Провадження № 33/803/1078/25 Справа № 211/7189/24 Суддя у 1-й інстанції - Костенко Є. К. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
25 серпня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Неклеси М.М. на постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно постанови 11.11.2024 року о 00-24 год. в м. Кривий Ріг, Довгинцівському районі по вул. Високовольтна, 147, водій ОСОБА_1 керував т.з. «Geely MK», д.н.з. « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також 11.11.2024 року о 02-22 год. в м. Кривий Ріг, Довгинцівському районі по вул. Вернадського, 145, водій ОСОБА_1 керував т.з. «Geely MK», д.н.з. « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №170824 від 11.11.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з постановою суду захисником Неклесою М.М. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив постанову у апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги вважає, щона відеозаписівідсутні докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 11.11.2024 року о 00 год. 24 хв. Вважає, що з долученого до матеріалів справивідеозапису вбачається факт руху транспортного засобу GeekyMK, д.н.з. НОМЕР_1 та факт зупинки даного транспортного засобу, однак без можливості ідентифікувати особу водія транспортного засобу. Вказує, що ОСОБА_1 не оглядався працівниками поліції візуально на наявність ознак на стан сп'яніння, мова у ОСОБА_1 зрозуміла, він поводив себе дуже чемно та адекватно. Звертає увагу на Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року за №1026, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Вказує, що акт огляду складено в одному примірнику, ОСОБА_1 копію Акту огляду не надано. Вважає, що рапорт інспектора поліції, який долучений до матеріалів справи, як доказ винуватості ОСОБА_1 не може бути прийнятий судом до уваги, оскількирапорт є внутрішнім документом правоохоронного органу та не є поясненнями цієї особи по справі. Вважає, що додані до протоколу про адміністративні правопорушення письмові матеріали не узгоджуються з наданими відеозаписами. Вважає, що має місце істотне порушення працівниками УПП в Дніпропетровській області процесуальних норм під час складання протоколу серії ЕПР № 170798 від 11.11.2024 рокустосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а отже цей протокол, у розумінні ст.251 КУпАП, не можна вважати допустимим доказом по справі. Просить скасувати оскаржувану постанову та провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Постанова в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №170824 від 11.11.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, апелянтом не оскаржуються.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№170798 від 11.11.2024 судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№170798 від 11.11.2024 відповідно до якого 11.11.2024 року о 00-24 год. в м. Кривий Ріг, Довгинцівському районі по вул. Високовольтна, 147, водій ОСОБА_1 керував т.з. «Geely MK», д.н.з. « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Даними з рапорту працівника поліції.
Направленням на проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Носієм інформації з відеозаписом на якому зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме факт керування ОСОБА_1 т.з. «Geely MK», д.н.з. « НОМЕР_1 », його зупинку працівниками поліції, які під час спілкування з ОСОБА_1 , виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння. Закону вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Відмову ОСОБА_1 від запропонованого огляду. Складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються наявними письмовими матеріалами справи та відеозаписами.
Міркування апелянта, що працівниками поліції не було встановлено перевіркою ознаки які свідчать про перебування водія в стані сп'яніння, не заслуговують на увагу, оскільки право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух»,постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
На підставі викладеного апеляційний суд зазначає, що ознаки сп'яніння встановлює поліцейський під час спілкування з водієм, та наявність таких ознак на думку поліцейського саме і є підставою для пропонування огляду на стан сп'яніння.
Згідно матеріалів справи у водія ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.
Вказані ознаки алкогольного сп'яніння прямо передбачені інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Доводи апелянту про зворотне, а саме, що з відеозапису видно, що у водія відсутні ознаками сп'яніння та поведінка адекватна є безпідставними та носять суб'єктивний характер.
Щодо доводів апеляційної скарги, що акт огляду ОСОБА_1 не вручав є безпідставними та не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів апелянта, що рапорт працівника поліції не може бути доказом, оскільки поліцейський є зацікавленою особою.
В розумінні ст. 251 КУпАП рапорт працівника поліції є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у рапорті працівника поліції містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, причини зупинки транспортного засобу, а тому є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Тому рапорт, долучений до матеріалів справи суд оцінює саме як джерело доказів.
Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, настає в той момент коли водій вказує про свою відмову, від проходження такого огляду, як про це зазначено у ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення є незаконним та необґрунтованим не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та є безпідставними і розцінюються апеляційним судом, як спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є недійсним, а долучені до нього матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами.
Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міського суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника Неклеси М.М. залишити без задоволення.
Постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя