Справа № 753/3028/16-к
Провадження по справі № 1-кп/752/249/25
"20" жовтня 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
під час судового розгляду кримінального провадження №12015100020005868, дні про яке 08.07.2015 внесені до ЄРДР, стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адерсою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Мінського районного суду м. Києва від 20.03.2020 за ч.2ст. 206 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково постановою суду від 04.08.2000; вирком Деснянського районного суду м. Києва від 10.08.2009 за ч.2 ст.289 КК України до 4 років позбавлення волі, постановою від 02.08.2011 звільненого від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 21днь; вироком Святошинського районного суду від 14.01.2020 виправданого за ч.2 ст. 289 КК України (зупинено провадження ухвалою київського апеляційного суду від 08.11.2022); щодо якого на розгляді Дніпровського районного суду перебуває кримінальне провадженні за ч.2,3 ст. 289 КК України розгляду якого зупинений ухвалою від 11.06.2025, вироком Вінницького міського суду Вінницького області від 07.05.2025 за ч.1 ст. 162 КК України, звільненого від відбування покарання на підставі ч.5 ст. 74, п.2 ч.1 ст. 49 КК України (вирок набрав законної сили 07.06.2025),
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Конотоп Сумської області, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , раніше судимого вироком Голосіївського районного суду від 24.10.2018 за ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого від відбування з іспитовим строком на 2 роки, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2020, звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України,
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
встановив:
З лютого 2017 на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебувало кримінальне провадженні стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке було неодноразовим предметом судового розгляду.
Так вироком Голосіївського районного суду від 18.09.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виправдано у пред'явлених обвинуваченнях, оскільки не доведено, що кримінальні правопорушення вчинені ними. Даний вирок ухвалою Київського апеляційного суду від 17.12.2018 скасований з призначенням кримінального провадження до нового судового розгляду у суді першої інстанції.
В ході судового розгляду 21.07.2025 захисник ОСОБА_7 , а також 18.09.2025 захисник ОСОБА_6 заявили клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 12015100020005868 від 08.07.2025 у яких ОСОБА_3 та ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 289 КК України. у зв'язку із закінченням строків давності, розуміючи, що така підстава для закриття провадження не є реабілітуючою. Винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, не наполягаючи на судовому розгляді, просив закрити вищезазначені кримінальні провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 289 КК України. у зв'язку із закінченням строків давності, розуміючи, що така підстава для закриття провадження не є реабілітуючою. Винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, не наполягаючи на судовому розгляді, просив закрити вищезазначені кримінальні провадження.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання і закриття вищезазначених кримінальних проваджень із зазначених захисником підстав. Строки давності за кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не переривався та не зупинявся.
Вислухавши клопотання сторони захисту, думку обвинуваченого, дослідивши певні матеріали об'єднаного судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді або на його припинення шляхом закриття.
Згідно із ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Однією з таких підстав є закінчення строків давності. Порядок та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за таких обставин визначені у ст. 49 КК України.
Так, з матеріалів судової справи встановлено, що Голосіївським районним судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12015100020005868 від 08.07.2015 стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обох обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України,
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачуються у тому, що повторно, за попередньою змовою один із одним та іншими невстановленими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, тобто групою осіб, незаконного заволоділи транспортними засобами за наступних обставин.
Так, 08.07.2015 приблизно о 03 годині, перебуваючи біля будинку №21 по вул. Княжий Затон в м. Києві, з метою умисного незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем «Lexus LX 570», н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, білого кольору, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, вступили в злочину змову один із одним та невстановленими особами на ім?я ОСОБА_9 та особою на прізвисько « ОСОБА_10 ».
Згідно розподілених ролей ОСОБА_4 спостерігав за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа на прізвиська « ОСОБА_10 », невстановленим способом відчинили двері автомобіля «Lexus LX 570», н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований біля будинку N? 21 по вул. Княжий Затон в м. Києві, та проникли до салону, після чого запустили двигун, підібрали із ОСОБА_4 та невстановлену особу на ім'я ОСОБА_9 , та залишити місце подій, завдавши власнику автомобіля ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 1 369 022,85 грн.
Крім того, вони же, діючи повторно 23.07.2015, у період часу з 02 години 10 хвилин до 04 години 15 хвилин, вступили в злочину змову один із одним та невстановленими особами на ім?я ОСОБА_9 та особою на прізвисько « ОСОБА_10 », та перебуваючи біля будинку №94 по вулиці Васильківській в м. Києві, за аналогічних попередньому епізоду обставин. заволоділи транспортним засобом «TOYOTA LAND CRUISER 200», н.з. НОМЕР_3 , 2011 року випуску, чорного кольору, завдавши ОСОБА_12 майнову шкоду в розмірі 1 313 868,88 гривень.
Такі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за першим епізодом від 08.07.2015 кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, а за другим епізодом від 23.07.2015 - за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст. 4 КК України, злочинність та караність, а атож інші наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Як було зазначено вище, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, санкція якої станом на липень 2015 в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008, передбачала покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч.4 ст. 12 КК України (у редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011) дане кримінальне правопорушення було віднесено до тяжкого злочину.
Пунктом 4 ч.1 ст. 49 КК України (у редакції Закону № 1183-VIІ від 08.04.2014) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 10 років у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Враховуючи дату останнього епізоду - 23.07.2015, строк давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності сплив 23.07.2025.
Так, на момент розгляду кримінального провадження стосовно обвинувачених, санкція ч.2 ст. 289 КК України була змінена згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018, № 875-IX від 03.09.2020 й найсуворішим покаранням визначено позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна. Між тим, положеннями п.4 ч.1 ст. 12 КК України (в редакції на момент розгляду заявленого стороною захисту клопотання) таке діяння також віднесено до тяжкого злочину, та відповідно до п. 4) ч.1 ст. 49 КК України у редакції зі змінами, внесеними відповідно до законів № 1256-IX від 18.02.2021, № 2160-IX від 24.03.2022, № 2812-IX від 01.12.2022, № 4012-IX від 09.10.2024, № 4268-IX від 26.02.2025 (в редакції станом на день вирішення клопотання сторони захисту), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули 10 років у разі вчинення тяжкого злочину.
Згідно з ч.3 вказаної статті (в редакції станом на день вирішення клопотання сторони захисту), перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Таким чином, на момент розгляду клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності, діє закон про кримінальну відповідальність, який частково пом'якшує відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому.
Відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_3 вироком Вінницького міського суду Вінницького області від 07.05.2025 засуджений за ч.1 ст.162 КК України та звільнений від відбування покарання на підставі ч.5 ст. 74, п.2 ч.1 ст. 49 КК України (вирок набрав законної сили 07.06.2025), тобто він був засуджений за вчинення кримінального проступку. Крім того, щодо нього у Київському апеляційному суді з 08.11.2022 перебуває не розглянуте провадження по обвинуваченню за ч.2 ст. 289 КК України, у якому він був виправданий вироком Святошинського районного суду від 14.01.2020. Також на розгляді Дніпровського районного суду м. Києва перебуває нерозглянуте кримінальне провадженні за ч.2,3 ст. 289 КК України щодо нього, яке зупинено ухвалою від 11.06.2025.
При таких обставинах до даних правовідносин слід застосувати норми ч.1 ст.5 КК України, яка передбачає зворотну дію закону про кримінальну відповідальність, та обраховувати строки давності відповідно до норм п.4 ч.1 ст. 49 КК України в редакції закону №720-IX від 17.06.2020, а також з урахування положення ч. 3 вказаної статті (в редакції на момент розгляду заявленого стороною захисту клопотання). Так, враховуючи, що ОСОБА_3 до спливу 10 річного строку давності, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 162 КК України, за який був засуджений вироком від 07.05.2025, то відсутні підстави вважати, що строк давності щодо нього переривався.
При вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що вироком Голосіївського районного суду від 24.10.2018 він засуджений за ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки та звільнений від відбування з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Васильківського міськрайнного суду Київської області від 07.12.2020, звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку. Враховуючи санкцію ч.2 ст. 309 КК України ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин.
Таким чином, за обставин, аналогічних тим, як вони викладені щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , також відсутні підстави вважати, що перебіг давності щодо обвинуваченого ОСОБА_4 переривався.
Прокурором суду не повідомлено даних про те, що строк давності у даному провадженні щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зупинявся.
Вищезазначені обставини дають суду підстави звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України, від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а також відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження щодо них.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Запобіжні заходи підлягають скасуванню.
Процесуальні витрати на залучення експертів - висновки №8/1-4-4 від 27.11.2015 в розмірі 471,74 грн. та №8/14-3 від 27.11.2015 471,74 грн. підлягають віднесенню на рахунок держави, оскільки стягнення таких витрат з обвинуваченого відповідно до вимог ст. 124, 374 КПК України могло мати місце лише за наслідками ухвалення обвинувального висновку. Правова позиція з даного питання викладена у постанові Об'єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21).
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.49 (в редакції закону №720-IX від 17.06.2020) КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.350 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання сторони захисту задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 289 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.289 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження №12015100020005868, дані про яке внесені до ЄРДР 08.07.2015.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні (висновки №8/1-4-4 від 27.11.2015 в розмірі 471,74 грн. та №8/14-3 від 27.11.2015 471,74 грн.) - віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-автомобілем «Lexus LX 570», н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, білого кольору, переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_11 - залишити у власність з правом повного розпорядження.
-автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», н.з. НОМЕР_3 , 2011 року випуску, чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію та комплект ключей до нього, які переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_14 - залишити у власності ОСОБА_15 з правом повного розпорядження;
-ключ-брелок сірого кольору з емблемою «Тойота», заготовка під ключ сірого кольору та металева зігнута пластина, пластикова картка «ПриватБанк» N? НОМЕР_4 ; 2 сліди папілярних візерунки, які упаковано до паперового пакету, слід структури матеріалу, який упаковано у паперовий конверт, мікронашаруваня - у паперовому конверт, чорну коробку із дротами живлення - сейф пакету N?1695777; прилад чорного кольору на, якому знаходиться 6 антен, з боку кнопка включення та виключення, вхід до зарядного пристрою, шість номерних вмикачів та зарядний пристрій чорного кольору на якому знаходиться маркування «АС Адаптер модель? DSA0402000W» які зберігаються у камері речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1