про повернення позовної заяви
31 жовтня 2025 р. Справа № 120/13358/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в місті Вінниці матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
23.09.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом ОСОБА_2 , подана від імені та в інтересах військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 42 000,00 грн.
Ухвалою суду від 29.09.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачу встановлено 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, а саме надання документа про доплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3028,00 грн та доказів на підтвердження того, що відповідач звільнений з військової служби.
09.10.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про виконання вимог суду, до якої, зокрема, додано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 283 від 05.11.2022 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Водночас представник позивача заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи, посилаючись на відсутність у військової частини НОМЕР_1 коштів на оплату судового збору. При цьому зверта увагу на те, що військова частина вжила необхідних заходів для отримання додаткового фінансування, направивши до вищестоящого командування відповідний запит. Також, у разі незадоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, просив продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. Разом з тим вирішено продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою суду від 29.09.2025 - на 10 календарних днів з дня отримання ухвали.
27.10.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява, відповідно до якої позивач просить повторно продовжити йому строк на усунення недоліків позовної заяви, оскільки, як вказує заявник, встановлений ухвалою від 13.10.2025 є недостатнім для надання доказів сплати судового збору.
Водночас представник позивача зазначає, що неможливість своєчасної сплати судового збору, як недолік позовної заяви, зумовлена складним економіко-військовим станом в державі і ця обставина не залежить від позивача. Окрім того, процедура виділення відповідного фінансування на сплату судового збору є тривалою та не може бути вирішена у десятиденний строк, визначений судом.
Вирішуючи подану представником позивача заяву та перевіряючи обставини виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.
За змістом положень ч. 3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
При цьому частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язаний діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає позовну заяву, документа про сплату судового збору одночасно з пред'явленням позовної заяви до суду (ч. 3 ст. 161 КАС України), на чому також наголошувалось в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху і для чого судом, власне, і був встановлений строк для усунення позивачем відповідного недоліку.
Відтак позивач, маючи намір добросовісно реалізувати належне йому право на подання адміністративного позову, повинен був ще на стадії оформлення позовної заяви для її пред'явлення у суд вжити необхідних заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, тим самим забезпечивши неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону та своїх процесуальних обов'язків як особи, яка звертається до суду.
Крім того суд зауважує, що органи державної влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, повинні діяти сумлінно, своєчасно та у належний спосіб та не допускати затримок і невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
У даному ж випадку, заявляючи клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, представник військової частини НОМЕР_1 фактично просить суд відстрочити на невизначений строк виконання вимог ухвали від 29.09.2025, покликаючись на відсутність належного фінансування для сплати судового збору.
Надаючи оцінку поданій стороною позивача заяві, суд враховує, що питання можливості відстрочення сплати судового за подання позовної заяви з огляду на відсутність фінансування вже було предметом судової оцінки та вирішене в ухвалі від 13.10.2025, якою у задоволенні відповідного клопотання відмовлено. При цьому, враховуючи прохання позивача та беручи до уваги положення ч. 2 ст. 121 КАС України, позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання ухвали.
Суд зазначає, що в силу приписів ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Тобто законом установлено максимально допустимий строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви, який, за загальним правилом, не повинен перевищувати десяти днів. Водночас такий строк судом було продовжено ще на десять днів з метою сприяння позивачу у виконанні своїх процесуальних обов'язків. Однак помилково вважати, що такий строк може бути продовжений судом на невизначений строк.
Ураховуючи викщевикладене, суд доходить висновку про відсутність фактичних і правових підстав для продовження позивачу процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, оскільки це лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відтак у задоволенні відповідного клопотання представника позивача необхідно відмовити.
Щодо посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 560/16696/23, то суд зазначає, що така не є повністю релевантною до обставин цієї справи. Зокрема, у даному випадку суд сприяв особі (заявнику) у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку у спосіб продовження ухвалою суду від 13.10.2025 строку на усунення недоліків позовної заяви. Натомість питання повторного продовження процесуального строку, що має місце у цій справі, не було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 560/16696/23.
Водночас суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland", № 28249/95, п. 55).
Поряд з цим встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду ("Urbanek v. Austria", № 35123/05).
За правилами, визначеними у п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, оскільки станом на момент постановлення цієї ухвали недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 29.09.2025 позивачем не усунуто, суд доходить висновку про наявність вищевказаних підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути особі, яка її подала, разом з доданими до заяви документами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 31.10.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович