Справа № 185/12258/25
Провадження № 2-о/185/422/25
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Юдіна С.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області про встановлення факту батьківства,
ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою в якій просить суд встановити факт що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 доводився батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 17 жовтня 2025 року позовна заява передана для розгляду судді Юдіній С.Г.
Ознайомившись з даною заявою та доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання положень статей 175, 177, 297 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175,177 ЦПК України.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.95 року вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам заяви щодо її змісту.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно частин 1, 2 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Як роз'яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Зазначене кореспондується з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.
Як вбачається із роз'яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 128, ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Тобто з викладеного слідує, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Павлограді Дніпропетровської області, батьками якого вказані: батьком ОСОБА_4 , матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 13.06.2017 року Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 429.
До матеріалів заяви не надано жодного документального підтвердження того, на якій підставі внесені дані про батька дитини - ОСОБА_4 , що позбавляє суд встановити чи взагалі ОСОБА_1 може звернутись до суду із заявою про встановлення факту батьківства за правилами окремого провадження.
Отже, заявник має надати суду повний Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із якого б вбачалось, на якій підставі були внесені відомості про батька дитини.
Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст. 42 ЦПК України сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження.
При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Аналіз норм ЦПК дозволяє зробити висновок, що до заінтересованих осіб віднесені ті, які беруть участь у справі і мають у ній матеріально-правову або державну чи громадську заінтересованість.
Для них характерна юридична заінтересованість у справі. Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежено за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Заявниця при зверненні зазначає, що встановлення факту батьківства їй необхідно для отримання спадщини, соціального захисту та державних гарантій.
Враховуючи зазначене, заявнику слід визначити коло заінтересованих осіб з урахуванням мети встановлення батьківства.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, заявник (позивач) зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
Натомість заявником крім копії її паспорту, ідентифікаційного коду та відповіді Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області взагалі не надано жодного доказу. В заяві ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак жодного доказу на підтвердження суду не надано. Взагалі відсутні будь-які особисті дані ОСОБА_2 з яких суд мав би встановити дані про його народження, місце народження, місце реєстрації. Даних про місце реєстрації заявниці також відсутні.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області про встановлення факту батьківства - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С. Г. Юдіна