31 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9524/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати підйомної допомоги за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889); зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році, та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2018 роках, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . У квітні 2016 року відповідач здійснив йому нарахування та виплату підйомної допомоги та у серпні 2016, у вересні 2017 року та у лютому 2018 році - нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення, однак без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
ОСОБА_1 , посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17, вважає, що дії відповідача щодо невключення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги є протиправними та порушують його майнові права на виплату грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.24-29). В обґрунтування цієї позиції вказав, що як підйомна допомога, так і грошова допомога на оздоровлення, виплачуються у розмірі місячного грошового забезпечення, до складу яких не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення. Пунктом 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року №73, установлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 25 березня 2004 року по 26 квітня 2018 року, про що видно з військового квитка НОМЕР_2 (а.с.9-10). Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 квітня 2018 року №160-ос позивача з 26 квітня 2018 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.13).
Згідно з особистими картками грошового забезпечення за 2016-2018 роки позивачу виплачувалася: одноразова грошова допомога на оздоровлення - у серпні 2016 року у сумі 5177,50 грн, у вересні 2017 року у сумі 5189,38 грн та у лютому 2018 року у розмірі 5267,75 грн; підйомна допомога у квітні 2016 року у сумі 3391,00 грн (а.с.15-17). З лютого 2016 року по лютий 2018 року позивачу виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, зокрема, у квітні 2016 року - 1140,80 грн, у серпні 2016 року - 3106,50 грн, у вересні 2017 року - 3113,63 грн, у лютому 2018 року - 3160,65 грн.
Предметом цього спору є питання нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки з місячного грошового забезпечення, у складі якого, як вважає позивач, має бути врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII).
Пунктом 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами першим та другим пункту 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228; далі - Інструкція №425, чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Виплата підйомної допомоги передбачена пунктом 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ.
За змістом пунктів 1, 2 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 квітня 2012 року №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2012 року за №773/21086; була чинною до 30 вересня 2016 року), військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір підйомної допомоги визначається за посадою, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До складу місячного грошового забезпечення не включається винагорода за бойове чергування та морське грошове забезпечення.
Як уже було зазначено судом, у серпні 2016 року, у вересні 2017 року та у лютому 2018 року позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення, а у квітні 2016 року - підйомна допомога.
При цьому не є спірним (й підтверджено у відзиві на позовну заяву), що до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889.
Підпунктом 5 пункту 1 Постанови №889 (доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №704 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889», яка набрала чинності з 01 січня 2016 року) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
На виконання Постанови №889 02 лютого 2016 року Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №73, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2016 року за №217/28347), та пунктом 8 Інструкції №73 установлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Проте, застосовуючи наведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві підйомної допомоги та допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади прийняв Постанову №889, якою з 01 жовтня 2010 року установив щомісячну додаткову грошову винагороду. Наступними змінами до цієї постанови перелік військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода, розширено.
За змістом Постанови №889 щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Суд наголошує на тому, що виплата позивачу щомісячної додаткового грошової винагороди здійснювалася позивачу на постійній основі - з лютого 2016 року по лютий 2018 року (включно).
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ та Постанова №899, а не Інструкція №73 в частині обмеження включення до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується допомога для оздоровлення, підйомна допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №520/8887/2020.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.
Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється підйомна допомога та допомога для оздоровлення. Однак відповідач виплату грошового забезпечення протиправно здійснював без урахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яка мала постійний характер.
З наведених підстав є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню взаємопов'язані позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати підйомної допомоги за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підйомної допомоги за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 (враховуючи раніше виплачені суми).
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підйомної допомоги за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (враховуючи раніше виплачені суми).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк