31 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/7128/25
категорія 111030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій №000/17846/09-01 від 26.09.2024 на суму 17 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не порушувала податкового законодавства і не вчиняла правопорушення. Відповідач порушив Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204 та не надіслав їй спірне податкове повідомлення - рішення. Крім того, спірне рішення прийняте за наслідками незаконної та безпідставної фактичної перевірки так як підстав визначених п.80.2 ст.80 ПКУ для проведення фактичної перевірки не було, всупереч п.81.1 ст.81 ПКУ наказ про проведення перевірки не містить підстав для її проведення.
Зазначає, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" втратили чинність з 1 січня 2025 року. З втратою чинності Закону, втрачає чинність податкове повідомлення-рішення на підставі якого воно приймалось тому вважає, що протиправно відповідач інкримінує вчинення правопорушення їй, а не виробнику товару, адже саме виробник здійснює маркування
Ухвалою судді від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, поновлено пропущений строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
25.04.2025 до суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС в Житомирській області, відповідач) в якому щодо задоволення позовних вимог заперечує.
Вважає, що ГУ ДПС у Житомирській області виконало вимоги п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зазначило у наказі, зокрема, підстави проведення перевірки, відтак посилання позивача на порушення процедури призначення перевірки є безпідставними.
Зазначає, що з урахуванням інформації, викладеній у доповідній записці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Житомирській області №1091/06-30-09-01 від 23.08.2023 ініційовано призначення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та у наказі ГУ ДПС у Житомирській області від 23.08.2023 №1928-п «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 " міститься посилання на підстави проведення перевірки, а саме: пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та на вищевказану доповідну записку.
Тому вважає, що наказ про проведення фактичної перевірки може бути прийнятий незалежно від настання певних обставин та спрямований на реалізацію завдань та функцій, покладених на контролюючий орган, а також може бути прийнятий за результатами аналізу інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання.
Також пояснює, що позивачка здійснила реалізацію алкогольної продукції з ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не відповідає сумі акцизного податку, визначеної з урахуванням чинних на дату розливу алкогольної продукції ставок акцизного податку, міцності алкогольної продукції та місткості тари.
Тобто, вищезазначений алкогольний напій було реалізовано без МАП встановленого зразка, або з підробленими МАП, чим порушено вимоги п. 226.7, 226.9 ст. 226 ПК України та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (зі змінами та доповненнями).
Стосовно ненаправлення спірного рішення ОСОБА_1 то пояснює, що контролюючий органом надсилав податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023 №000/17846/09-01 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків: АДРЕСА_1 (трек-номер поштового відправлення №0600048527873), яке повернуто до ГУ ДПС в Житомирській області 30.10.2023, згідно довідки про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
30.04.2025 до суду надійшла відповідь на відзив від позивачки, яка просить відхилити відзив відповідача та задовольнити позов. Звертає увагу суду, що вона не отримувала марки акцизного податку і не можу відповідати за дії ТОВ "Глобал Спірітс Груп", саме це товариство повинно нести відповідальність як виробник підакцизної продукції. Вважає, що докази, надані ГУ ДПС в Житомирській області не можна вважати допустимими, належними, достовірними та достатніми доказами вини, взагалі не зрозуміле їхнє походження. Розмір штрафних санкцій є надмірним за порушення, яке не змогло призвести до порушення публічного інтересу в розмірах співмірних застосованій санкції.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи суд встановив наступне.
Працівниками ГУ ДПС у Житомирській області відповідно до наказу №1928-п від 23.08.2023 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», на підставі ст.20, ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання нори законодавства щодо виробництва, обліку спирту спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального, враховуючи доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Житомирській області від 23.08.2023 №1091/06-30-09-01, згідно з направленнями на проведення перевірки від 23.08.2023 №№3278, 3279 проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за період діяльності з 30.09.2022 по дату завершення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 31.08.2023 №14371/09-01/ НОМЕР_1 , яким встановлено вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення, передбаченого п. 226.9 ст. 226 ПК України, ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Як видно з акту перевірки під час проведення якої досліджені питання, що виникли під час проведення аналізу в «Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» АІС ДПСУ «Дані чеків товарів», де було виявлено дублювання марки акцизного податку (далі - МАП) в кількості 2 повторів, а саме - відповідно до фіскального чеку від 12.10.2022 №3822 було реалізовано горілку «Первак Класичний» 40% ємністю 0,5 літра за ціною 110,00 грн., та фіскального чеку від 10.11.2022 № 4004 було реалізовано горілку «Первак Класичний» 40% ємністю 0,25 літра за ціною 64,00 грн., з маркою акцизного податку ADYZ 793936. Контролюючим органом зазначено, що документи на придбання даних алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_1 не надано.
Згідно з базою даних ГУ ДПС України «Електронний кабінет» (пошук марки акцизного податку) - марку акцизного податку АВ ЛГП ADYZ 793936 (ставка акцизного податку 13,331 грн.) 08/22 отримало Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп».
З фіскального чеку від 12.10.2022 №3822 видно про покупку в магазині за адресою: АДРЕСА_2 » 40% ємністю 0,5 літра за ціною 110,00 грн., МАП серія ADYZ (сума акцизного податку з одиниці маркованої продукції на МАП 13,331 грн.), якою маркувалась лікеро-горілчана продукція, а саме горілка із вмістом спирту 40%, ємністю тари 0,5 літра.
ГУ ДПС в Житомирській області зазначає, що в той же час, сума акцизного податку з одиниці маркованої продукції на дату розливу на МАП мала становити 26,662 гривні. Таким чином ФОП ОСОБА_1 здійснила реалізацію алкогольної продукції з МАП, що не відповідає сумі акцизного податку, визначеної з урахуванням чинних на дату розливу алкогольної продукції ставок акцизного податку, міцності алкогольної продукції та місткості тари, таким чином порушила вимоги п. 226.7, 226.9 ст. 226 ПК України, ст. 11 ЗУ № 481/95-ВР від 19.12.1995 та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Як видно з матеріалів справи направлення на перевірку від 23.08.2023 №№3278, 3279 було вручено 24.08.2023 о 10.15 продавцю ОСОБА_2 а акт фактичної перевірки від 31.08.2023 направлявся контролюючим органом позивачці за адресою: АДРЕСА_1 та за інформацією Укрпошти отриманий особисто 06.09.2023.
На підставі акту фактичної перевірки від 31.08.2023 №14371/09-01/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Житомирській області прийняло податкове повідомлення рішення від 26.09.2023 №000/17846/09-01 про застосування згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на суму 17 000 грн за порушення передбачене п. 226.9 ст. 226 ПК України, ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
ГУ ДПС у Житомирській області направило податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023 №000/17846/09-01 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26.09.2023 на податкову адресу платника податків: АДРЕСА_1 (трек-номер поштового відправлення №0600048527873), яке повернуто до ГУ ДПС в Житомирській області 30.10.2023, згідно з довідкою про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивачка не погодилась з висновками податкового органу та винесеним ним податковим повідомленням рішенням тому звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючим органом в межах його повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до статті 81 ПК України.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 ПК України.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України.
Водночас, як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
У свою чергу положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення.
Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущенням таким платником порушень необхідно дотримуватись певних умов, зокрема, спочатку провести податкову перевірку відповідно до норм чинного законодавства.
Також слідує, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Так, у наказі про проведення фактичної перевірки обов'язково мають зазначатись підстави для проведення перевірки.
Порядок збору податкової інформації, а також джерела такої інформації встановлені ст. 72 ПК України.
Відповідно до п. 74.3 ст. 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
За приписами п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
З урахуванням вказаного, суд зазначає що у спірному наказі №1928-п від 23.08.2023 наявні як посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки - доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Житомирській області від 23.08.2023 №1091/06-30-09-01, так і посилання на норми, що їх регулюють.
