про повернення позовної заяви
м. Вінниця
31 жовтня 2025 р. Справа № 120/13536/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Комунального некомерційного підприємства "Жмеринська центральна районна лікарня" Жмеринської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Комунального некомерційного підприємства "Жмеринська центральна районна лікарня" Жмеринської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель.
Ухвалою від 02.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом надання до суду обгрунтованого клопотання із наведенням інших поважних причин пропуску звернення до суду.
09.10.2025 представником позивача до суду подано клопотання про виконання вимог ухвали суду від 02.10.2025.
У поданому клопотанні представник позивача просить суд поновити строк звернення до суду. Водночас зазначає, що у штаті позивача відсутня юридична служба, у зв'язку з чим позивач вимушений користуватися послугами адвоката якому, у свою чергу, знадобився певний час для вивчення матеріалів справи та підготовки позовної заяви. З огляду на зазначене, представник просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
Ухвалою від 13.10.2025 визнано не поважними причини пропуску строку звернення до суду та продовжено строк виконання ухвали від 02.10.2025, на п'ять днів.
20.10.2025 до суду подано заяву про виконання вимог ухвали від 02.10.2025. Обгрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, позивач зазначає, про те, що об'єктивними причинами, що перешкоджали вчасному зверненню до суду, зокрема є:
- відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору та послуг на правову допомогу;
- надмірна завантаженість роботою установи позивача, яка розміщує та займається лікуванням та реабілітацією військових ЗСУ;
- вжиття заходів у літній період, що мають попередити можливу ситуацію електричного блекауту.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду і поновити строк звернення до суду.
Розглядаючи подане представником позивача клопотання, судом враховується наступне.
Приписами ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Одночасно, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку статтею 123 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 120/5780/20-а, від 02.12.2021 року у справі № 640/20314/20.
Як уже зазначено судом, позивач просить скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 24.06.2024, однак звернувся до суду з пропуском десятиденного строку звернення. Крім того, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 позовну заяву залишено без розгляду, водночас повторне звернення до суду відбулося лише 26.09.2025, тобто також із суттєвим пропуском установленого процесуального строку.
Таким чином, оцінюючи наведенні позивачем аргументи у клопотанні від 20.10.2025, суд акцентує увагу, що позивачем не надано доказів об'єктивної неможливості в найкоротший строк з моменту отримання ухвали від 05.06.2025 забезпечити подання до суду даної позовної заяви. Також, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для звернення позивача до суду за захистом своїх прав протягом строку, який був об'єктивно необхідним для подання позовної заяви до суду.
За таких обставин, суд визнає неповажними вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду.
У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 року у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16.09.2021 року у справі № 560/5412/20, від 01.06.2022 року у справі № 460/100/21, від 29.03.2023 року у справі № 380/10073/20.
Водночас, як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 04.07.2023 року у справі № 620/4707/22, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відтак, суд зазначає, що неналежна організація робочого процесу з боку відповідальних осіб заявника, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного звернення до суду із позовом, відсутність фінансування для сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Тобто в матеріалах поданої заяви про поновлення строку звернення відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення заявника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із даним позовом.
Суд констатує, що доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду без об'єктивних причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку для звернення до суду.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Окрім цього, згідно частин 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України та п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Водночас, повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Дата винесення ухвали обумовлена перебуванням головуючої судді у відпустці з 20.10.2025 по 28.10.2025.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Жмеринська центральна районна лікарня" Жмеринської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна