31 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4751/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 10.04.2025 №50 «Про відмову у продовженні строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»; зобов'язання продовжити строк користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб в межах території обслуговування Ковельської міської територіальної громади з 01.04.2022, взята на облік внутрішньо переміщених осіб та членів їх сімей, які потребують надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання, склад родини 2 особи (позивач та її матір ОСОБА_2 ).
Відповідно до довідки від 01.04.2022 №755-5000698130 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
01.04.2024 між РЖКП №1, яке є балансоутримувачем квартири, та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на строк до 01.04.2025.
31.03.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про продовження строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Рішенням №150 від 10.04.2025 «Про відмову у продовженні строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» відповідач відмовив у продовженні строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 на підставі пункту 6.1 Порядку формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Ковельської міської територіальної громади.
Позивач вважає, що підстави відмови, наведені в оскаржуваному рішенні, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставина, з огляду на що просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.31).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.34-36) представник відповідача позовних вимог не визнав та в обґрунтування такої позиції вказав, що на виконання інвестиційних проєктів «Реконструкція двоповерхової адміністративної будівлі та учбово-побутового корпусу під багатоквартирні житлові будинки на АДРЕСА_4 » у рамках програми НЕФКО «Підтримка ЄС для нагальних потреб розміщення внутрішньо переміщених осіб в Україні», що фінансується Інвестиційною платформою сусідства Європейського Союзу (NIP), та «Підтримка ЄС у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб у Ковелі», що реалізовується в рамках Програми підтримки Європейського Союзу «Житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та відновлення звільнених міст в Україні», рішенням Ковельської міської ради від 28.09.2023 №41/10, затверджено Порядок формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Ковельської міської територіальної громади (далі - Порядок №41/10).
За результатами розподілу житлових приміщень на АДРЕСА_4 , відповідно до умов Порядку, рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 11.03.2024 №63 (п.п.2 п.1) видано ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_5 гр. ОСОБА_1 у складі сім'ї із 2 осіб (мати - ОСОБА_2 ) як внутрішньо переміщеній особі, яка перебуває на обліку громадян, що потребують житла для тимчасового проживання відповідно до Порядку.
01.04.2024 на підставі виданого ордеру №2 серія А від 12.03.2024, між Ремонтним житлово-комунальним підприємством №1 (як балансоутримувачем нерухомого майна) та ОСОБА_1 укладено договір найму житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання. Термін проживання ОСОБА_3 у складі сім'ї із 2 осіб у квартирі АДРЕСА_6 становить до 01.04.2025, відповідно до пункту 4.10 Порядку.
Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 10.04.2025 №150 ОСОБА_1 , в складі сім'ї із 2 осіб, відмовлено у продовженні строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі пункту 6.1 Порядку формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Ковельської міської територіальної громади.
Підставою відмови у продовженні строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб є те, що маючи намір продовжити строк користування житловим приміщенням, ОСОБА_3 повинна була подати до відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради заяву про продовження строку надання житлового приміщення з Фонду у термін до 30.01.2025.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 не повідомила про свій намір продовжити дію Договору користування у строк до 30.01.2025, остання втратила право на його продовження.
Представник відповідача зазначає, що при врученні ордеру на вселення, ОСОБА_1 було роз'яснено правила користування правила користування жилим приміщенням, а також порядок пролонгації договору та вручено відповідну пам'ятку. Крім того, при наближенні граничного строку для подання заяви про продовження строку користування житлом, начальник відділу обліку, розподілу приватизації житла виконавчого комітету Ковельської телефонувала до позивача з метою попередити про необхідність продовження строку користування відповідним житлом, однак телефонний зв'язок був відсутній.
31.03.2025 ОСОБА_3 подала заяву на продовження користування жилим приміщенням, в якій просила розглянути її прохання на подальше проживання у квартирі АДРЕСА_5 та зазначила, що має 2 групу інвалідності, її мама 1 групу та впродовж 2024 року вона 6 разів по 10 днів проходила лікування, заборгованість по комунальних послугах немає.
Отже, враховуючи пункт 5.4 Порядку, підстави для розгляду заяви ОСОБА_3 від 31.03.2025 відсутні, оскільки заява подана поза встановлений строк.
Однак, враховуючи зміст (обґрунтування) заяви, комісія з питань обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання вирішила розглянути заяву та заслухати ОСОБА_4 ..
Так, 04.04.2025 відбулось засідання комісії з питань обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 комісія з питань обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання рекомендувала виконавчому комітету Ковельської міської ради відмовити гр. ОСОБА_1 , в складі сім'ї із 2 осіб, у продовженні строку тимчасового проживання у квартирі АДРЕСА_7 , яка віднесена до фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Під час розгляду заяви, комісія з питань обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання не знайшла підстав для задоволення заяви про продовження строку користування житлом з фонду житла для тимчасового проживання, оскільки ОСОБА_4 не навела поважних причин неподання відповідної заяви, в передбачений розділом 5 Порядку строк. Також, з поданих ОСОБА_3 виписок із медичної карти стаціонарного хворого встановлено, що в 2024 році вона була на лікуванні в медичній установі 37 днів. У 2025 році на лікуванні не перебувала, що не позбавляло її можливості подати заяву про продовження строку користування житлом з фонду житла для тимчасового проживання в строк до 30.01.2025.
Представник відповідача звертає увагу, що ані в заяві, ані під час засідання комісії, ОСОБА_4 не повідомила, що з 03.12.2024 по 28.03.2025 вона разом з матір'ю перебувала поза межами країни, що позбавило її можливості подати заяву на продовження строку користування житлом з фонду житла для тимчасового проживання. Однак, ніщо не заважало ОСОБА_3 подати заяву про продовження строку користування житлом з фонду житла для тимчасового проживання до граничного строку, наприклад, до моменту виїзду за межі країни, або ж попередити про свій виїзд за межі країни орган місцевого самоврядування.
Крім того, твердження позивача, що вона в період з 03.12.2024 по 28.03.2025 разом з матір'ю їздила в Донецьк частково не відповідає дійсності, оскільки, відповідне спростовується доданими до заяви довідками №207 від 20.12.2024 та №315 від 23.12.2024.
Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що виконавчий комітет Ковельської міської ради прийняв оскаржуване рішення відповідно до умов Порядку, з врахуванням всіх відомих на той момент обставин. Просить в задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Ковельської міської ради від 01.04.2022 №755-5000698130 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с7).
Згідно із рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 11.03.2024 №63 «Про видачу ордерів на вселення у житлові приміщення з фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» ОСОБА_1 у складі сім'ї із 2 осіб (мати - ОСОБА_2 ) було вирішено видати ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_8 (а.с.53).
На підставі вказаного рішення позивачу було видано ордер №2 серії А від 12.03.2024 на вселення в житлове приміщення з фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на право вселення з сім'єю у складі двох осіб у житлове приміщення, житловою площею 14,2 кв. метрів, що складається з однієї кімнати у квартирі АДРЕСА_5 (а.с.10).
01.04.2024 між Ремонтним житлово-комунальним підприємством №1 (управитель) та ОСОБА_1 (наймач) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого управитель зобов'язується надавати наймачу послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , а наймач зобов'язується сплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього (а.с.11-13).
31.03.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила розглянути її прохання на подальше проживання у 2025 році по АДРЕСА_1 (а.с.54).
Керуючись частинами 5, 6, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановами Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №495 «Деякі заходи з формування фондів житла, призначених для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб», від 05.01.2024 №7 «Про внесення змін до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб», Порядку №41/10 «Про затвердження Порядку формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Ковельської міської територіальної громади», розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 та враховуючи рекомендації комісії з питань обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання від 04.04.2025, рішенням Виконавчого комітету Ковельської міської ради від 10.04.2025 №150 ОСОБА_1 , в складі сім'ї із 2 осіб, відмовлено у продовженні строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі пункту 6.1 Порядку формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Ковельської міської територіальної громади (а.с.9)
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернулася з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Нормами статті 47 Конституції визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Частинами першою - третьою статті 4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».
Згідно із частинами першою - другою статті 5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Відповідно до частин першої - другої статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Нормами статті 9 Закону №1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщена особа, зокрема має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.
Умови формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та осіб визначає Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та інших категорій соціально незахищених верств населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №495 (далі - Порядок №495).
Згідно із пунктом 7 Порядку №495 житлове приміщення з фонду безоплатно надається, зокрема внутрішньо переміщеній особі та членам її сім'ї за місцем фактичного проживання/перебування в межах території уповноважених органів.
Відповідно до пункту 8 Порядку №495 першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду мають багатодітні сім'ї; сім'ї з дітьми; вагітні жінки; особи, які втратили працездатність; особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації; особи, зазначені в підпункті 2 пункту 7 цього Порядку.
Згідно із пунктів 10, 12 Порядку №495 внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається заява (за формою згідно з додатком 2 із підписами всіх повнолітніх членів сім'ї) до уповноваженого органу, у межах території якого вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
До заяви додаються: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім'ї (за наявності); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім'ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України); копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім'ї.
Згідно із пунктом 18 Порядку №495 підставами для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, є: неподання необхідного пакета документів, зазначених у пункті 12 цього Порядку (крім випадків, коли такі документи були знищені або пошкоджені, що підтверджується відповідною заявою громадянина); подання документів, що містять недостовірні відомості.
Не може бути підставою для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, відсутність на момент їх звернення фонду.
Підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку є: заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку; зміна особою місця проживання; скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їй можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення; подання завідомо недостовірних відомостей, що є підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання.
Нормами пункту 22 Порядку №495 визначено, що у разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, та/або отримання житлових приміщень із фонду внутрішньо переміщена особа зобов'язана протягом семи робочих днів повідомити про це уповноваженому органу.
Відповідно до пункту 23 Порядку №495 на підставі рішення про надання внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень із фонду уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення за формою згідно з додатком 3.
Ордер вручається внутрішньо переміщеній особі, на ім'я якої він виданий, або уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
У разі коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа - на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік.
Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.
Після вселення в житлове приміщення з фонду внутрішньо переміщена особа здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).
Відповідно до пункту 25 Порядку №495 житлові приміщення з фонду безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.
Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщені особи зобов'язані звільнити надане житлове приміщення.
Згідно із пунктами 27-29 Порядку №495 договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду між уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та внутрішньо переміщеною особою, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.
Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.
У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов'язків щодо користування житловими приміщеннями.
Згідно із пунктом 33 Порядку №495 уповноважений орган за 14 робочих днів до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає внутрішньо переміщену особу про необхідність звільнення такого житла.
Нормами пункту 34 Порядку №495 визначено, що внутрішньо переміщена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву уповноваженому органу про продовження строку надання житлового приміщення з фонду.
Продовження строку проживання у житлових приміщеннях з фонду здійснюється відповідно до умов, передбачених цим Порядком.
До заяви про продовження строку надання житлового приміщення з фонду додаються документи, передбачені пунктом 12 цього Порядку.
Уповноважений орган зобов'язаний розглянути зазначену заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про прийняте рішення (пункту 35 Порядку №495 ).
Згідно із пунктом 36 Порядку №495 у разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов'язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.
Відповідно до пункту 37 Порядку №495 підставами для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду є: отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення); скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду; систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім'ї правил користування житловим приміщенням з фонду; приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім'ї житлового приміщення з фонду в непридатний для використання стан; порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, передбаченого пунктом 38 цього Порядку; непроживання внутрішньо переміщеною особою в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування; зміна обставин непереборної сили, які унеможливлюють повернення громадянином до місця свого постійного проживання; інші підстави, встановлені законом
З метою впорядкування порядку формування на території Ковельської міської територіальної громади фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, рішенням Ковельської міської ради від 28.09.2023 №41/10 (а.с.39) затверджено Порядок формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Ковельської міської територіальної громади (далі - Порядок №41/10) (а.с.40-52).
Пунктом 1 Порядку №41/10 передбачено, що договір користування означає договір користування житловим приміщенням з Фонду, який укладається між внутрішньо переміщеною особою (уповноваженою нею особою) та балансоутримувачем такого житлового приміщення за формою, встановленою у Додатку № 7 до цього Порядку.
Відповідно до пунктів 4.9.-4.11 Порядку №41/10 житлове приміщення з Фонду надається внутрішньо переміщеній особі та членам її сім'ї у тимчасове користування безоплатно на строк до одного року шляхом укладення Договору користування після видачі ордера на житлове приміщення. Загальний строк надання житлового приміщення ВПО та членам її сім'ї не може перевищувати строк у 5 років.
Ордер і Договір користування є підставами для вселення в житлове приміщення з Фонду і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання Договору користування.
У Договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов'язків щодо користування житловими приміщеннями.
Нормами пункту 5 Порядку №41/10 визначено Порядок продовження строку користування внутрішньо переміщеною особою житлом з Фонду
Так, згідно із пунктами 5.1., 5.2 Порядку №41/10 відділ обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради попереджає внутрішньо переміщену особу у письмовій формі не пізніше 14 робочих днів до закінчення строку проживання, визначеного Договором користування, про необхідність звільнення наданого житла з Фонду. Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з Фонду внутрішньо переміщена особа зобов'язана звільнити надане житлове приміщення.
Відповідно до пункту 5.3. Порядку №41/10 у разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо внутрішньо переміщена особа не набула іншого місця проживання, не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку Договору користування внутрішньо переміщена особа подає до відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради заяву про продовження строку надання житлового приміщення з Фонду. До заяви додаються документи, передбачені пунктом цього 3.8 Порядку.
Згідно із пунктом 5.4. Порядку №41/10 комісія з питань обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання зобов'язана розглянути зазначену заяву не пізніше ніж за 55 календарних днів до закінчення строку дії Договору користування та подати проєкт рішення на розгляд виконавчому комітету Ковельської міської ради про продовження строку надання житлового приміщення з Фонду або ж про відмову у продовженні строку надання житлового приміщення з Фонду. Відділ обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради письмово повідомляє заявника про прийняте рішення.
Нормами пункту 6.1. Порядку №41/10 визначено, що у разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію Договору користування у порядку, передбаченому розділом 5 цього Порядку, вона втрачає право на його продовження та зобов'язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії Договору користування.
Як встановлено судом, згідно із рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 11.03.2024 №63 «Про видачу ордерів на вселення у житлові приміщення з фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» (а.с.53) ОСОБА_1 у складі сім'ї із 2 осіб (мати - ОСОБА_2 ) було видано ордер №2 серії А від 12.03.2024 (а.с.10) на вселення в квартиру АДРЕСА_8 .
У зв'язку із вказаним, 01.04.2024 між Ремонтним житлово-комунальним підприємством №1 (управитель) та ОСОБА_1 (наймач) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с.11-13).
Відповідно до пункту 28 вказаного договору, цей договір набирає чинності з 01.04.2024 та укладається строком на один рік.
З урахуванням зазначеного, суд констатує, що із заявою про продовження строку користування житлом ОСОБА_3 повинна була звернутися у термін до 30.01.2025 (не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору).
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що із заявою про продовження строку проживання у наданій їй житловому приміщеннях позивач звернулася лише 31.03.2025, тобто в порушення пункту 34 Порядку №495 та пункту 6.1 Порядку №41/10, менше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору.
У свою чергу, суд зауважує, що у разі не повідомлення внутрішньо переміщеною особою про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, наступають правові наслідки, визначені пунктом 36 Порядку №495 у вигляді втрати такою особою право на продовження договору користування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що в період з 03.12.2024 по 28.03.2025 їздила разом з матір'ю ОСОБА_2 , в Донецьк з метою отримання дубліката договору дарування, посвідченого Маріїнською державною нотаріальною конторою та довідки про укладення шлюбу.
Разом з тим, суд критично оцінює такі доводи, оскільки матеріали справи не містять доказів перебування позивача поза межами її тимчасового проживання в місті Ковелі саме протягом вказаного періоду, натомість долучені до позовної заяви документи видані в місці Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території України та датовані 28.01.2025, 29.01.2025, 12.02.2025 та 14.03.2025 (а.с.16-22), тобто як напередодні 30.01.2025, так і після вказаної дати.
Суд вважає слушними доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 мала можливість подати заяву про продовження строку користування житлом з фонду житла для тимчасового проживання до граничного строку, наприклад, до моменту від'їзду, або ж попередити про свій тривалий від'їзд орган місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Ковельської міської ради від 10.04.2025 №150, яким ОСОБА_1 , в складі сім'ї із 2 осіб, відмовлено у продовженні строку користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 прийняте за наявності правових підстав, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Окремо суд зауважує, що позивач у позовній заяві помилково вказує, що вказане рішення прийнято за №50, однак як вбачається із відзиву на позовну заяву та наявної в матеріалах справи копії оскаржуваного рішення, останнє прийнято саме за №150.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ковельської міської ради (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 73, код ЄДРПОУ 04051313) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк