30 жовтня 2025 рокуСправа №160/23639/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови у призначенні пенсії за віком незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати незаконною відмову Пенсійного фонду України в Запорізькій області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати в загальний трудовий стаж, який є підставою для нарахування пенсії за віком на пільгових умовах, період праці ОСОБА_1 : з 12.09.1988 року по 07.09.1989 року згідно довідки №023-299, оскільки відсутнє рішення ГУ ПФУ про підтвердження пільгового стажу, у зв'язку; період роботи з 28.09.1989 року по 31.12.1991 року згідно пільгової довідки №37 від 21.05.2025 року оскільки довідка не відповідає додатку №5; з 01.01.1992 року по 13.06.1994 року згідно довідки 38 від 21.05.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.05.2025 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047050030973 від 02.06.2025 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 12.09.1988р. по 07.09.1989р., згідно довідки від 17.03.2023р. № 023-299, оскільки відсутнє рішення Комісії ГУ ПФУ про підтвердження пільгового стажу, у зв'язку з ліквідацією підприємства; період роботи з 28.09.1989р. по 31.12.1991р., згідно пільгової довідки № 37 від 21.05.2025р. оскільки довідка не відповідає додатку № 5 (не вірно зазначено розділ). Згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгово умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 посада "помічник складача поїздів" не передбачена; період роботи з 01.01.1992р. по 13.06.1994р. згідно довідки № 38 від 21.05.2025 р., оскільки посада "посада помічник складача" не передбачена Постановою КМУ № 583 від 12.10.1992р. На думку позивача, відповідач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії від 23.05.2025 року №047050032023, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, чим порушив його права на пенсійне забезпечення, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
03.09.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що пунктом 1 Порядку №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5 до Порядку № 637),
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, а також кількість простоїв, відпусток без збереження заробітної плати тощо.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи продовж наступних 5 років.
За результатам розгляду документів позивача відповідачем до пільгового стажу не враховано:
- період роботи з 12.09.1988 по 07.09.1989, згідно довідки від 17.03.2023 року № 023-299, оскільки відсутнє рішення комісії Головного управління Пенсійного Фонду України про підтвердження пільгового стажу, у зв'язку з ліквідацією підприємства;
- перод роботи з 28.09.1989 по 31.12.1991, згідно пільгової довідки № 37 від 21.05.2025, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 (невірно зазначено розділ). Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 посада "помічник складача поїздів" не передбачена;
- період роботи з 01.01.1992 по 13.06.1994, згідно довідки № 58 від 21.05.2025 оскільки посада "помічник складача поїздів" не передбачена Постановою КМУ №583 від 12.10.1992 року.
Враховуючи наведене вище, відповідачем було встановлено, що вік позивача становить 57 років 3 місяці 8 днів, страховий стаж - 34 роки 11 місяців 23 дні, стаж за списком №2 - 1 рік 6 місяців 5 днів, що є недостатнім при необхідній кількості 12 років 6 місяців та стало причиною для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", викладеної у рішенні № 047050030973 від 26.05.2025.
Від третьої особи пояснення або заперечення щодо позову не надходили.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 26.05.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.06.2025 року №047050030973 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Рішення від 02.06.2025 року №047050030973 обґрунтоване наступним.
Дата звернення до територіальних органів ПФУ 26.05.2025.
Пенсійний вік визначений п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 55 років.
Вік заявника 57 років 3 місяці 8 днів.
Страховий стаж особи становить 34 роки 6 місяців 5 днів.
До страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 12.09.1988 по 07.09.1989 згідно довідки від 17.03.2023 № 023-299, оскільки відсутнє рішення Комісії ГУ ПФУ про підтвердження пільгового стажу, у зв'язку з ліквідацією підприємства; період роботи з 28.09.1989р. по 31.12.1991р., згідно пільгової довідки № 37 від 21.05.2025р. оскільки довідка не відповідає додатку № 5 (не вірно зазначено розділ). Згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 посада "помічник складача поїздів" не передбачена; період роботи з 01.01.1992р. по 13.06.1994р. згідно довідки № 38 від 21.05.2025 р., оскільки посада "помічник складача" не передбачена Постановою КМУ № 583 від 12.10.1992р.
Не погодившись з рішенням від 02.06.2025 року №047050030973 та з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 12.09.1988 року по 07.09.1989 року, з 28.09.1989 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 13.06.1994 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
Як зазначено судом вище, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 26.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за результатами розгляду його заяви та долучених документів прийнято рішення від №047050030973 від 02.06.2025, яким відмовлено в призначення пенсії за віком за Списком №2 з підстав необхідного пільгового стажу.
В рішенні зазначено, що тривалість страхового стажу станом становить 34 роки 11 місяців 23 дні, пільгового стажу за Списком №2 - 1 рік 06 місяців 5 днів.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги, що стосуються не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 12.09.1988 року по 07.09.1989 року, з 28.09.1989 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 13.06.1994 року.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.09.1992, позивач у спірні періоди працював на наступних посадах:
- з 12.09.1988 року по 07.09.1989 року - електрозварювальником ручного зварювання 4 розряду в залізничному цеху № 2 Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського;
- з 28.09.1989 року - прийнятий у залізничний цех помічником укладача поїздів 5 розряду по перевалочній базі № 1 у Виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод";
- з 01.01.1993 року - переведений упорядником поїздів 6 розряду з обслуговування перевалочної бази у тому самому цеху;
- з 13.06.1994 року - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу, звільнення за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, записи завірені підписом уповноважених осіб.
Крім того, суд зазначає, що посада електрозварювальник ручного зварювання, на якій позивач перебував у період з 12.09.1988 по 07.09.1989, передбачена Списком 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 (розділ ХХХІІ) .
Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із трудовою книжкою була надана відповідачу довідка Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №023-299 від 17.03.2023 року. З даної довідки вбачається, що позивач працював повний робочий день у Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" у залізничному цеху № 2 в період з 12.09.1988 по 07.09.1989 на посаді електрозварювальника ручного зварювання. Зазначена професія (посада) передбачена Списком № 2, розділ XXXII, підрозділ: -, код КП: -, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р.
Підстава: особиста картка, штатний розпис, контрольні табелі фактично відпрацьованого часу, технологія виробництва.
Відомості в довідці щодо періодів роботи повністю відповідають даним трудової книжки.
Крім того, у вказані довідці зазначено, що Дніпровський металургійний завод ім. Ф.Е. Дзержинського перейменовано на Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського згідно Листа МЧМ СРСР № 50 ЦП від 28.12.1983 та Наказом МЧМ УРСР № 17 від 09.01.1984 "Про перетворення великих металургійних заводів Мінчормета УРСР в металургійні комбінати". У відповідності з Наказом Фонду державного майна України від 30.12.1996 № 90-АТ і наказом по Дніпровському металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського від 20.03.1997 №140 Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського перетворено у відкрите акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 28.02.1997 № 101-Р). Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" с 23.05.2011 перейменовано в публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (наказ по комбінату № 479 від 23.05.2011). Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" перейменовано в публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (наказ по комбінату від 25.01.2017 № 84).
З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день в залізничному цеху № 2 з 12.09.1988 по 07.09.1989, за професією (посадою), що передбачена Списком №2.
Посилання відповідача в обґрунтування причин незарахування вказаного спірного періоду до пільгового стажу за Списком №2 на відсутність рішення Комісії суд вважає безпідставними, оскільки підтвердження пільгового стажу через комісію відбувається у разі ліквідації підприємства без правонаступника, та разі відсутності документів на підтвердження пільгового стажу.
Відповідачем не обґрунтовано причин неврахування відомостей в трудовій книжці в частині спірного спеціального стажу позивача, а також не врахування довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 28.09.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 13.06.1994 на посаді "помічник складача поїздів", суд зазначає наступне.
З довідки про перейменування підприємства № 22-01/26 від 21.05.2025 року, яка видана Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних добрив", вбачається, що із складу ВО "Придніпровський хімічний завод" відокремились цеха № 01, 10, 15, 17 по виробництву мінеральних добрив. На їхній базі створено два державних підприємства ДП "Амофос" та ДП "Агрофос". Підстава: накази № 298 та 299 від 04.08.2000р. Міністерства палива та енергетики України.
В подальшому, при злитті двох вищезазначених державних підприємств, було створено ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив". Підстава: наказ № 472 від 05.08.2002р. Міністерства палива та енергетики України.
ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" перейменовано на ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" з 01.12.2009р. Підстава: наказ № 247 від 01.12.2009р.
Відповідно до довідки № 37 від 21.05.2025 року, яка видана Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в Придніпровському хімічному заводі, перевалочна база № 1 залізничного цеху (№15) та виконував роботи в виробництві радіоктивних речовин в умовах радіаційної шкідливості на вивантажені сировини основного виробництва по перевалочній базі № 1 залізничного цеху (№15) з 28.09.1989 по 31.12.1991 за професією, посадою помічник складача поїздів, передбачена Списком № 2, розділ А-ХVII, підрозділ -, пункт -, код КП 8312,2, підстава КП ДК 003-95.
Підстава для видачі штатний розклад, картка форми П-2, особисті рахунки, єдиний перелік пільг.
Відповідно до довідки довідки № 38 від 21.05.2025 року, яка видана Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день у Придніпровському хімічному заводі, перевалочна база № 1 залізничного цеху (№ 15), та виконував роботи у виробництві мінеральних добрив на закінченні технологічного процесу (транспорт), за професією/посадою - помічник складача поїздів, складач поїздів, що передбачає призначення пенсії за вислугу років, оскільки роботи за вищезазначений період передбачені Списком найменувань, професій та посад робітників локомотивних бригад, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень та забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, код КП 8312, підстава: КП ДК 003-2010.
Підстава для видачі: накази по підприємству, штатний розклад, картка форми П-2, особисті рахунки, особиста справа, перелік найменувань професій та посад, затверджених ПКМ України від 01.09.1992р. № 81.
Як вбачається з матеріалів справи, періоди роботи з 28.09.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 13.06.1994 помічником складача поїздів зараховані лише до страхового стажу позивача.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 55 Закону№1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленогоабзацами п'ятнадцятим - двадцять третімпункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленогоабзацами третім - тринадцятимпункту "б" частини першої статті 13 цього Закону;
Постановою КМ України № 583 від 12.10.1992 року затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років. Цим Списком передбачено, що право на призначення пенсії за вислугою років мають особи, які працювали на посаді складача поїздів, при цьому посада помічника складача поїздів відсутня в даному Списку.
У додатку до Класифікатора професій ДК 003:2005 Національного класифікатора професій, прийнятим наказом Держспоживстандатру України від 26.12.2005 №375, який розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 №326, вказано, що він призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників, а також зазначено, що останніми можуть утворюватися та застосовуватися похідні слова до професій, за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду професії.
Згідно із роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 №25 Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років, відповідно до ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.
Отже, професії - складач поїздів, помічник складача поїздів відносяться до професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, за якими в тому числі працював позивач та мають бути включені до його стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, передбаченої ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. "а" ч.1 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
При цьому, згідно з ч.6 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
З огляду на встановлені обставини та наведені законодавчі норми, суд зазначає, що позивачу має бути проведене взаємне зарахування періодів його роботи за Списком №2 (п. ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та періодів його роботи помічником складача поїздів (п. "а" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення").
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені пенсійним законодавством України, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058-IVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити пенсію, оскільки відповідачем ще не вирішено питання щодо зарахування стажу.
З урахуванням викладеного, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.05.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у рішенні.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови у призначенні пенсії за віком незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.06.2025 року №047050030973 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.05.2025 року з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник