31 жовтня 2025 рокуСправа №160/28268/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Територіального управління Державної служби судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
30.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 30.09.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява Територіального управління Державної служби судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №79176749 від 25.09.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги п.3 ч. 5 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404), у відповідності до якого виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Виконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП №79176749 від 25.09.2025 року здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 року зазначена вище справа розподілена та 01.10.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року прийнято до свого провадження позовну заяву Територіального управління Державної служби судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подати до суду: засвідчену належним чином копію виконавчого провадження ВП №79176749 від 25.09.2025 року. Судом зобов'язано витребувані докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 22 жовтня 2025 року. Судом попереджено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 року зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подати до суду: засвідчену належним чином копію виконавчого провадження ВП №79176749 від 25.09.2025 року. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 31.10.2025 року. Судом попереджено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Провадження по адміністративній справі №160/28268/25 за позовною заявою Територіального управління Державної служби судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови зупинено до отримання витребуваних доказів по справі.
21.10.2025 року від представника Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшла копія виконавчого провадження ВП №79176749 від 25.09.2025 року та відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що державним виконавцем Відділу керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження» 25.09.2025 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №79176749 (далі - постанова від 25.09.2025). У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Пунктом 3 статті 27 Закону №1404-VIII передбачений виконавчий збір за примусове виконання рішення немайнового характеру. Виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. На виконання означеної норми в той же день, 25.09.2025 державним виконавцем відділу було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. На переконання представника відповідача, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом лише у тому випадку, якщо відповідне рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Також, станом на сьогоднішній день з боржника виконавчий збір фактично не стягнутий. Отже представник відповідача прийшов до висновку про правомірність винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки рішення не було виконано боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Також, представник відповідача зазначив про правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу, який набрав чинності та підлягає виконанню. Відтак, за наявними доказами у справі, ґрунтуючись на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини позов задоволенню не підлягає.
23.10.2025 року від третьої особи - ОСОБА_1 до суду надійшло пояснення, в якому зазначено про те, що посилання на те, що рішення, яке виконує державний виконавець повинно здійснюватися за бюджетною програмою не відповідає положенням законодавства. На думку третьої особи, за певною програмою виконуються рішення саме про стягнення коштів з державного органу. Рішення та виконавчий лист, під час виконання якого з ТУ ДСА в Дніпропетровській області стягнутий виконавчий збір на містить слова «стягнути». Відтак ОСОБА_1 вважає, що ТУ ДСА в Дніпропетровській області не має підстав бути звільненим від сплати судового збору, а оскаржувана постанова є законною. ОСОБА_1 не заперечує проти досягнення мирової угоди, готовий в розумних межах поступитися сумою боргу та готовий вислухати з цього приводу думку відповідача та досягнути з ним компромісу, пропозицію вирішити справу мирним шляхом зі свого боку пропонував і раніше. Така угода буде с мого боку поступкою своїми інтересами, а для відповідача (боржника) буде визначати певну реальну економію бюджетних коштів на суму моїх поступок та звільнить його від подальших витрат у вигляді, припустимо, сплати судового збору, які він вже поніс і може ще понести.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/28268/25 за позовною заявою Територіального управління Державної служби судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/8904/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (пр. Дмитра Яворницького, 57, к.301, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26239738), Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача, - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37988155) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період січень, лютий, березень 2024 року, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (пр. Дмитра Яворницького, 57, к.301, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26239738) провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період січень, лютий, березень 2024 року, у відповідності до вимог статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», та допомоги на оздоровлення, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3028 гривень, з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 80 % від посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період січень, лютий, березень 2024 року, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року в розмірі 3028 гривень.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період січень, лютий, березень 2024 року, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року в розмірі 3028 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/8904/24 повернуто скаржникові.
Тобто, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року у справі №160/8904/24 набрало законної сили 19.11.2024 року.
На виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 23.09.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про примусове виконання рішення суду разом із оригінал виконавчого документу - виконавчого листа №160/8904/24 виданий 21.01.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (пр. Дмитра Яворницького, 57, к.301, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26239738) провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період січень, лютий, березень 2024 року, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та допомоги на оздоровлення, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3028 гривень, з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 80 % від посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Державним виконавцем 25.09.2025 року відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову, копію направлено сторонам за вих. №27434.
Постановою про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність негайно виконати вимоги рішення суду, однак повідомлень про виконання вимог виконавчого документа від боржника не надходило.
Державним виконавцем Відділу керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження» 25.09.2025 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 79176749 (далі - постанова від 25.09.2025 року).
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
25.09.2025 державним виконавцем відділу було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.
Позивач вважаючи, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №79176749 від 25.09.2025 року винесена протиправно та підлягає скасуванню, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає таке.
Вирішуючи даний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою ст. 18 Закону №1404 виконавець, ефективно, своєчасно і в повному обсязі повинен вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частинами п'ятою та шостою ст. 26 Закону №1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Так, відповідно до статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Так, ч. 5 ст. 27 Закону №1404 встановлено, що виконавчий збір не стягується:
за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);
у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
у разі виконання рішення приватним виконавцем;
за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами..
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Частиною першою статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегулювано постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням норм, закріплених у частині 5 статті 26 Закону №1404, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону №1404, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов'язком державного виконавця.
Суд зазначає, що частиною 5 ст. 27 Закону №1404 передбачені випадки, у яких виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Разом з тим, судом встановлено, що виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/8904/24, який видано судом 21.01.2025 року носить зобов'язальний характер (зобов'язати нарахувати і виплатити), а не передбачає стягнення грошових коштів і не передбачає зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, тому суд робить висновок, що виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404 не може бути застосований до спірних правовідносин.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №286/125/17, від 26 липня 2018 року у справі №286/382/17, від 31 січня 2019 року у справі №161/502/17, від 20 лютого 2019 року у справі №161/7037/17, від 25 червня 2020 року у справі № 286/84/17.
З наведених обставин суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №79176749 від 25.09.2025 року, прийнята відповідачем у відповідності до вимог законодавства.
За наведених обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У відповідності до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 139, 241-242, 244-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Територіального управління Державної служби судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови- відмовити повністю.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 272 КАС України.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядок встановлений ч. 6 ст. 287 КАС України.
Суддя С. В. Прудник