22 серпня 2025 рокуСправа №160/18072/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення яке оформлено відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про відмову у перерахунку пенсії від 29.01.2025 року позивачу;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 07.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу при призначенні пенсії не враховано довідку про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479», тому звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.
Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 07.01.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479».
29.01.2025 листом відповідач повідомив позивача, що в пенсійній справі наявна довідка про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479», проте не врахована при призначенні пенсії, оскільки не підтверджена первинними документами. Здійснити перевірку достовірності та обґрунтованості видачі даної довідки не можливо, оскільки підприємство знаходиться в населеному пункті, який відноситься до територій, на яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Частиною 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 працював у ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» у період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, що підтверджено відповідними записами.
Судом встановлено, що підставою не врахування довідки про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» при призначенні пенсії стало не підтвердження її первинними документами. При цьому, зазначено, що здійснити перевірку достовірності та обґрунтованості видачі даної довідки не можливо, оскільки підприємство знаходиться в населеному пункті, який відноситься до територій, на яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Суд враховує, що відповідачем не надано доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 року (справа №569/14531/16-а) сформульовано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, проаналізував положення ст.19 Конституції України, ст.ст.3,4,9,17,18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів, закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН), Суд зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) згідно з якими: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Отже, право особи на отримання пенсійних виплат у належному розмірі не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження щодо перевірки обґрунтованості їх видачі.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
З огляду на «намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті спірних правовідносин, зокрема, оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій українською владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Як наслідок, беручи до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 травня 2018 року по справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17), суд приходить до висновку, що відмова відповідача прийняти зазначену довідку до врахування при призначенні пенсії - є неправомірною.
Відтак, відповідачем безпідставно не враховано довідку про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479».
У своїй постанові від 11.02.2020 по справі №0940/2394/18 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми законодавства, виходячи з принципу верховенства права, беручи до уваги положення пункту 2 частини другої ст.245 КАС України, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої ст.245 КАС України з метою відновлення прав, свобод та інтересів за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з 07.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479».
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення яке оформлено відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії від 29.01.2025 року ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.01.2025 року з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №01/163 від 30.05.2014 за період стажу з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, яка видана ВАТ «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В. Луговська