Справа № 932/6337/25
Провадження № 2/932/2294/25
10 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцька С.С., ознайомившись з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики,
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за:
кредитним договором № 8064883 у розмірі 49500 грн та договором позики № 79386599 у розмірі 20932,59 грн
Відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено наявність обставин, що слугують підставою для його повернення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить позовні вимоги за кредитним договором № 8064883 та договором позики № 79386599.
Так,відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Частиною 6 ст. 188 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
За змістом частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги:
- не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними);
- не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Постанова ВС від 16.10. 2020 у справі № 910/7186/19 містить висновок про те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
У постанові Верховний Суд погодився з висновками судів першої інстанції про те, що:
- вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум;
- позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах з окремими договорами забезпечення виконання зобов'язання (поруки) за кредитними договорами; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, а також укладені на підставі різних рішень, які приймалися пов'язаними з Банком особами окремо по кожному з дванадцяти кредитних договорів, що матиме наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами;
- сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені законом, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог;
- порушення правил об'єднання та роз'єднання позовів, , не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
- положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
На думку суду, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики з різними фінансовими установами є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Право вимоги на зазначені договори були набуті позивачем на підставі різних договорів факторингу з різними особами, при цьому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є стороною жодного із договорів, за якими позивач просить стягувати заборгованість.
Договори характеризуються різними датами укладання, різними істотними умовами договору, тощо, різні види договорів
Суд також звертає увагу на те, що сумісний розгляд заявлених у цій справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановити належність виконання кредиторами (позикодавцями) зазначених договорів, встановити обставини, що свідчать про виконання/часткове виконання/невиконання умов договору боржником, здійснити розрахунок заборгованості за договорами для перевірки правильності заявлених до стягнення сум, що значно ускладнюватиме розгляд справи, впливатиме на належність строків розгляду справи тощо.
Суд виходить з того, що положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
Пунктом 2 ч. 4ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 цього Кодексу). Також це питання може бути вирішено одноособово суддею до першого судового засідання у справі з урахуванням положень ст. ст. 279, 210 ЦПК України.
Отже, розгляд усіх заявлених вимог в одному провадженні суперечить вимогам цивільно-процесуального закону, оскільки підстави для застосування положень ст. 188 ЦПК України не встановлено, а об'єднання таких вимог не тільки суперечить вимогам наведених норм ЦПК, а і є процесуально недоцільним, тому така позовна заява підлягає поверненню, що не перешкоджає зверненню з позовом повторно, з урахуванням необхідності роз'єднати позовні вимоги в окремі позови (заяви) за предметом спору, сплати судового збору та дотримання інших вимог щодо форми та змісту такої заяви.
Керуючись ст.185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.С. Потоцька