31 жовтня 2025 року Справа № 160/18396/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії, співвідповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність 20-ї регіональної військово-лікарської комісії, щодо зволікання розгляду скарги на висновок позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 Скасування Постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444 та призначення повторного огляду ВЛК та зобов'язати вчинити певні дії стосовно обов'язкового розгляду скарги на висновок позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 Скасування Постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444 та призначення повторного огляду ВЛК.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не розглянуто його скаргу від 14.03.2025 року на висновок позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 Скасування Постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444, що стало підставою для звернення до суду.
Позов не відповідав вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 14.07.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 14.07.2025 по 28.07.2025 у щорічній оплачуваній відпустці, питання про відкриття провадження у справі вирішено 29.07.2025.
Ухвалою суду від 29.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/18396/25 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
14.08.2025 відповідачем подано відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в матеріалах справи Позивача відсутні підтвердження направлення скарги до 20 РВЛК щодо оскарження висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444, а тому взагалі не зрозумілі підстави подання до суду стосовно бездіяльності 20 РВЛК. Вказав, що отримане рекомендоване повідомлення від 25.03.2025 було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке не має жодного відношення до НОМЕР_1 РВЛК.
28.08.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи, викладені в відзиві на позовну заяву не є підставою для відмови в задоволені позову.
Ухвалою суду від 10.09.2025 залучено до участі у справі №160/18396/25 за позовом ОСОБА_1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Співвідповідачу було направлено копію ухвали суду від 10.09.2025 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 11.09.2025; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 14 березня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 зі скаргою до 20-ї регіональної військово-лікарської комісії щодо скасування висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначення повторного огляду ВЛК.
Скарга до 20-ї регіональної військово-лікарської комісії Позивачем була надіслана засобами поштового зв'язку у відповідності до порядку передбаченого пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Стелах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, а саме через ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначена скарга, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана представником ІНФОРМАЦІЯ_3 25.03.2025 року.
Проте з 25.03.2025 жодних дій щодо розгляду скарги Позивача, 20-ю регіональною військово-лікарською комісією не було вчинено. Вважаючи таку бездіяльність неправомірною, Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Підпунктом б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану здійснюється: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
Відповідно до п. 1.1 Розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 Розділу І Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до п. 2.1 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Відповідно до підпункту 2.3.3. Положення на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).
Згідно із п. 2.5.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Відповідно до підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
У свою чергу, згідно із п. 2.6.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.6.7.).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (2.6.11. розділу І).
Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях (2.7.1. розділу І).
Аналіз викладених норм права свідчить про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пп. 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_8 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 14 березня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 зі скаргою до 20-ї регіональної військово-лікарської комісії щодо скасування висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначення повторного огляду ВЛК.
Скарга до 20-ї регіональної військово-лікарської комісії Позивачем була надіслана засобами поштового зв'язку у відповідності до порядку передбаченого пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Стелах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, а саме через ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначена скарга, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана представником ІНФОРМАЦІЯ_3 25.03.2025 року.
Проте з 25.03.2025 жодних дій щодо розгляду скарги Позивача, 20-ю регіональною військово-лікарською комісією не було вчинено.
Так, у відзиві на позов відповідач зазначив, що скарга Позивача від 14.03.2025 року до 20 регіональної військово-лікарської комісії щодо оскарження висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444 не надходила.
Співвідповідачем також не надано до матеріалів справи підтвердження направлення скарги Позивача від 14.03.2025 року до 20 регіональної військово-лікарської комісії.
Беручи до уваги ті обставини, що скарга до 20-ї регіональної військово-лікарської комісії Позивачем була надіслана засобами поштового зв'язку у відповідності до порядку передбаченого пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Стелах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, а саме через ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд дійшов висновку про визнання протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо не направлення скарги ОСОБА_1 від 14.03.2025 року до 20 регіональної військово-лікарської комісії щодо оскарження висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444, а тому з метою захисту порушених прав позивач суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити скаргу ОСОБА_1 від 14.03.2025 року до 20 регіональної військово-лікарської комісії щодо оскарження висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444.
Суд звертає увагу на те, що не наділений повноваженнями надавати оцінку діагнозу позивача, стану його травми та здоров'я, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
При вирішенні спору судом застосовуються висновки Верховного Суду, зроблені при вирішенні аналогічних спорів.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 18.06.2025.
Отже, з урахуванням часткового задоволення позову сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_9 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до 20 регіональної військово-лікарської комісії (вул. Михайла Грушевського, буд. 65, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49069; ІК в ЄДРПОУ 26637746), співвідповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнання протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо не направлення скарги ОСОБА_1 від 14.03.2025 року до 20 регіональної військово-лікарської комісії щодо оскарження висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити скаргу ОСОБА_1 від 14.03.2025 року до 20 регіональної військово-лікарської комісії щодо оскарження висновку позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови ВЛК №18.01.2025 №13/444.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 31 жовтня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков