30 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 640/25215/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Глуско Рітейл» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Глуско Рітейл» (далі - ТзОВ «Глуско Рітейл», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2019 № 0006211403, № 0006201403.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Глуско Рітейл», якою встановлено факт роздрібної торгівлі в магазинах на автозаправних станціях на території м. Києва алкогольними напоями та пивом через РРО у невизначений пунктом 1 рішення Київської міської ради від 27.09.2018 № 1529/5593 час доби, що кваліфіковано відповідачем як порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
За результатами перевірки складено акт від 04.09.2019 № 2554/28-10-14-01-02/24812228.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.09.2019 № 0006211403, № 0006201403, якими до позивача застосовано штрафні санкції по 6800,00 грн.
Зауважує, що встановлення такого порушення є протиправним, оскільки позивач належить до закладів ресторанного господарства, на які згідно з Законом заборона нічного продажу поширюватися не може.
Крім цього зазначає, що стаття 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не містить заборони продажу алкогольних напоїв у нічний час.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с. 1-2).
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що за результатами перевірки складено акт перевірки від 04.09.2019 № 2554/28-10-14-01-02/24812228, в якому встановлено порушення частини 9 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: обмеження щодо продажу пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів; рішення Київської міської ради від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві».
Відтак, за результатами розгляду акту перевірки Офісом великих платників податків винесено ППР від 26.09.2019 № 0006211403, яким до позивача застосована штрафна санкція на суму 6800,00 грн (охоплює операцію з продажу алкогольних напоїв на автозаправних комплексах за адресами м. Київ, вул. Лугова, 9 і м. Київ, вул. Степана Бандери, 26в) та від 26.09.2019 № 0006201403, яким до позивача застосована штрафна санкція на суму 6800,00 грн (охоплює операцію з продажу алкогольних напоїв на автозаправних комплексах за адресами м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б).
Вказує на те, що вид діяльності «Діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія, тощо) не встановлює приналежність адрес автозаправних станцій ТзОВ «Глуско Рітейл» до закладів ресторанного господарства, оскільки має вказівку на те, що такий суб'єкт господарювання може займатися роздрібною торгівлею харчових продуктів. Тому такі твердження позивача є хибними та не обґрунтованими (а.с. 99-101).
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно із частиною третьою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 2825-ІХ (в редакції Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 № 3863-IX) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Згідно із пунктом 10 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 (далі - Порядок № 399), розподіл судових справ, які не розглянуті ОАСК та передані до КОАС, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення судам (крім судових справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України) шляхом їх автоматичного розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
Згідно із переліком судових справ за формою додатку 3 до Порядку № 399 адміністративна справа № 640/25215/19 передана на розгляд Волинського окружного адміністративного суду (https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/).
24.02.2025 справа № 640/25215/19 зареєстрована у Волинському окружному адміністративному суді та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад суду (суддя Денисюк Р.С.) для розгляду цієї справи.
Ухвалою суду від 03.03.2025 вказану справу прийнято до провадження суддею Денисюком Р.С. та судовий розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.10.2025 замінено в адміністративній справі №640/25215/19 відповідача Офіс великих платників податків ДПС на правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що в період з 25.06.2019 по 28.08.2019 співробітниками Офіс великих платників податків проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Глуско Рітейл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2012 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
Результати перевірки оформлено актом від 04.09.2019 № 2554/28-10-14-01-02/24812228 (а.с. 15-23).
Відповідно до пункту 3.3.3.2 акту, встановлено, що частиною 9 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», визначено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» суб'єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку та суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з висновками законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об'єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 год.
Відповідно до інформаційних ресурсів ДФС України встановлено факти роздрібної торгівлі перевіряємим суб'єктом господарювання в магазинах на АЗС на території м. Києва, алкогольними напоями та пивом через РРО у невизначений пунктом 1 рішення Київської міської ради від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» час доби, а саме:
- за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б встановлено факт продажу 24.10.2018 о 23:01 пляшки коньяку «Коблево Reserve» 3 зірочки (0,1 л) на суму 48,00 грн;
- за адресою м. Київ, вул. Лугова, 9 встановлено факт продажу 15.11.2018 о 08:51 горілки «Хлібний дар» на суму 53 грн
- за адресою м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в встановлено факт продажу 15.11.2018 о 09:59 год пляшки пива «Мінське Жигулівське» Україна (1,5 л) на суму 49,00 грн (а.с. 20-21).
На підставі акту перевірки та з урахуванням висновку Офісу ВПП ДПС про результати розгляду заперечення від 23.09.2019 № 16, Офісом великих платників податків ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 26.09.2019 № 0006211403, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн та № № 0006201403, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн (а.с. 24, 27).
Не погодуючись з рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт перевірки від 04.09.2019 № 2554/28-10-14-01-02/24812228 (а.с. 15-23), яким, зокрема, встановлено порушення вимог частини 9 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Так, основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону, роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 затверджені Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування (надалі - Постанова № 854, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 Правил №854 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
Пунктом 26 Постанови №854 передбачено, що під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
Відповідно до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Так, згідно рішення Київської міської Ради від 27.09.2018 №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», суб'єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об'єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години.
З правового аналізу наведених положень закону та рішення органу місцевого самоврядування вбачається, що норма статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є бланкетною та фактично відсилає до рішень відповідних органів місцевого самоврядування, що встановлюють регулювання продажу алкогольних виробів в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Як свідчать матеріали справи, позивачем зареєстровано господарські одиниці за адресами: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б; м. Київ, вул. Лугова, 9 та м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в.
Відповідно до акту перевірки встановлено, що 24.10.2018 о 23:01 год позивачем здійснено продаж пляшки коньяку «Коблево Reserve» 3 зірочки (0,1 л) за ціною 48,00 грн за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б;
- 15.11.2018 о 08:51 позивачем здійснено продаж горілки «Хлібний дар» за ціною 53,00 грн за адресою м. Київ, вул. Лугова, 9;
- 15.11.2018 о 09:59 год встановлено факт продажу пляшки пива «Мінське Жигулівське» Україна (1,5 л) за ціною 49,00 грн за адресою м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в
Пунктом 27 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що заклад громадського харчування - це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб. Віднесення до закладів громадського харчування не залежить від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.
Оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - це суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (пункт 55 статті 1 вказаного Закону).
У свою чергу, пунктом 69 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» встановлено, що потужності - це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовується у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
Процедура державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, встановлені Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2016 року №39 (далі - Порядок №39).
Пунктом 1.3 Порядку №39 встановлено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку), який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов'язаний подати до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, відповідно до цього Порядку.
Згідно із підпунктом 3.1 Порядку №39 державна реєстрація потужності здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом 15 робочих днів після отримання заяви оператора ринку про таку реєстрацію.
Відповідно до пункту 1.3. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24 липня 2002 року №219, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
З матеріалів справи вбачається, що потужності ТОВ «Глуско Рітейл» за адресами: м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в зареєстровано за номером №UA-26-26-2992 видом діяльності «заклад громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія, тощо), роздрібна торгівля харчовими продуктами»;
- м. Київ, вул. Лугова, 9 зареєстровано за номером №UA-26-26-2996 видом діяльності «заклад громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія, тощо), роздрібна торгівля харчовими продуктами»;
м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13Б зареєстровано за номером №UA-26-26-3017 видом діяльності - «заклад громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія, тощо), роздрібна торгівля харчовими продуктами» (а.с. 53-59).
На підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи надано фотокартки кафетеріїв, розташованих на АЗК, з яких вбачається наявність потужностей, а саме: обладнаних місць задля надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів (відвідувачів) харчуванням, що свідчить про належність даних кафетеріїв до ресторанного господарства, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач як заклад ресторанного господарства не належить до суб'єктів, що підпадають під обмеження торгівлі алкогольними виробами, передбачених рішенням Київської міської Ради від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві».
За таких обставин, притягнення контролюючим органом позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у зв'язку з порушенням вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є помилковим, що свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень від 26.09.2019 № 0006211403, № 0006201403 та, як наслідок такі рішення підлягають скасуванню.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву те, що вказаний заклад є АЗК з магазином, є необґрунтованим, оскільки спростовуються висновками суду.
У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому за наведених обставин, позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1921,00 грн, сплачений платіжним дорученням № 22340 від 13.12.2019 (а.с. 9).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 26.09.2019 № 0006211403, № 0006201403.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Глуско Рітейл» судовий збір в сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Глуско Рітейл» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код ЄДРПОУ 24812228).
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145).
Суддя Р.С. Денисюк