30 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 707/408/25
Провадження № 22-ц/821/1726/25
категорія: 305010900
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Дмиренко В. В.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Національної поліції в Черкаській області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, у складі головуючого судді Суходольського О. М., повний текст рішення складено 23 липня 2025 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року ГУНП в Черкаській області звернулась до суду з даним позовом.
Позовні вимоги мотивувало тим, що поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області капрал поліції Бабич Б. І., 10.07.2024 приблизно о 02 год. 41 хв., керуючи технічно справним службовим автомобілем марки «Renault Duster», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого, на передньому пасажирському сидінні сидів пасажир ОСОБА_2 , рухаючись у напрямку від Кривого провулку до вул. Небесної Сотні у м. Черкаси по проїзній частині вул. Верхня Горова, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, в порушення вимог пп. б) п. 2.3, п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, тобто, будучи не уважним, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, у зв'язку з чим змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху та поблизу будинку № 29 по вул. Верхня Горова у м. Черкаси, вчинив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Skoda Fabia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з подальшим наїздом на стовбур дерева, яке росло на газоні біля проїзної частини.
Унаслідок кримінального правопорушення автомобіль марки «СКС», модель «RDS-02PП», тип спеціалізований легковий оперативний В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ГУНП в Черкаській області, був пошкоджений.
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-24/16321-АВ від 27.11.2024 вбачається, що: ринкова вартість автомобіля марки СКС RDS-02PП на базі Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 , на момент пред'явлення дослідження, складала: 393968,40 грн, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля після ДТП на момент проведення дослідження складала 495585,27 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, після ДТП на момент проведення дослідження складала 393968,40 грн.
Крім того, у вищевказаному висновку експертного дослідження зазначено, що оскільки вартість відновлювального ремонту представленого на дослідження автомобіля, більша ніж його ринкова вартість, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, тому що економічно недоцільно виконувати відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, вартість якого перевищує вартість ідентичного неушкодженого автомобіля.
Зазначає, що згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-24/17484-АВ від 24.12.2024 вбачається, що ринкова вартість автомобіля СКС RDS-02PП (Renault Duster), номерний знак НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди станом на 10.07.2024, складає: 151881,19 грн, а до ДТП становить 389004,00 грн.
Беручи до уваги висновки експертних досліджень, враховуючи неправомірну поведінку ОСОБА_1 , що спричинила ГУНП в Черкаській області матеріальну шкоду в сумі 237122,81 грн, тобто: 389004 грн (ринкова вартість автомобіля до ДТП) 151881,19 грн (ринкова вартість автомобіля після ДТП), отже загальна сума матеріальної шкоди становить 237122,81 грн.
Враховуючи вищевикладене, ГУНП в Черкаській області було заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні № 712/10043/24.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 по справі № 712/10043/24 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у відповідності до ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим.
Разом з тим, цивільний позов, заявлений ГУНП в Черкаській області залишено без розгляду та роз'яснено представнику цивільного відповідача про право звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
Зазначає, що закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 46 КК України, тобто у зв'язку з примиренням з потерпілим, не є реабілітуючою обставиною, а тому ОСОБА_1 не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну його діями позивачу шкоду.
Окрім того, ухвалою суду від 21.01.2025 у справі № 712/10043/24 вказано, що ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.
При цьому, ГУНП в Черкаській області вимагає повної компенсації збитків з відповідача як з громадянина України, а не стягнення шкоди, як з поліцейського під час проходження служби, так як шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, - п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Черкаській області матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП у розмірі 237122,81 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2025 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Черкаській області матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 237122,81 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення мотивовано тим, що з урахуванням обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі.
Суд дійшов висновку, що з наявних доказів у справі вбачається вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП 10.07.2024 та така вина доведена наданими позивачем доказами у справі, розмір матеріальної шкоди також доведений позивачем належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення послався на загальні норми ЦК України, помилково вважаючи право на відшкодування шкоди абсолютним.
Вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що відповідач ОСОБА_1 , як капрал поліції, перебуваючи на службі як водій автомобіля «Renault Duster» р. н. НОМЕР_1 разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та капралом поліції Клопотанком К. О., які знаходилися в салоні даного автомобіля, виконував свої службові обов'язки, отримавши наказ, оперативно прямували на місце орієнтування ймовірного вбивства, яке сталося 10 липня 2024 року в м. Черкаси.
Стороною позивача не спростовані дані обставини, а тому підставами притягнення поліцейських до матеріальної відповідальності є положення ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» тобто, норми спеціального законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу, ГУНП в Черкаській області просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22.07.2025 - без змін.
Вважає, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22.07.2025 відповідає вимогам чинного законодавства.
Зазначає, що хоч ОСОБА_1 був при виконанні своїх службових обов'язків під час події, що відбулася 10.07.2024, однак виконав їх неналежним чином, порушивши загальновстановлені зобов'язання, у зв'язку із чим був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій
Поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області капрал поліції ОСОБА_1 , 10.07.2024 приблизно о 02 год. 41 хв., керуючи технічно справним службовим автомобілем марки «Renault Duster», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого, на передньому пасажирському сидінні сидів пасажир ОСОБА_2 , рухаючись у напрямку від Кривого провулку до вул. Небесної Сотні у м. Черкаси по проїзній частині вул. Верхня Горова, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, в порушення вимог пп. б) п. 2.3, п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, тобто, будучи не уважним, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, у зв'язку з чим змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху та поблизу будинку № 29 по вул. Верхня Горова у м. Черкаси, вчинив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Skoda Fabia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з подальшим наїздом на стовбур дерева, яке росло на газоні біля проїзної частини. Унаслідок кримінального правопорушення автомобіль марки «СКС», модель «RDS-02PП», тип спеціалізований легковий оперативний В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ГУНП в Черкаській області, був пошкоджений.
Згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-24/16321-АВ від 27.11.2024 вбачається, що: ринкова вартість автомобіля марки СКС RDS-02PП на базі Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 , на момент пред'явлення дослідження, складала: 393968,40 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля марки СКС RDS-02PП на базі Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди на момент проведення дослідження складала: 495585,27 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, після дорожньо-транспортної пригоди на момент проведення дослідження складала: 393968,40 грн. Крім того, у вищевказаному висновку експертного дослідження зазначено, що оскільки вартість відновлювального ремонту представленого на дослідження автомобіля, більша ніж його ринкова вартість, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, тому що економічно недоцільно виконувати відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, вартість якого перевищує вартість ідентичного неушкодженого автомобіля (а.с. 22-46).
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-24/17484-АВ від 24.12.2024 вбачається, що ринкова вартість автомобіля СКС RDS-02PП (Renault Duster), номерний знак НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди станом на 10.07.2024, складає: 151881,19 грн. Також зі змісту даного висновку експерта вбачається, що ринкова вартість автомобіля СКС RDS-02PП (Renault Duster), номерний знак НОМЕР_1 , до ДТП становить 389004,00 грн. Беручи до уваги висновки експертних досліджень, враховуючи неправомірну поведінку ОСОБА_1 , що спричинила ГУНП в Черкаській області матеріальну шкоду в сумі 237122,81 грн, тобто: 389004 грн (ринкова вартість автомобіля до ДТП) 151881,19 грн (ринкова вартість автомобіля після ДТП), отже загальна сума матеріальної шкоди становить = 237122,81 грн (а.с. 14-21).
Згідно з ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 у справі №712/10043/24 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у відповідності до ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим. Встановлено факт вчинення ДТП ОСОБА_1 , вказано про те, що порушення ПДР водієм ОСОБА_1 , а саме пп. б) п. 2.3, пп. 10.1, 12. ПДР України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП і настанням наслідків у вигляді отримання ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень; вказано про те, що ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся. Разом з тим, цивільний позов, заявлений ГУНП в Черкаській області залишено без розгляду та роз'яснено представнику цивільного відповідача про право звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства. Вказана ухвала набрала законної сили (а.с. 50-52).
Відповідно до висновку за результатами службового розслідування за фактом травмування поліцейських БНОП ГУНП внаслідок ДТП, складеного 26.07.2024, згідно якого, зокрема, за неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків комісія прийшла до висновку про необхідність застосування до капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», пп. 2 ч. 3 ст. 1 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», ч. 5 ст. 14 розділу ІІІ ЗУ «Про дорожній рух» (а.с. 123-125).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно до ст. 17 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
У п. 1 Розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 вересня 2017 року № 757, зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» всі транспортні засоби органів поліції використовуються виключно в службових цілях, для забезпечення оперативної і господарської діяльності в межах установлених лімітів та передбачених у їх кошторисах асигнувань.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 638/14011/16-ц зазначено, що судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Це і компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, що виникають із індивідуальних, цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Аналогічні позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20), від 16 червня 2020 року у справі № 756/3456/19 (провадження № 14-543цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 210/5659/18 (провадження № 14-632цс19) та інших.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 734/3102/16-ц (провадження № 14-481цс18) зроблено висновок, що «спірні правовідносини виникли у зв'язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби. З огляду на вищезазначені вимоги закону, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 в аналогічних спорах».
У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 813/1045/18 (провадження № 11-574апп19) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що «за наслідками розгляду справи № 818/1688/16 (постанова від 5 грудня 2018 року) Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, відступила від висновку, викладеного, зокрема, й у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15 виходячи з таких міркувань. У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби».
Подібні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 761/19799/17 (провадження № 61-40378св18), від 07 серпня 2020 року у справі № 199/160/19 (провадження № 61-7126св20), від 30 вересня 2020 року у справі № 204/2763/18 (провадження № 61-6497св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 320/8119/17 (провадження № 61-2135св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 756/12568/18 (провадження № 61-3646св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 202/124/19 (провадження № 61-7056св20), від 27 травня 2021 року у справі № 203/3782/19 (провадження № 61-16996св20), від 21 лютого 2022 року у справі 932/14855/19 (провадження № 61-17804св21), від 26 квітня 2022 року справі № 185/8266/20-ц (провадження № 61-20229св21), від 07 березня 2023 року у справі № 761/1366/20 (провадження № 61-19024св21), від 28 вересня 2023 року у справі № 182/3615/22 (провадження № 61-7241св23).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 932/14855/19 вказано, що «постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що спір з приводу відшкодування органу державної влади шкоди, завданої відповідачем шляхом пошкодження службового автомобіля під час здійснення патрулювання, тобто під час виконання службових обов'язків (несення публічної служби), є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема в постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 202/124/19 (провадження № 61-7056св20), від 09 грудня 2020 року у справі № 204/824/18 (провадження № 61-3383св19), від 14 грудня 2020 року у справі № 750/13126/19 (провадження № 61-10483св20), від 25 січня 2021 року у справі № 727/7203/18 (провадження № 61-7722св19), від 18 серпня 2021 року у справі № 205/4241/18 (провадження № 61-308св20), в яких спірні правовідносини були аналогічними (Департамент патрульної поліції пред'явив позови до працівників патрульної служби (поліції) про відшкодування завданої ними шкоди, спричиненої пошкодженням службового транспортного засобу під час ДТП) і суди попередніх інстанцій або ж сам Верховний Суд вказали на необхідність вирішення таких справ у порядку адміністративного судочинства.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року у справі № 710/528/21 вказано, що «збитки, про стягнення яких просить позивач, виникли внаслідок визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 580/4158/19 протиправною бездіяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (позивача у справі, що є предметом апеляційного розгляду) та одночасно і Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (відповідача у справі, що є предметом апеляційного розгляду) при розгляді скарги громадянина від 24 липня 2019 року. За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 818/1688/16 стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається, оскільки обставини притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності та те, що він не є матеріально відповідальною особою, підлягають врахуванню судом при вирішенні питання міри відповідальності відповідача за шкоду, що завдана при проходженні публічної служби, а також визначенні розміру шкоди, та не свідчать про неподібність правовідносин. Тому суди зробили правильний висновок, що ця справа про відшкодування майнової шкоди, завданих особою, що проходила публічну службу (державна служба) за позовом суб'єкта владних повноважень має розглядатися у порядку адміністративного судочинства».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що ГУНП у Черкаській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої відповідачем шляхом пошкодження службового автомобіля під час перебування на службі як водій автомобіля «Renault Duster» р. н. НОМЕР_1 .
З висновку за результатами службового розслідування за фактом травмування поліцейських БНОП ГУНП внаслідок ДТП, складеного 26.07.2024, вбачається, що капрал поліції ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом службового автомобіля марки «Renault Duster», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи свої службові обов'язки оперативно прямуючи на місце орієнтування, не врахував дорожної обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням виїхав на смугу зустрічного руху та поблизу будинку № 29 по вул. Верхня Горова у м. Черкаси, вчинив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Skoda Fabia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з подальшим наїздом на стовбур дерева, яке росло на газоні біля проїзної частини.
За неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків комісія прийшла до висновку про необхідність застосування до капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», пп. 2 ч. 3 ст. 1 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», ч. 5 ст. 14 розділу ІІІ ЗУ «Про дорожній рух».
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 по справі № 712/10043/24 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у відповідності до ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим.
З викладеного вбачається, що на час вчинення ДТП відповідач ОСОБА_1 перебував на службі ГУНП в Черкаській області та виконував свої службові обов'язки.
Вказане свідчить, що цей спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому слід зазначити, що обставини притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням сторін підлягають врахуванню судом при вирішенні питання відповідальності відповідача за шкоду, що завдана при проходженні публічної служби, проте не свідчить про те, що вказаний спір слід розглядати у порядку цивільного судочинства з огляду на зміст правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі.
Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 391/832/23.
За таких обставин суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд апеляційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 377, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2025 року - скасувати.
Провадження у справі № 707/408/25 за позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - закрити.
Роз'яснити Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Роз'яснити Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Черкаського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. М. Новіков
О. В. Карпенко