Отже, прийняття спірного наказу про проведення фактичної перевірки узгоджується з вимогами ПК України, що свідчить в свою чергу про зазначення як юридичної, так і фактичної підстави для призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом, тому доводи позивачки щодо протиправності наказу про призначення перевірки не приймаються судом.
Також суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про ненадсилання їй спірного податкового повідомлення - рішення спростовуються доказами в матеріалах справи. Контролюючий орган надсилав податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023 №000/17846/09-01 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків: АДРЕСА_1 (трек-номер поштового відправлення №0600048527873), яке повернуто до ГУ ДПС в Житомирській області 30.10.2023, згідно з довідкою Укрпошти про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Абзацами п'ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Суд зазначає, що процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлено ПК України.
Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
В п.п. 14.1.109 п. 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
П.п. 226.1, 226.2 статті 226 ПК України, передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з п. 226.7 ст. 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно із пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки тощо.
Відповідно до положень пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Спірні правовідносини у даній справі виникли під час дії Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР, втратив чинність 01.01.2025).
Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Як визначено в абзаці третьому частини четвертої статті 11 Закону №481/95-BP, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР встановлено відповідальність за виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в якому визначені реквізити, які наносяться на марку акцизного податку: - кожна марка акцизного податку повинна містити такі реквізити, зокрема, індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал).
Отже, системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023 №000/17846/09-01 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до позивачки за використання МАП серія ADYZ (сума акцизного податку з одиниці маркованої продукції на МАП 13,331 грн.), якою маркувалась лікеро-горілчана продукція, а саме горілка із вмістом спирту 40%, ємністю тари 0,5 літра при продажі 12.10.2022 горілки «Первак Класичний» 40% ємністю 0,5 літра за ціною 110,00 грн та при продажі 10.11.2022 горілки «Первак Класичний» 40% ємністю 0,25 літра за ціною 64,00 грн., діяв відповідно до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Стосовно доводів позивачки, що Закон №481/95-ВР втратив чинність з 1 січня 2025 року і відповідно з втратою чинності цього Закону, втрачає чинність податкове повідомлення-рішення на підставі якого воно приймалось суд зазначає про таке.
У Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 № 3817-IX (набрав чинності з 27.07.2024) в пункті 2 роздiлу XII "Прикiнцевi положення" установлено, що: Закон України вiд 19 грудня 1995 року N481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, спиртових дистилятiв, алкогольних напоїв, тютюнових виробiв, рiдин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" втрачає чиннiсть з 1 сiчня 2025 року, крiм статтi 8 Закону N 481 ("Атестацiя виробництва спирту етилового, спиртових дистилятiв, бiоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв"), яка дiє до дня набрання чинностi та введення в дiю статтi 33 Закону N 3817 ("Атестацiя виробництва спирту етилового, спиртових дистилятiв, бiоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробiв, рiдин, що використовуються в електронних сигаретах, та ферментацiї тютюнової сировини"); положення Закону N 481 до дня втрати ним чинностi застосовуються в частинi, що не суперечить положенням Закону N 3817.
В п. 11) ч. 2 ст. 73 Закону № 3817-IX встановлено, що відповідальність за порушення цього Закону до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Як видно із положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 № 3817-IX відповідальність за вчинені правопорушення за реалізацію алкогольних напоїв без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, встановлено у вищому розмірі ніж Законом №481/95-ВР.
Узагальнюючи наведене контролюючий орган на дату виникнення правовідносин правомірно виніс спірне рішення за нормами Закону №481/95-ВР, оцінка правомірності такого рішення судом здійснена виходячи з норм, які діяли на момент виникнення правовідносин та прийняття рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції, встановлені пунктом 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000/17846/09-01 від 26.09.2024 на суму 17 000 грн винесене відповідно до вимог діючого законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, 361, 369 КАС України суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 31 жовтня 2025 р.
31.10.25