із яких вся сума надходжень є перерахуванням від членів родини 1-го ступеня спорідненості. Кошти надавалися сім'єю для забезпечення базових життєвих потреб як студенту Головинського вищого професійного училища нерудних технологій (ГВПУНТ);
- загалом по рахунку фізичної особи в АКБ "ПРИВАТБАНК" ( НОМЕР_7 ) було надходжень на суму 101556,65 грн, із яких 7500 - стипендія, що виплачена ГВПУНТ, 38247,53 грн - перерахування власних коштів із рахунків у інших банках, 1274,61 грн - повернення попередньо здійсненого платежу, решта 54534,51 грн - надходження від членів родини 1-го ступеня спорідненості та повернення боргу від фізичних осіб (однокурсників) на підставі усного договору позики;
- в АКБ "ПРИВАТБАНК" (UA553052990262026400943221127) було надходжень на суму 51090,24 грн, із яких 13651 грн - перерахування власних коштів із рахунків у інших банках, решта 37439,24 грн - надходження від членів родини 1-го ступеня спорідненості та повернення боргу від фізичних осіб (однокурсників) на підставі усного договору позики.
На підтвердження даних доводів позивач надав виписки з банківських рахунків, які містяться у матеріалах справи. При цьому відповідач як суб'єкт владних повноважень жодними доказами наведені позивачем обставини не спростував.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів у передбаченому законом порядку отримання позивачем за 2023 рік доходу у розумінні ПК України в сумі 915267 грн та необхідність подання податкової декларації на вказаний дохід. Відтак, суд вважає неправомірним визначення суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 164 748,06 грн, податкових зобов'язань з військового збору за 2023 рік на суму 13 729,00 грн та застосуванням штрафу за неподання податкової декларації про майновий стан та доходи в розмірі 340 грн.
Щодо застосування штрафів за ненадання відповіді та документів на запит контролюючого органу.
Як зазначає відповідач, ним було направлено позивачу запит від 27.06.2024 про надання переліку документів, необхідних для проведення перевірки.
Відповідно до п. 85.1. ст. 85 ПК України, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 85.2. ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4. ст. 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Водночас, слід зазначити, що обов'язок платника податків надавати усі первинні документи, пов'язані з предметом перевірки, знаходиться у прямій залежності від факту обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою та її предметом і забезпечення йому можливості взяти участь у її проведенні. За змістом пункту 85.2 статті 85 ПК України такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Оскільки перевірку було проведено у приміщенні податкового органу з 12.08.2024 по 14.08.2024, тому не можна достеменно вважати, що контролюючий орган вчинив дії, направлені на фактичне отримання від позивача первинних документів після початку проведення перевірки, оскільки запит про надання документів був сформований ще до початку перевірки.
При цьому, отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, якими визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Згідно з абзацами 1, 2, пунктами 1, 3 абзацу 3, абзацами 5, 7 пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Як вказав позивач, запит від 27.06.2024 року не містить обов'язкового реквізиту - печатки контролюючого органу, тому відповідь на нього він не надав.
Наданий до матеріалів справи примірник запиту про надання інформації та її документального підтвердження від 27.06.2024 містить лише печатку «Для справ», якою засвідчено підпис посадовою особи відповідача при засвідченні копії даного запиту. Печатка контролюючого органу - Головного управління ДПС у Житомирській області на ньому відсутня. Протилежного відповідачем не доведено, дані обставини не спростовано.
За таких обставин, оскільки запит від 27.06.2024 складено з порушенням вимог ПК України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на нього і запитувані документи, відповідно нарахування штрафу у сумі 7720,00 грн є протиправним.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняті податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 23.09.2024 № 0220872406, № 0220882406, № 0220892406 і № 0220902406 є необґрунтованими і підлягають скасуванню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 72, 77, 139, 143, 243-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 23.09.2024 № 0220872406, № 0220882406, № 0220892406 і № 0220902406.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 4356,66 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
30.10.25