22 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/33421/23
категорія 111040100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Мельниченко В.В.,
представника позивача Малої І.Д., представника третьої особи Вірьовкіна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа - ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледіс+" про визнання договору недійсним,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.133-138), в якому просить визнати недійсним договір від 01.04.2020 № 121567.3391, укладений між ТОВ"Ледіс+" та ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що договір від 01.04.2020 № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання не укладався, зразок підпису, що міститься у договорі, ОСОБА_1 не належить.
Ухвалою від 22.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач не подав відзив на позов.
Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких зазначив, що договір з відповідачем не укладав, підпис в договорі йому не належить.
В судовому засіданні:
- представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити;
- представник третьої особи не заперечував щодо задоволення договору, вказавши, що договір від 01.04.2020 № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання ОСОБА_1 з відповідачем не укладав;
- відповідач не прибув.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Позивачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЛЕДІС+ з питань дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 02.03.2022 № 1174/06-30-07-02/41653039 (а.с.144-150) згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, п. 5 розділу III, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, що призвело до:
- завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ГІДВ за листопад 2021 року), на суму 1750074 грн.;
- не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на загальну суму 1750074 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 08.06.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2022 №00023200702 про завищення у декларації за листопад 2021 року від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі розміром 1750074 грн.
Відповідно до акт від 02.03.2022 № 1174/06-30-07-02/41653039:
- під час перевірки позивачем було надано договір № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання від 01.04.2020 (а.с.139), укладений між ТОВ "Ледіс+" (Поклажедавець) та ОСОБА_1 (Зберігач), згідно якого останній здійснює зберігання товару за наступною адресою: м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна,5/2 та у разі необхідності переміщувати Товар на інші адреси; акт звірки згідно актів прийому-передачі до договору (а.с.140) про передачу на зберігання 12 автомобілів;
- за адресою м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна,5/2 знаходиться АЗС WOG;
- під час перевірки продемонстровані автомобілі знаходились на майданчиках та приміщеннях, які не зазначені у договорі;
- згідно даних бухгалтерського обліку не встановлено фактів оплати ТОВ "Ледіс+" послуг зберігання;
- перевіркою встановлено документальне оформлення передання автомобілів на відповідне зберігання без фактичних доказів.
Згідно листа ОСОБА_1 від 16.11.2023 (а.с.142) наданого на запит податкового органу (а.с.141), ОСОБА_1 договір № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання від 01.04.2020 з ТОВ "Ледіс+" не укладав.
Як вбачається з рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 240/9302/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледіс+" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, договір № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання від 01.04.2020 використовувався ТОВ "Ледіс+" з метою підтвердити правомірність формування податкового кредиту, яка не була підтверджена під час розгляду зазначеної справи, що задокументовані господарські операції щодо надання послуг відповідального зберігання автомобілів позбавлені ділової мети, а тому не вважається здійсненою в рамках господарської діяльності позивача.
На підставі вказаних доказів судом встановлено, що договір № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання від 01.04.2020 суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує публічний порядок.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.20.1.30 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Так, згідно з ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За правилами частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з ч. 3 статті 228 Цивільного кодексу, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Встановлюючи правовий наслідок правочину, який вчинено без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, частина третя статті 228 ЦК України, так само, як і інші правові норми, не визначають ознаки такого правочину. До кола таких правочинів належать, зокрема правочини, які вчинені з метою ухилення від оподаткування, отримання незаконної податкової вигоди (наприклад, у вигляді податкового кредиту).
Враховуючи встановлені обставини справи, вказані правові норми, суд визнає недійсним договір № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання від 01.04.2020, укладений між ТОВ "Ледіс+" та ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю. Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 44096781), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 номер НОМЕР_1 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледіс+" (пр. Незалежності, 55Б, м. Житомир, 10029, код 41653039) задовольнити.
Визнати недійсним договір № 121567.3391 про надання послуг відповідального зберігання від 01.04.2020, укладений між ТОВ "Ледіс+" та ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк
Повне судове рішення складене 31 жовтня 2025 року