Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2025 року Справа№200/2845/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», видані ГОЛОВНИМ УПРАВЛІННЯМ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ від 11.09.2024 №18640/р., від 09.10.2024 №19629/р, від 12.11.2024 №20872/р, від 12.12.2024 №22606/р, від 15.01.2025 №2154/р, від 10.02.2025 №4696/р.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 12 112 гривень та надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», надання до суду належним чином засвідчених копій: розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 11.09.2024 №18640/р., від 09.10.2024 №19629/р, від 12.11.2024 №20872/р, від 12.12.2024 №22606/р, від 15.01.2025 №2154/р, від 10.02.2025 №4696/р.
В установлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в строк подання відзиву на позовну заяву належним чином засвідчені копії протоколів та розпоряджень про призначення пільгових пенсій по спірним розрахункам, згідно з якими був визначений розмір призначених пенсій по пенсіонерам за спірними розрахунками; документи, на підставі яких відбулись підвищення розміру пенсій по пенсіонерам за спірними розрахунками.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області: обґрунтовані пояснення стосовно перерахунку пенсій за результатами перевірок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , первинні розпорядження про призначення пенсії та первинний розрахунок стажу, акту перевірки від 30.08.2024 № 0500-1101-1/3198 довідки про стаж від 21.03.2024 №86/04, акту перевірки від 23.08.2024 № 0500-1102-1/3152 довідки про заробітну плату від 02.05.2024 № 105/04, довідки про стаж від 23.04.2024 № 99/04, акту перевірки від 28.05.2024 № 0800-1102-1/2652 довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.03.2024 № 675. Зупинено провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року поновлено провадження у справі.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем складено спірні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із завищенням сум до відшкодування, а саме по пенсіонерам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 змінено розмір пенсії без належних на те підстав та включено підвищення до розрахунку відшкодування, а також по пенсіонерам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 призначено пільгову пенсію за відсутності необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців, що виключає правомірність виставлення сум витрат на виплату пенсії. Спірні розрахунки вважає протиправними, просив задовольнити позов.
Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що індексація застосовується у формулі обчислення основного розміру пенсії згідно статті 27 Закону №1058, а отже не є окремою доплатою. Крім того, зазначив, що пенсіонерам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 правомірно призначено пенсію за списком №2 зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та на 4 роки відповідно. Зазначив, що збільшення розміру пенсії у спірних розрахунках зумовлена проведеними перерахунками внаслідок надходження відомостей про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, переведення з одного виду пенсії на інший, перерахунок пенсії та проведеної індексації. Крім того, зміни розмірів пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обумовлені результатами перевірок наданих для призначення пенсій документів згідно статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, позивач подав до суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному у позовній заяві.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» (код ЄДРПОУ 34063592), зареєстроване як юридична особа 06.06.2006 року, адреса місцезнаходження 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Фанатська, будинок 20, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не є спірною обставиною у справі.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 11.09.2024 року №18640/Р сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню за вересень 2024 року становить 105417,81 грн.
Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.10.2024 року №19629/Р, сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню за жовтень 2024 року становить 113044,06 грн.
Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.11.2024 року №20872/Р сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню за листопад 2024 року становить 113260,58 грн.
Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.12.2024 року №22606/Р сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню за грудень 2024 року становить 111428,49 грн.
Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 15.01.2025 року №2154/Р сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню за січень 2025 року становить 108251,38 грн.
Вказані розрахунки включають суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, зокрема, по пенсіонерам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Суд встановив, що протокольним рішенням від 05.08.2024 року №054450004892 ОСОБА_1 призначено з 20.07.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з 24 роки 07 місяців 17 днів пільгового стажу за Списком №2, врахованого по 31.03.2024 року.
Суд встановив на підставі акту перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 23.08.2024 року №0500-1102-1/3152, складеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що за результатами перевірки довідки про заробітну плату від 02.05.2024 року №105/04, виданої СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на ім'я ОСОБА_1 за період роботи в СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» з 01.01.1995 по 30.06.2000 року не встановлено розбіжностей з даними первинних документів. За результатами перевірки довідки про стаж від 23.04.2024 №99/04, виданої СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на ім'я ОСОБА_1 за період роботи в СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» з 22.07.1992 по 31.03.2002 року не встановлено розбіжностей з даними первинних документів.
На підставі вказаного акту відповідач протокольним рішенням від 22.10.2024 року № 054450004892 провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 24 роки 09 місяців 24 днів, зарахованого по 07.06.2024 року.
Суд встановив, що протокольним рішенням від 22.04.2024 року № 054450004786 ОСОБА_2 призначено з 22.03.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з 23 років 01 місяця 13 днів пільгового стажу за Списком №2, врахованого по 31.12.2023 року.
Окрім того, суд встановив на підставі акту про результати перевірки достовірності довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» від 28.05.2024 року №0800-1102-1/2652, що відомості зазначені у довідці від 29.02.2024 року №675 на ім'я ОСОБА_2 відповідають даним первинних документів та підтверджують особовий характер виконаних робіт на підприємстві.
На підставі вказаного акту відповідач протокольним рішенням від 11.06.2024 року № 054450004786 провів перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 23 роки 03 місяці 05 днів, зарахованого по 29.02.2024 року.
Крім того, суд встановив на підставі акту перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 30.08.2024 року №0500-1101-1/3198, складеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що за результатами перевірки довідки про стаж від 21.03.2024 №86/04, виданої СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на ім'я ОСОБА_2 за період роботи в СО ВАТ «Донбасенерго» «Курахівська ДРЕС» з 03.02.1999 по 31.03.2002 року не встановлено розбіжностей з даними первинних документів.
Суд встановив, що протокольним рішенням № 054450003387 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 57 років призначено з 17.11.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з 10 років 00 місяців 24 дні пільгового стажу за Списком №2.
Крім того, відповідач протокольним рішенням від 28.11.2024 року № 054450004786 провів перерахунок пенсії з 01.12.2024 року ОСОБА_6 за заявою від 20.11.2022 року, із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи по 30.06.2024 року включно, додаткового встановлено доплату за понаднормовий стаж, надбавку 100 грн на індексацію 01.03.2023 та надбавку 100 грн на індексацію 01.03.2024.
Суд встановив, що протокольним рішенням № 054450004126 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 58 років призначено з 01.09.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з 07 років 11 місяців 07 днів пільгового стажу за Списком №2.
Крім того, відповідач протокольним рішенням від 25.09.2024 року № 054450004126 провів перерахунок пенсії з 10.09.2024 року ОСОБА_3 у зв'язку зі звільненням з роботи, встановлено надбавку 100 грн на індексацію 01.03.2024.
Суд встановив, що протокольним рішенням № 054450004564 ОСОБА_4 проведено з 01.03.2024 року перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши надбавку 100 грн на індексацію 01.03.2024.
Суд встановив, що протокольним рішенням № 054450004681 від 31.05.2024 ОСОБА_5 проведено з дати призначення пенсії 05.02.2024 року перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із зарахуванням страхового стажу зі сплатою страхових внесків, та встановивши доплату за понаднормовий стаж.
Не погоджуючись зі спірними розрахунками відповідача в частині витрат по вказаним пенсіонерам позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.
Статтею 5 Закону №1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
У відповідності до частини другої «Прикінцевих положень Закону» №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663; далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень «Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.6 Інструкції додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Згідно п. 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
У разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.
Підприємствам та організаціям, які мають місцезнаходження на території вільної економічної зони «Крим», розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначені в пункті 6.4 цієї глави, не надсилаються.
Відомості по особах, які набули пільговий стаж на таких підприємствах, організаціях, обліковуються в органах Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно з додатком 8а.
Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а відповідач - підприємство, зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Так, відшкодуванню підлягають саме фактичні витрати, здійснені Пенсійним фондом із виплати та доставки пільгових пенсій.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 813/1375/17, від 29 вересня 2020 року у справі № 808/669/17, від 29 вересня 2020 року у справі № 820/1957/18 тощо.
Стосовно посилань позивача на те, що пенсіонерам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 призначено пенсію на пільгових умовах за відсутності на те підстав у зв'язку з недостатнім пільговим стажем, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. […] Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Суд встановив, що відповідач правомірно призначив пенсію ОСОБА_3 у зв'язку з наявністю 7 років 11 місяців 7 днів пільгового стажу за Списком №2 та ОСОБА_6 у зв'язку з наявністю 10 років 00 місяців 24 днів пільгового стажу за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку на 2 та 3 роки відповідно.
Стосовно посилань позивача на безпідставне завищення розміру пенсії, належних до відшкодування (розмір пенсії та частка сплати витрат, належних до відшкодування, зазначені у розрахунках, що були виставлені раніше, менші ніж розмір пенсій та частка сплати витрат, належних до відшкодування у спірних розрахунках) суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 42 Закону №1058-IV з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Відповідно до абз. 7 пункту 4.3 Порядку №22-1 у разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, переведення з одного виду пенсії на інший, перерахунок пенсії згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 42 Закону або досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону,- у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи), надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за призначенням, переведенням з одного виду пенсії на інший, перерахунком пенсії або у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи) - досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. При цьому, якщо за результатами перегляду рішення про призначення пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за місяцем надходження відомостей. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Закону.
Судовим розглядом встановлено, що таке підвищення розміру пенсій пенсіонерів відбувається у зв'язку з тим, що після виплати пенсій за певний період відповідні суми, належні до відшкодування, коригуються під час проведення перевірок (у випадку, якщо підприємством було сплачено більше, пенсійним органом зменшуються відповідні суми, та навпаки).
Окрім того, суд звертає увагу, що питання наявність або відсутність у осіб права на перерахунок призначеної пенсії та її збільшення не є предметом розгляду у цій справі.
Стосовно посилання позивача на відсутність законодавчих підстав для включення суми підвищення пенсії (індексації) до суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058, пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Так, правова природа індексації полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня доходу (пенсії) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Так, частиною 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
При цьому, суд зауважує, що частиною 2 статті 73 Закону № 1058-IV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, саме не передбачені цим Законом.
Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить, що законодавство передбачає відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тобто, всіх виплачених особі сум пенсії, не розмежуючи підвищення та індексації, які є складовими пенсійних виплат.
З аналогічних підстав суд не приймає твердження позивача про неправомірне включення до розрахунку сум відшкодування доплати за понаднормовий стаж, визначений ст. 28 Закону № 1058-IV.
При цьому, суд звертає увагу, що надбавки в розмірі 100 грн по пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як надбавки, які виплачуються за рахунок інших джерел, не включені в спірних розрахунках до сум фактичних витрат на виплату пенсій, які підлягають відшкодуванню.
Таким чином, відповідач при складенні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пільгових умовах діяв на підставі і відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже заявлені в спірних розрахунках до відшкодування суми є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, позивач, посилаючись на неправомірний розмір фактичних витрат визначений у спірному розрахунку, окрім суб'єктивних тверджень не навів жодних належних обставин та достовірних доказів в спростування зазначеного.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» (код ЄДРПОУ 34063592, адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - відмовити.
Рішення прийнято, складено в повному обсязі 29 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова