Справа №756/8881/25
Провадження №2/752/9869/25
31 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 25.07.2014.
Протягом останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося. У березні 2022 року між ними були припинені подружні відносини. Відтоді вона самостійно проживає з дочкою у Німеччині. Спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини.
Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просила розірвати шлюб між ними та залишити проживати з нею неповнолітню дочку ОСОБА_3 .
20.06.2025 передано зазначену цивільну справу за підсудністю.
01.09.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач своїм правом за подачу відзиву не скористався.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
25.07.2014 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , актовий запис №1193.
Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч. 2,4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Водночас у постанові від 15.01.2020 у справі №200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Аналізуючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, та обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що сім'я фактично розпалася, примирення між сторонами не можливе і позивач цього не бажає.
Також встановлено, що сторони разом не проживають та ніяких стосунків, притаманних подружжю, не підтримують, спільне господарство не ведеться.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, враховуючи наявність неповнолітньої дитини, небажання позивача перебувати в шлюбі з відповідачем, суд вважає, що за таких обставин збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, оскільки шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що між сторонами на момент розгляду справи відсутній спір щодо місця проживання їх дитини.
За таких обставин дитина залишається проживати з матір'ю після розірвання нею шлюбу, не змінюючи при цьому свого місця проживання.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141, ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн., у зв'язку з їх документальним підтвердженням.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.07.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1193.
Після розірвання шлюбу залишити проживати неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене 31.10.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова