30 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/14601/25
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною і скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 089687 від 29.04.2025.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що спірною постановою на нього накладено штраф у сумі 17000, 00 грн за здійснення перевезення вантажів за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Такі висновки контролюючого органу позивач вважає протиправними, оскільки він не є перевізником, під час перевірки здійснював перевезення вантажу для власних потреб.
Ухвалою суду від 03.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Відповідач у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що під час проведення перевірки зафіксовано, що транспортний засіб, яким керував позивач, обладнаний тахографом і відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу. Перевезення вантажу здійснювалося згідно товарно-транспортної накладної, в якій перевізником вказано ОСОБА_1 . Відтак, наявні підстави для застосування штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснювалася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) на підставі направлення на рейдову перевірку від 21.03.2025.
В ході перевірки транспортного засобу марки «VOLVO», держномер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , виявлено порушення, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Вказані порушення зафіксовано в акті від 28.03.2025 №АР113434.
07.04.2025 відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
29.04.2025 відповідачем прийнято постанову № 089687 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_1 у сумі 17000 грн, за відсутність на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Як зазначено у п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону №2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів згідно вказаною нормою не є вичерпним.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (Положення №340), згідно пункту 1.3 якого вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з п.6.1 Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до п. 1.5 Положення №340, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 №385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за № 946/18241 (далі - Інструкція) визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу
- перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Тобто, водій транспортного засобу, обладнаного тахометром має при собі мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у відповідній кількості, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Отже, тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ, а іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Водночас абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.
Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з розділом 1 Правил № 363, перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - остання не оформлюється.
Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Тобто, положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі №620/18215/21).
При цьому, на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не можливо визначити суб'єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб'єкт (особа порушника), який в розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки «VOLVO», держномер НОМЕР_1 , яким керував позивач під час перевірки, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .
Відповідно до договору найму (оренди) транспортного засобу від 28.02.2025, ОСОБА_2 (Наймодавець) передав ОСОБА_1 (Наймачу) в тимчасове платне користування автомобіль марки «VOLVO» FH-12, 2001 року випуску, держномер НОМЕР_1 , строком на 6 місяців.
Позивач зазначає, що вказаний автомобіль використовував для власних потреб, отже не є перевізником у розумінні Закону № 2344-IIІ.
Суд при цьому зазначає, що під час проведення перевірки транспортний засіб марки «VOLVO», держномер НОМЕР_1 , на підставі договору оренди перебував у користуванні ОСОБА_1 28.03.2025 вказаним автомобілем позивач здійснював перевезення деталей пам'ятника на підставі товарно-транспортної накладної від 27.03.2025, де в графі "Перевізник" вказано - ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 є автомобільним перевізником та суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно з нормами Закону №2344-III.
Позивач не заперечує факт відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу марки «VOLVO», держномер НОМЕР_1 .
З огляду на викладене у своїй сукупності, суд вважає, що відповідач дійшов обгрунтованих висновків про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності згідно з абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а оскаржувана постанова відповідає критеріям, що встановлені частиною другою статті 2 КАС України.
Таким чином, при прийнятті спірної постанови посадові особи відповідача діяли у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки відповідачем обґрунтовано та надано докази на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваної постанови, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для її скасування. У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється .
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
30.10.25