Справа № 650/6663/24
провадження № 2/650/2528/24
23 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Кулинич Анна Вікторівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 09 листопада 2011 року (справа № 2-507/2011 року). Під час шлюбу у сторін народились дві спільні доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після розірвання шлюбу позивач із відповідачкою спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують та проживають окремо. З початком повномасштабного вторгнення рф територія смт Чаплинка, де проживали сторони з дітьми, була окупована. За погодженням із відповідачкою позивач вивіз дітей із окупованої території до села Святопетрівське Бучанського району Київської області, де вони проживають і понині. Відповідачка, незважаючи на домовленість, залишилась проживати на окупованій території та від виїзду відмовилась, про що неодноразово повідомляла позивача у спілкуванні через месенджер Viber.
З березня 2022 року і по теперішній час діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають на повному утриманні та вихованні позивача, який самостійно забезпечує їх побут, навчання, медичне обслуговування та розвиток. Відповідачка участі у вихованні, забезпеченні та матеріальній підтримці дітей не бере.
Позивач надав суду докази, що підтверджують факт самостійного виховання ним дітей, зокрема: довідки Святопетрівського академічного ліцею від 03 вересня 2024 року № 321 та № 322, з яких вбачається, що обидві доньки навчаються у вказаному закладі, а батько постійно підтримує зв'язок із педагогами, контролює успішність і поведінку дітей; характеристики з навчального закладу та студії англійської мови, які свідчать про належну поведінку, вихованість, сумлінність доньок і постійну участь батька у їхньому вихованні; довідки КЗ «Центр надання соціальних послуг» Білогородської сільської ради від 30 серпня 2024 року № 337 та від 04 грудня 2024 року № 395, які підтверджують, що за адресою проживають позивач із двома доньками, які перебувають на його утриманні; акти обстеження житлово-побутових умов від 09 вересня 2024 року та 04 грудня 2024 року, складені старостою Святопетрівського старостинського округу, з яких вбачається, що сім'я проживає у належних умовах, а мати дітей за вказаною адресою не проживає; акт оцінки потреб сім'ї/особи від 10 грудня 2024 року, який засвідчує, що батько самостійно виховує та забезпечує дітей, а мати залишилась проживати на окупованій території, матеріально не допомагає та участі у вихованні не бере.
Крім того, згідно з деклараціями про вибір лікаря, складеними 25 та 26 січня 2023 року, саме позивач визначений контактною особою для екстреного зв'язку у випадку непередбачуваних ситуацій із дітьми, що також підтверджує його фактичне виконання батьківських обов'язків.
З довідки ТОВ «Гідробест» від 03 вересня 2024 року № 696/104-24 вбачається, що позивач офіційно працевлаштований на посаді токаря та отримує стабільний дохід, що свідчить про його спроможність самостійно утримувати дітей.
Таким чином, наведені у позовній заяві обставини та подані докази на думку представника позивача підтверджують, що ОСОБА_1 фактично самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , тоді як мати - ОСОБА_2 - не проживає з ними, участі у вихованні не бере, матеріальної допомоги не надає і залишається на тимчасово окупованій території.
На судове засідання позивач та його представник не з'явилися, останній надав заяву про розгляд справи без їх участі.
На судове засідання представник Органу опіки та піклування Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області не з'явився, просив справу розглянути без його участі.
На судове засідання відповідачка ОСОБА_2 , не з'явилася у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала, зустрічний позов до суду не пред'явила, про причини неявки суд не повідомила. Враховуючи позицію представника позивача, який не заперечив, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за доцільне провести заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд вважає можливим постановити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши письмові докази, перевіривши обставини наведені сторонами, суд дійшов таких висновків.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області 08.07.2008 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області 06.10.2009 року.
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 09.11.2011 шлюб між Позивачем та Відповідачкою розірвано.
Так, починаючи з березня 2022 року та по даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходяться на повному утриманні Позивача, який їх вивіз з тимчасово окупованої території України та виховує самостійно без участі матері (одноособово) яка залишилися на тимчасово окупованої території України та повністю ухилилась від виховання дітей, не опікується їх інтересами та потребами, не піклується про них, не займається їх вихованням, не слідкує за розвитком та здоров'ям та не утримує фінансово.
Позивачем організоване здобуття шкільної освіти дітьми, він повністю одноособово опікується їх навчанням. Відповідно до довідки із Святопетрівського академічного ліцею від 03.09.2024 року № 322, ОСОБА_4 , 2009 р.н. навчається у Святопетрівському академічному ліцеї Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області у 9-Б класі.
Відповідно до довідки із Святопетрівського академічного ліцею від 03.09.2024 року № 321, ОСОБА_3 , 2008 р.н. навчається у Святопетрівському академічному ліцеї Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області у 11-А класі.
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої КЗ «Центр надання соціальних послуг» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області № 337 від 30.08.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 проживає сім'я ОСОБА_7 у складі: ОСОБА_1 та дві його доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до довідки від 04.12.2024 року № 395, виданої КЗ «Центр надання соціальних послуг» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де разом з ним проживають та перебувають на його утриманні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (донька) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (донька).
Те саме підтверджується і довідкою від 30.08.2024 року № 338, видана КЗ «Центр надання соціальних послуг» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
Також факт спільного проживання Позивача із доньками у складі трьох осіб за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідками № 04-19/2217 від 09.09.2024 та № 04-19/2988 від 04.12.2024 відділу з питань реєстрації/зняття місця проживання громадян, формування та ведення реєстру територіальних громад Управління ЦНАП Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
Згідно з актами обстеження житлово-побутових умов, складених 09.09.2024 та 04.12.2024 старостою Святопетрівського старостинського округу, Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із двома доньками. Вони займають загальну площу 32 кв.м. Середній дохід на члена сім'ї складає 6 000,00 гривень.
В результаті обстеження встановлено, що гр. ОСОБА_1 дійсно разом з доньками проживає за вищевказаною адресою без реєстрації місця проживання з вересня 2022 року. Громадянка ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає. Сім'я є ВПО. Гр. ОСОБА_1 виховує доньок самостійно.
Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеному 04 грудня 2024 року службою у справах дітей Білогородської сільської ради, Бучанського району Київської області, Позивач дійсно проживає разом із дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Самостійного виховання та утримання дітей, необхідний позивачу оскільки в подальшому виникають обставини у необхідності оформлення документів для допомоги на дітей, які є внутрішньо-переміщеними особами, які виховуються тільки одним із батьків, можливого переміщення дітей та батька, можливості виїзду з дітьми за кордон, як для оздоровлення так і навчання дітей.
Крім того, як вказує позивач відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
Таким чином, необхідність щодо вирішення питання щодо самостійного виховання та утримання дітей, також пов'язана з відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 конвенції).
У ст.2 Протоколу №4 до Конвенції «Про захист прав людина і основоположних свобод» передбачено, що кожна особа, яка законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування та свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно із законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Як визначено частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Підставою для встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком, обсяг прав матері дитини обмежується або припиняється. Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому, сімейні відносини, як вид суспільних відносин складаються з суб'єктів, об'єктів і змісту (прав та обов'язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти, котрі поділяються на юридичні дії (спричинення яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
У вихованні та утриманні дитини мають брати участь як мати так і батько.
Проживання одного з батьків окремо від дитини не свідчить про те, що мати самоусунулась від виховання та утримання дитини, а визначення місця проживання дитини з батьком не звільняє матір від її обов'язку виховувати та утримувати дитину.
За не виконання, чи неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягненні до відповідальності.
Згідно ст. 12 Закону України « Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Заявником не надано доказів того, що в питанні виховання чи утримання дітей мати умисно ухиляється від виконання цих обов'язків чи реалізації прав з виховання дітей.
Статтею 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Сімейним кодексом України встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст. 14, ч.1 ст. 15 СК України).
Разом з тим, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються, та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
Отже, відсутні підстави для встановлення факту самостійного виховання та утримання позивачем дітей.
Крім того, системний аналіз положень СК України, Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» свідчить, що передбачене абзацом 12 підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, під час дії воєнного стану, у зв'язку з самостійним виховуванням дитини (дітей) віком до 18 років - стосується військовозобов'язаних, які є одинокими батьками (одинока матір/одинокий батько), оскільки застосування такого заходу покликане з метою недопущення залишення без батьківського нагляду (опіки та піклування) неповнолітніх дітей. А тому до категорії чоловіків, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років відносяться чоловіки, які є батьками дитини (дітей) відповідного віку і виховують дитину, яка позбавлена можливості материнського виховання. Це стосується випадків, коли мати дитини померла, безвісно відсутня, позбавлена батьківських прав щодо дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків або не здатна їх виконувати в силу об'єктивних обставин тощо.
Встановлено, що ОСОБА_2 , не позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей, а також відсутні інші докази, що відповідачка не здатна виконувати свої батьківські обов'язки в силу об'єктивних обставин.
З урахуванням зазначеного, встановивши обставини справи, суд не вбачає передбачених законом підстав для визначення судом факту самостійного виховання та утримання його неповнолітніх дітей.
Вказаного, на думку суду, позивач не врахував і при подачі позову та його обґрунтуванні послався і використав правову норму, яка регулює визначення місця проживання дітей, без врахування того, що мати дітей не підпадає під категорію особи яка ухиляється від виконання батьківських обов'язків визначених законодавством (мати дитини померла, безвісно відсутня, позбавлена батьківських прав щодо дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків або не здатна їх виконувати в силу об'єктивних обставин тощо).
Виходячи з цього позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
При цьому, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем у виді сплаченого судового збору слід покласти на позивача.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, 141 СК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області
вирішив:
У задоволення позову ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем покласти на нього.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Повне рішення складене 31 жовтня 2025 року.
Суддя: О.О. Сікора