27 жовтня 2025 рокуСправа №160/18964/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/18964/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
23.10.2025 року від ОСОБА_1 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/18964/21.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття судом до розгляду даної заяви, суд враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, в якій зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Також, частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Разом із цим, статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Водночас, пунктом 6 частини третьої статті 4 того самого Закону визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, підпункт 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» є спеціальною нормою, яка регулює сплату (встановлює розмір) судового збору при зверненні саме до адміністративних судів із заявою, зокрема, щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі.
При цьому, у статті 4 Закону України «Про судовий збір» відсутні окремі ставки судового збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну способу або порядку виконання судового рішення, водночас така ставка судового збору визначена при зверненні до адміністративного суду із указаними заявами.
Тому, при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України у даній справі підлягають застосуванню положення підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», якими передбачено обов'язок сплати судового збору за подання такого виду заяв саме до адміністративного суду, а не положень пункту 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Також про необхідність сплати судового збору за подання до суду заяви в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено Верховним Судом у постанові від 17.05.2023 по справі №260/5761/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №170/129/21 зазначила, що співвідношення принципу доступу до правосуддя та обов'язку сплати судового збору під час звернення до суду вимагає від суду тлумачити будь-які обов'язки зі сплати судового збору так, щоб жодним чином не ускладнити їх виконання позивачем (заявником, скаржником).
При цьому доводи позивача, викладені у заяві та додані до неї документи не свідчать про наявність у заявника складнощів щодо виконання встановленого підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» обов'язку сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Таким чином, під час подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн.
В даному випадку, судом встановлено, що заявником до заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення не додано документа про сплату судового збору.
Частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/18964/21 подана без додержання вимог частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути таку заяву заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 241, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/18964/21 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська