31 жовтня 2025 рокуСправа № 160/12712/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправними та незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 912140190183 від 14.03.2025, оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 мав понад 22 роки стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 20.01.2025, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про заробітну плату, здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З 05.05.1993 отримував пенсію по інвалідності. На час звернення до суду отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 20.01.2025 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву в електронній формі про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», однак отримав відмову у зв'язку з необхідністю особистого звернення з такою заявою. 06.03.2025 позивач повторно, особисто звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 20.01.2025 (дати первинного звернення), з обчисленням розміру пенсії згідно зі складовими заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, враховуючи посадовий оклад, ранг, доплату за вислугу років, премії і надбавки та матеріальну допомогу заступника начальника відділу Нікопольської районної ради і райдержадміністрації, до якої була прирівняна остання посада позивача - з 09.04.2004 до 01.12.2014 - завідувача агропромисловим відділом Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Південна зоря», зарахувавши до стажу державної служби період роботи журналістом, відповідальним секретарем, заступником головного редактора, завідувачем відділу редакції Нікопольської районної громадсько-політичної газети «Південна зоря» (Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Південна зоря»). До заяви додав видані Нікопольською районною державною адміністрацією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 05.03.2025 №№ 26, 27, 28. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 912140190183 від 14.03.2025 було відмовлено позивачу у переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з тієї підстави, що з 01.05.2016 посади, які обіймав позивач у період з 01.09.1993 до 01.12.2014, не належать до категорій посад державної служби згідно з чинним Законом України «Про державну службу» № 889-VIIІ від 10.12.2015. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством. Позивач зазначає, що періоди його роботи на журналістських посадах у редакції Нікопольської районної громадсько-політичної газети «Південна зоря», Комунальному підприємстві «Телерадіокомпанія «Південна зоря» з 01.09.1993 до 01.12.2014 мають бути зараховані до стажу державної служби, оскільки в ці періоди Нікопольська районна громадсько-політична газета «Південна зоря», Комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Південна зоря» були державними засобами масової інформації, співзасновниками яких офіційно були Нікопольська районна рада та Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 07.05.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
16.05.2025 у встановлений судом строк в порядку усунення недоліків надійшла заява позивача з доданими до неї документами.
Ухвалою від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, у тому числі відповідачам строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали; витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним чином засвідчену заяву ОСОБА_1 від 06.03.2025, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 912140190183 від 14.03.2025.
Копія ухвали ввважається врученою відповідачам 20.05.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету.
30.05.2025 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що заяву позивача від 06.03.2025 про перехід на пенсію за іншим законом було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення № 912140190183 від 14.03.2025. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1993 до 01.12.2014 обіймав посади: завідувача відділу загально-політичного життя в редакції газети «Південна зоря»; в.о. відповідального секретаря, заступника редактора газети «Південна зоря»; заступника редактора, відповідального секретаря редакції газети «Південна зоря»; заступника головного редактора відповідального секретаря; завідувача агропромислового відділу КП ТРК «Південна зоря». Стаж роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» становить 22 роки 03 місяці 23 дні. З 01.05.2016 вищезазначені посади, які обіймав ОСОБА_1 , не належать до категорії посад «Держслужба» згідно з чинним Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015.
До відзиву було додано у тому числі витребувані судом докази.
30.05.2025 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами відповідача та підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
Станом на час розгляду справи від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що відповідача-2 було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач-2 не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право) пенсію призначено з 05.05.1993.
06.03.2025 позивач подав до відділу обслуговування громадян № 20 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перерахунок пенсії, до якої додав у тому числі видані Нікопольською районною державною адміністрацією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 05.03.2025 №№ 26, 27, 28 за період березень 2024 року - лютий 2025 року, за лютий 2025 року станом на 01.03.2025 за прирівняною посадою заступника начальника відділу Нікопольської районної державної адміністрації.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 912140190183 від 14.03.2025 було відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». У рішенні зазначено, що до заяви ОСОБА_1 від 06.03.2025 додано видані Нікопольською районною державною адміністрацією довідки: від 05.03.2025 № 26 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на березень 2025 року; довідку від 05.03.2025 № 27 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі станом на лютий 2025 року; довідку від 05.03.2025 № 28 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення осіб державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ). Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується починаючи з 01.05.2016. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIIІ втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIIІ передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1993 до 01.12.2014 обіймав посади: завідувача відділу загально-політичного життя в редакції газети «Південна зоря»; в.о. відповідального секретаря, заступника редактора газети «Південна зоря»; заступника редактора, відповідального секретаря редакції газети «Південна зоря»; заступника головного редактора відповідального секретаря; завідувача агропромислового відділу КП ТРК «Південна зоря». Стаж роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» становить 22 роки 03 місяці 23 дні. З 01.05.2016 вищезазначені посади, які обіймав ОСОБА_1 , не належать до категорії посад «Держслужба» згідно з чинним Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015. Підстави для переходу з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» відсутні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2) не було визначено органом призначення пенсії позивачу та не здійснювало розгляд заяви ОСОБА_1 від 06.03.2025. Листом від 19.03.2025 № 0400-010223-8/55560 відповідач-2 повідомив позивача про прийняття рішення за результатами розгляду його заяви від 06.03.2025, копію якого було додано до листа.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До 01 травня 2016 року умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Водночас з 01 травня 2016 року принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначаються Законом № 889-VIII.
При цьому пунктами 10 і 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII залишено право осіб, що працювали та(або) продовжують працювати на посадах, що віднесені до посад державної служби, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у разі дотримання певних умов.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що особам, визначеним у пунктах 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII надано право вибору, на підставі якого закону їм має бути призначена пенсія.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18, а також у постановах від 01 грудня 2020 року у справі № 466/6057/17, від 16 грудня 2021 року у справі № 538/804/17, від 22 червня 2021 року у справі № 308/67/17, від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17 та від 22 травня 2024 року у справі № 500/1404/23.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII було передбачено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Установлюються такі категорії посад державних службовців:
перша категорія - посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади;
друга категорія - посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;
третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади;
четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади;
п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади;
шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади;
сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.
Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Отже, за наявності в особи станом на 01 січня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 560/2123/24.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1993 до 01.12.2014 обіймав посади: завідувача відділу загально-політичного життя в редакції газети «Південна зоря» (01.09.1993-30.09.1999); в.о. відповідального секретаря, заступника редактора газети «Південна зоря» (01.10.1999-04.05.2000); заступника редактора, відповідального секретаря редакції газети «Південна зоря» (05.05.2000-10.08.2003); заступника головного редактора, відповідального секретаря Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Південна зоря» (11.08.2003-08.04.2004); завідувача агропромисловим відділом Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Південна зоря» (09.04.2004-01.12.2014).
Вказані періоди роботи зараховано до страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком стажу, у якому вказано загальний страховий стаж 41 рік 06 місяців 10 днів.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні відповідача-1 стаж роботи ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» становить 22 роки 03 місяці 23 дні.
Спірні відносини виникли у зв'язку з тим, що відповідач-1 не визнає наявність у позивача необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (не менш як 20 років).
Відповідно до пункту Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994, який втратив чинність 01.05.2016, до стажу державної служби включається також: стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. № 377.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 № 540/97-ВР (у редакції, що діяла з 05.03.2002 до внесення змін згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022) стаж роботи журналіста в державних та комунальних засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному засобі масової інформації.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» від 23.09.1997 № 540/97-ВР у чинній на час розгляду справи редакції стаж роботи журналіста в державних та комунальних суб'єктах у сфері медіа зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному суб'єкті у сфері медіа.
Згідно з пунктом 1 Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 377 від 15.03.1997, який втратив чинність 31.12.2016, до стажу роботи, що дає право на встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації, зараховується стаж роботи на посадах, зазначених у переліку, затвердженому цією постановою, а також на посадах журналістів державних інформаційних агентств, зазначених у додатку 1, а саме:
до 1 серпня 1990 р. - у засобах масової інформації, засновниками яких були партійні, комсомольські та профспілкові організації;
до 23 серпня 1991 р. - у засобах масової інформації, засновниками яких були органи державної влади колишньої УРСР та інших республік СРСР, а також органи державної влади та військові формування колишнього СРСР (додаток 2);
з 24 серпня 1991 р. - у засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були) органи державної влади або органи місцевого самоврядування;
стаж державної служби, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (283-94-п).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 377 документами для визначення стажу роботи журналіста є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи. Якщо засновника (співзасновника) засобу масової інформації неможливо визначити за записами у трудовій книжці чи печаткою, що засвідчує ці записи, підставою для його визначення є довідка таких органів виконавчої влади та телерадіокомпаній:
Держкомтелерадіо (правонаступника відповідних центральних органів виконавчої влади) - стосовно засновника (співзасновника) друкованого засобу масової інформації із загальнодержавною, регіональною (дві або більше областей) та/або зарубіжною сферою розповсюдження, інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, стосовно засновника (співзасновника) загальнодержавних, регіональних та обласних телерадіомовних організацій, який є (був) органом державної влади, а також стосовно засновника (співзасновника) комунального аудіовізуального засобу масової інформації з 1 серпня 1990 р. до 15 грудня 1994 року;
Республіканського комітету по інформації Автономної Республіки Крим, управління у справах преси та інформації обласної, Севастопольської міської державних адміністрацій і управління преси та інформації Київської міської державної адміністрації - стосовно засновника (співзасновника) друкованого засобу масової інформації місцевої сфери розповсюдження;
Державної телерадіокомпанії «Крим», обласної, регіональної Київської та Севастопольської державних телерадіокомпаній - стосовно засновника місцевої телерадіоорганізації (за період з 3 січня 1995 року);
Національної ради з питань телебачення і радіомовлення - стосовно засновника (співзасновника) комунального аудіовізуального засобу масової інформації з 15 грудня 1994 року.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 229, обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 229 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо). За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж державної служби обчислюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 229 стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон). До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посаді народного депутата України; час перебування на посадах працівників дипломатичної служби; час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»; час перебування на посадах суддів; час перебування на посадах прокурорів; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом; період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку; час перебування на посадах радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також на посадах патронатних служб в інших державних органах.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 має стаж роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» 22 роки 03 місяці 23 дні. Станом на 06.03.2025 - дату звернення із заявою про перехід на інший вид пенсії позивач досяг віку 63 роки. Стажу на посадах державної служби позивач не має, на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, не працював.
У довідці Нікопольської районної державної адміністрації № 26 від 05.03.2025 зазначено, що ОСОБА_1 працював у КП «Телерадіокомпанія «Південна Зоря» (співзасновником комунального підприємства була Нікопольська районна державна адміністрація) у період з 09.04.2004 до 01.12.2014 на посаді завідуючого агропромисловим відділом, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (яка діяла у період роботи) прирівняна до посади заступника начальника відділу Нікопольської районної державної адміністрації.
У Комунальному підприємстві «Телерадіокомпанія «Південна Зоря» позивач працював у період з 11.08.2003 до 01.12.2014. Стаж позивача за період роботи у зазначеному комунальному засобі масової інформації є меншим ніж 20 років.
У матеріалах справи відсутні відомості про засновника (співзасновника) засобу масової інформації - редакції газети «Південна зоря», у якій позивач працював з 01.09.1993 до 10.08.2003.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач не має право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Судом не встановлено протиправності у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо прийняття рішення № 912140190183 від 14.03.2025, отже позовні вимоги про скасування зазначеного рішення не підлягають задоволенню. Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у частині оскарження дій та рішення відповідача-1, підстави для задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання вчинити певні дії відсутні.
Позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 14 від 15.05.2025.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл понесених позивачем судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 31.10.2025.
Суддя В.В. Рянська