Справа №712/14892/25
Провадження №1-кс/712/5171/25
31.10.2025 м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси - ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №12025250310003553 від 25.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Черкаським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області розслідується кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12025250310003553 від 25.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.10.2025 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 24.10.2025 близько 12:30 год., невстановлена особа, представившись працівником АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом обману заволоділа грошовими коштами заявниці в розмірі 405015 грн., котрі вона самостійно перерахувала зі своєї банківської картки на картку № НОМЕР_1 (ЄО - 93895 від 24.10.2025).
Допитана в якості потерпілого ОСОБА_5 , вказала, що 24.10.2025 близько 12 год. 15 хв. у неї виникла необхідність у сплаті коштів за участь у науковій конференції із цією метою для уточнення комісії за здійснення переказу у соціальній мережі «Телеграм» знайшла бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у якому написала повідомлення із відповідними питаннями. Відразу після повідомлення потерпілій зателефонувала особа, яка представилася менеджером « ІНФОРМАЦІЯ_3 », особа повідомила, що потрібно оновити рахунки в національній платіжній системі. Потерпіла погодилась, та надалі їй надіслали реквізити начебто її нової банківської картки № НОМЕР_1 на яку їй необхідно переказати кошти із своєї «старої» картки № НОМЕР_2 відкритої в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та назвав відповідну суму, остання нічого не підозрюючи будучи впевненою, що це її нова банківська картка о 12:27 здійснила переказ на вищевказану картку на загальну суму 92830, 69 грн. й відразу їй надіслали начебто номер її нового банківського рахунку № НОМЕР_3 (як виявила потерпіла пізніше вказаний рахунок, належить ФОП ОСОБА_6 ), на вказаний рахунок потерпіла самостійно здійснила два перекази грошових коштів, а саме: о 12 год. 40 хв. на суму 106769,52 грн. та о 12 год. 52 хв. у сумі 205416,96 грн. В подальшому зайшовши в додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпіла побачила, що з її рахунку переказали грошові кошти на інші рахунки та вже зрозуміла, що вище вказаний чат-бот не належить « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
В зв'язку з вище викладеним, на даний час, з метою встановлення особи, котра причетна до вчинення даного кримінального правопорушення виникла необхідність в здійснені тимчасового доступу з можливістю вилучення завірених належним чином документів та інформації, що знаходиться у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
У судове засідання слідчий не з'явився, просить розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі.
У судове засідання представник особи, у володінні якої перебуває інформація та документи, доступ до яких просить надати слідчий для розгляду клопотання не прибув.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 40 КПК України слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.
Частиною п'ятою ст. 132 КПК України прямо передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
При цьому ч. 2 вказаної вище статті передбачено вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, серед яких (п. 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; (п. 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, а саме що речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи та самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, в зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Отже інформація, доступ до якої просить надати дізнавач є інформацією, яка захищена законом, а тому і доступ до неї має бути належним чином мотивований, а необхідність у ньому має стверджуватись належними доказами.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).
Між тим, дослідивши клопотання слідчого, а також, матеріали долучені до клопотання слідчий суддя вважає, що належним чином не мотивовано необхідність отримання доступу до вказаної інформації, не зазначено, яке саме значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні мають документи, доступ до яких просить надати слідчий та можливість використання як доказів відомостей, що містяться у цих документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.
Слідчому судді не надано доказів того, що з банківських рахунків потерпілої здійснено переказ коштів на банківський рахунок № НОМЕР_3 , що унеможливлює перевірку слідчим суддею наведених в обґрунтування даного клопотання доводів сторони досудового розслідування.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 40 КК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з положенням ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Положення ст. 26 КПК України наголошують на тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 в справі № 6-рп/2001, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов'язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань слідчого.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 159-166 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1