Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2025 року Справа №200/8431/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від № 057150014408 від 27.10.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пільгову пенсію за віком ОСОБА_1 з 30.05.2025 року відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахував до спеціального пільгового стажу водієм трамваю періоди роботи з з 15.05.2010 року по 31.03.2022 року, зарахував до загального трудового стажу періоди роботи в Казахстані з 17.07.1986-30.08.1986 та з 08.10.1987- 04.04.1990, зарахував до пільгового стажу роботи за списком №2 періоди з 23.04.1990 по 31.12.1998, з 01.04.2001 по 19.05.2002, з 23.07.2003 по 15.01.2004.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 гривень.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлені дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.
Таким чином, за подання даного позову судовий збір складає 1211,20 грн. (3028 грн. х 0,4).
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою в електронній формі через систему «Електронний суд». Отже, з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду цього позову судовий збір складає 968,96 грн. (1211,20 х 0,8).
Позивачем судовий збір за подання даного позову до суду не сплачений.
Отже, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп.
У позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, однак жодного обґрунтування до клопотання позивачем не наведено.
Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
В той же час, згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір»).
Таким чином, основною умовою за якої може мати місце відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.
Суд зауважує, що позивач звернувся до суду з позовом через свого представника - адвоката Єфімік О.О.
Суд враховує, що адвокатська діяльність - це оплачувана незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Оскільки позивач має змогу користуватися послугами адвоката, водночас доказів про ускладнений матеріальний стан на час подання позову позивачем не надано, суд вважає доводи про відсутність коштів на сплату судових витрат непереконливими за відсутності інших доказів на підтвердження дійсного матеріального становища позивача на час звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що сама по собі надана позивачем довідка про доходи не свідчить про наявне в неї скрутне матеріальне становище, за якого позивач не має реальної можливості сплатити судовий збір, враховуючи, зокрема, витрати на звичайне проживання людини впродовж періодів довідки.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При цьому суд наголошує, що звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.
Аналогічної думки дійшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №805/2792/18-а (адміністративне провадження №К/9901/60142/18) у постанові від 11.10.2018.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми та наявні матеріали позову, суд зазначає, що умови для звільнення/відстрочення від сплати судового збору, визначені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки позивачем не доведено наявності обставин звільнення або відстрочення його від сплати судового збору. Відтак, клопотання про відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк 5 днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
4. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
5. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
6. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
7. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
8. Ухвала постановлена та підписана 31 жовтня 2025 року.
Суддя С.В. Смагар