Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
31 жовтня 2025 року Справа №200/8270/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.10.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білозерська Аліна Леонідівна, звернулася через підсистему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з тяжкою травмою, що пов'язана із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування за висновками ВЛК у періоди: 30.03.2024 по 02.04.2024, 03.04.2024 по 02.05.2024, 07.05.2024 по 07.06.2024, 11.06.2024 до 07.08.2024, 24.10.2024 по 06.11.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з тяжкою травмою, що пов'язана із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування за висновками ВЛК у періоди: 30.03.2024 по 02.04.2024, 03.04.2024 по 02.05.2024, 07.05.2024 по 07.06.2024, 11.06.2024 до 07.08.2024, 24.10.2024 по 06.11.2024.
Згідно з п.п.1, 2, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
На підставі ч.2 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
За положеннями ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Як слідує з частини 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41, затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке набрало чинності з 12.04.2019 року, пунктом 11 якого встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Згідно з п.12 Положення, ордер містить наступні реквізити:
пп. 12.9 Дату видачі ордера;
пп. 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»);
пп. 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.
Відповідно до п. 10 Положення ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).
Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
Отже, обов'язковим реквізитом ордеру, є дата видачі ордера та підпис адвоката (власноручний або електронний).
За змістом пп.12.14 п.12 Положення №41 реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
За правилами пункту 11 вказаного Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Так, судом встановлено, що позовна заява подана в інтересах ОСОБА_1 за підписом адвоката Білозерської Аліни Леонідівни.
До позовної заяви додано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 адвокатом Білозерською Аліною Леонідівною, однак відсутня дата видачі ордеру та підпис адвоката, як обов'язкових його реквізитів.
При цьому, суд зазначає, що поданий адвокатом Білозерською Аліною Леонідівною ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням №41.
Відтак, у даному випадку, в ордері відсутні такі обов'язкові реквізити, як дата видачі ордеру та підпис адвоката, з огляду на що наданий документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.
Таким чином, суд вважає, що доданий до позовної заяви ордер серії АА №1631053, без дати видачі та підпису адвоката, не є належним документом, що підтверджує право адвоката Білозерської Аліни Леонідівни як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача у цій справі.
Поданий до позову ордер не містить обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням, а саме, дати видачі ордеру та підпису адвоката, що вказує на його дефектність та виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 380/13109/21.
Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача щодо надання повноважень адвокату щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутній ордер, який підтверджує правомочності адвоката.
У своїй ухвалі від 22.10.2018 по справі №826/3582/17 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до відповідного адміністративного суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відтак, суд вважає за необхідне застосувати процесуальні наслідки, передбачені ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме повернення позовної заяви позивачеві, так як відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, особі, яка її подала.
2. Копію ухвали, а також документи, що додані позивачем до позовної заяви, надіслати позивачу.
3.Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.М. Чучко