27 жовтня 2025 року Справа №160/30266/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 27.01.2025 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №160/30266/25,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по вищезазначеній справі було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) з 02.03.2022 р. по 19.05.2023 р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 02.03.2022 р. по 19.05.2023 р. грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні решти позовної заяви - відмовлено.
Вищевказане рішення суду набрало законної сили 22.04.2025 року.
11.04.2025 року позивачем отримано виконавчі листи по справі №160/30266/24.
До суду 02.10.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій зазначено, що 25.04.2025 року ним до відповідача було направлено заяву про добровільне виконання рішення суду та надано банківські реквізити для зарахування коштів через національного оператора поштового зв'язку «Укрпошта». Листом від 19.06.2025 року №1/739 повідомлено, що ВЧ НОМЕР_1 знаходиться на повному фінансово-господарському забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є ї підпорядкованим підрозділом, визначеним Міністерством оборони України. Відповідно - не є розпорядником коштів та не має можливості самостійно здійснювати такі виплати. Фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_2 буде складений розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду, та заявкою, в якій враховані відповідні кошти, буде надісланий до фінансово-економічного підрозділу вищого органу (до Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для його перевірки на відповідність нормам чинного законодавства та рішенню суду. Виплата коштів буде здійснена після надходження до ВЧ НОМЕР_1 асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші видатки» на виконання рішень судів, які набрали законної сили, в добровільному порядку. Станом 02.10.2025 року рішення суду від 27.01.2025 року у справі №160/30266/24 досі залишається невиконаним. У зв'язку з чим заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по адміністративній справі №160/30266/24 та встановити ВЧ НОМЕР_1 строк для подання звіту до суду про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року у цій справі протягом одного місяця з дня набрання ухвалою суду законної сили.
До суду 17.10.2025 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що представником юридичної служби подано рапорт на виконання рішення суду від 27.01.2025 року по справі №160/30266/24. Згідно із довідкою розрахунок від 09.06.2025 року №3155/ФЕС грошової допомоги на оздоровлення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01 січня 2923 року (2 684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, зазначено, що грошова допомога на оздоровлення виплачена ОСОБА_1 в квітні 2023 року у розмірі 21 264,41 грн. При перерахунку грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року (2 684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт новий розмір грошового забезпечення склав: звання - 1 019,92 грн., оклад - 4428,60 грн., НОПС - 4 426,92 грн., премія - 22 718,72 грн., доплата за вислугу - 1 362,13 грн., разом 33 956,29 грн. Таким чином недоплата становить 33 956,29 - 21 264,41 = 12681,88 грн.
Згідно із довідкою розрахунок №1 від 09.06.2025 року №3151/ФЕС грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», станом на 01.01.2022 року (2 481 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт за період 02.03.2022 року по 31.12.2022 року сума до виплати 44 867,62 грн. Згідно із довідкою розрахунок №2 від 09.06.2025 року №3154/ФЕС грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік», станом на 01.01.2023 року (2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт за період 01.01.2023 року по 19.05.2023 року сума до виплати 48 865,78 грн. ВЧ НОМЕР_1 подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу, липень, серпень, вересень та жовтень 2025 року. Відтак, ВЧ НОМЕР_1 виконано всі можливі заходи стосовно виконання судового рішення суду у цій справі.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).
В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.
Таким чином, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Крім того, ч.8 ст.382 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, відповідно до якого учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень, а тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку статті 287 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю позивачем не було надано суду доказів звернення виконавчого листа до примусового виконання в органи виконавчої служби та здійснення виконавчою службою всіх необхідних дій, спрямованих на виконання судового рішення.
У поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивачем не наведено аргументів щодо необхідності вжиття на даний час процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю та не надано відповідних доказів наявності об'єктивних обставин, які свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом також враховано, те що ВЧ НОМЕР_1 проведено перерахунок належних позивачу виплат за рішенням суду та боржник не відмовляється від виконання рішення суду від 27.01.2025 року у справі №160/30266/24.
Відтак, суд доходить до переконання, що позивач не навів належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення суду не буде фактично та в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження.
При цьому, матеріали цієї справи не містять доказів оскарження позивачем дій виконавця в судовому порядку.
Так, статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у позивача, в разі умисного невиконання відповідачем судового рішення у цій справі, можливості звернутися з відповідною заявою відносно нього до правоохоронних органів.
Суд зазначає, що наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів, та, відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення.
Відтак, враховуючи вказані вище обставини, суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв'язку із чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 27.01.2025 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №160/30266/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма