Справа № 712/13043/25
Провадження № 2/712/4926/25
31 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участі секретаря судового засідання Васильєвої Д.А.,
представника позивача Дона В.О.,
представника відповідача Осадчого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей,
І. Описова частина
1.1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей.
У позовній заяві зазначено, що шлюб між сторонами було зареєстровано 18.11.2006, який розірвано 04.11.2019 рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси.
У шлюбу у сторін народилися донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із матір'ю.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2019 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2019 і до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка зазначає, що у вересні 2025 року її доньці ОСОБА_5 лікарем-ортодонтом було встановлено діагноз - звуження верхньої та нижньої щелеп, що потребує лікування брекет-системою. За наданими стоматологічними послугами нею сплачено 35 050,00 грн, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та фіскальними чеками.
ОСОБА_4 після огляду лікарем-ортодонтом встановлено діагноз - наявність аденоїдів, ротовий тим дихання, звуження верхньої щелепи, перехресний прикус у фронтальному відділі. Через це виникла необхідність у встановленні апарату Марко-Роса на верхню щелепу для подальшого розширення та встановлення брекет-системи. За стоматологічні послуги згідно із наявними документами сплачено 36 100,00 грн.
Крім того, у вересні 2024 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із сальмонельозною інфекцією, що підтверджується медичною картою та випискою із лікарні. Витрати на лікування склали 5 114,33 грн, що підтверджується квитанціями та чеками.
У зв'язку з цим позивачка просить суд стягнути з відповідача половину понесених додаткових витрат на лікування дітей, які в сукупності становлять 71 714 грн, тобто 35 857 грн, оскільки відповідач є працездатною особою, отримує доходи і зобов'язаний брати участь у таких витратах нарівні з матір'ю.
Представник відповідача Осадчий О.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 , подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у Біляївському відділі державної виконавчої служби ПМУ МЮ (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 61608397, у якому боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем - ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою від 06.10.2025 року, у період з 01.01.2024 по 01.10.2025 позивачка отримувала від відповідача аліменти у розмірі від 19 443,00 грн до 28 779,00 грн щомісячно, причому з січня по вересень 2025 року - не менше 28 000,00 грн на місяць
Відповідач наголошує, що за таких обставин позивачка мала б щомісячно витрачати на дітей близько 55 000,00 грн.
У відзиві зазначено, що відповідач є учасником бойових дій, тому його неповнолітні діти мають право на додаткові пільги, передбачені законодавством України. На думку відповідача, позивачка не довела необхідність отримання медичних послуг у приватного лікаря (ФОП), оскільки подібні послуги можуть бути надані безкоштовно у державних медичних закладах.
Крім того, бабуся дітей - ОСОБА_6 , мати відповідача, після розірвання шлюбу між сторонами 06.01.2020 року подарувала обом онукам - Дарії та ОСОБА_7 квартиру. Отже, діти забезпечені житлом, а тому у позивачки відсутні витрати на його оренду.
Відповідач також зазначає, що крім аліментів, він щомісяця додатково перераховує від 1 700,00 до 3 400,00 грн на рахунок позивачки на навчання доньки ОСОБА_8 . Таким чином, він вважає, що сумлінно та повною мірою виконує свої батьківські обов'язки, а кошти, що надходять позивачці, повністю покривають потреби дітей, у тому числі лікування.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народилася третя дитина ОСОБА_9 , на утримання якої він добровільно сплачує 3200,00 грн щомісячно. Також відповідач сплачує за іпотечним кредитом від 19.07.2023 близько 7 400,00 грн на місяць, що разом із аліментами становить близько 40 000,00 грн щомісячних витрат.
На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
1.2. Рух справи в суді першої інстанції, процесуальні рішення
Позовна заява ОСОБА_1 25.09.2025 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2025 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача ОСОБА_10 07.10.2025 подано відзив на позовну заяву.
Суд 28.10.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення.
1.3. Позиції сторін в судовому засіданні
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позовну заяву з наведених у ній мотивів та підстав.
Представник відповідач ОСОБА_10 просив відмовити в задоволенні позовної заяви, посилаючись на підстави, наведені у відзиві.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
2.1.Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, підписаною Україною 21.02.1990 та ратифікованою Україною 27.02.1991, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), що передбачено ч. 1 ст. 185 СК України.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Верховний суд у постанові від 08 травня 2023 року по справі № 756/9882/19 зазначив, що аналіз відповідних приписів Закону (статей 141, 185 СК України) свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2022 у справі № 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).
У постанові від 04.12.2019 у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19 визначає, що особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними факторами.
Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов. З аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять: а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком /матір'ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі;
б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтвердженні відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками;
в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров'я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там);
г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв'язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).
2.2. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка суду
Судом установлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають із матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 .
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2019 у справі № 712/13546/19 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2019 і до досягнення дітьми повноліття.
Із поданих медичних документів вбачається, що ОСОБА_5 19.09.2025 у Stetsun Dental Clinic лікарем-ортодонтом складено консультативний висновок та план лікування, яким, з огляду на встановлений діагноз (звуження верхньої та нижньої щелепи, перехресний прикус зліва, скупченість зубів у фронтальному відділі нижньої щелепи), рекомендовано встановлення брекет-системи. На підтвердження виконання робіт надано акт надання послуг № 320 від 19.09.2025 на суму 30 500,00 грн. Оплата підтверджується фіскальним чеком, що міститься на акті.
ОСОБА_4 19.09.2025 у тій самій клініці лікарем-ортодонтом складено консультативний висновок та план лікування, яким, з урахуванням діагностованих порушень прикусу, рекомендовано встановлення апарату для піднебінного розширення («Марко-Роса») та брекет-системи 2?4 на верхню щелепу. Позивачем надано акт надання послуг № 319 від 19.09.2025 на суму 36 100,00 грн. Оплата підтверджується фіскальним чеком.
Подані акти складені ФОП ОСОБА_12 містять підписи виконавця та замовника - ОСОБА_1 , відбитки печатки ФОП, реквізити, зазначення, що сторони взаємних претензій не мають, а також посилання на плани лікування щодо кожної дитини.
З урахуванням наданих первинних документів (консультативні висновки, плани лікування, акти виконаних робіт та фіскальні чеки) суд установлює, що позивачкою фактично понесені разові витрати на ортодонтичне лікування дітей на загальну суму 66 600,00 грн.
Крім ортодонтичного лікування дітей матеріалами справи підтверджено наявність у Кривдика Назара гострого інфекційного захворювання та понесення позивачкою пов'язаних із цим витрат. З 07.09.2024 до 12.09.2024 Назар перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» (виписка з медичної карти амбулаторного/стаціонарного хворого № 3468/95/2024).
Основний діагноз: A02.9 Сальмонельозна інфекція, неуточнена; супутній - R82.4 Ацетонурія. Після виписки рекомендовано амбулаторне лікування та спостереження сімейного лікаря, зокрема дієту, пероральну регідратацію та низку лікарських засобів.
Факт придбання медикаментів і проведення лабораторних досліджень підтверджується фіскальними чеками аптечних закладів та квитанцією лабораторії «Лаб-Сервіс» від 18.09.2024 за аналізи. Зазначені документи містять дати, назви препаратів/послуг, суми оплати та реквізити суб'єктів господарювання.
Отже, сукупність наведених доказів підтверджує, що позивачка фактично понесла разові необхідні витрати на лікування ОСОБА_7 у зв'язку з гострим інфекційним захворюванням та подальшим амбулаторним супроводом, а також на ортодонтичне лікування обох дітей. Загальна сума документально підтверджених додаткових витрат становить 71 714,33 грн.
З наданої довідки Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Мін'юсту (м. Одеса) у виконавчому провадженні АСВП № 61608397 вбачається, що в період з 01.01.2024 по 01.10.2025 позивачка отримувала аліменти від відповідача щомісячно, із деталізацією сум за кожен місяць, зокрема за серпень 2025 року - 28 596,53 грн, вересень 2025 року - 28 778,86 грн.
Окремо встановлено, що крім аліментів відповідач здійснював цільові перекази різними сумами (1 457, 3 417 грн) на рахунок позивачки з призначенням платежу «дочці ОСОБА_13 на навчання», що підтверджується платіжними інструкціями АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідачем також надано платіжні інструкції про перерахування 3 200 грн, які за його твердженням підтверджують добровільну сплату аліментів на дитину ОСОБА_14 .
Також відповідач надав договір про іпотечний кредит від 19.07.2023.
Оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази, суд виходить із того, що відповідно до статей 141, 180, 185 Сімейного кодексу України обов'язок щодо утримання дітей покладено на обох батьків, незалежно від розірвання шлюбу чи проживання окремо. Витрати, пов'язані з лікуванням або розвитком дитини, у разі наявності особливих обставин, підлягають кваліфікації як додаткові витрати, які можуть бути покриті як наперед, так і після їх фактичного понесення.
Позивачкою надано належні та допустимі докази фактичного понесення витрат, пов'язаних із лікуванням обох дітей.
Зазначені докази підтверджують наявність особливих обставин - хвороб дітей, які потребували спеціалізованого стоматологічного та стаціонарного лікування. Суд дійшов висновку, що зазначені витрати є реальними, необхідними та безпосередньо спрямованими на відновлення здоров'я дітей.
З довідки Біляївського відділу державної виконавчої служби убачається, що відповідач регулярно сплачує аліменти в значному розмірі (понад 28 000 грн щомісяця у 2025 році), а також перераховував додаткові кошти на навчання доньки. Водночас ці виплати не звільняють його від участі у разових витратах, спричинених особливими обсавинами, як у цьому випадку - лікуванням дітей.
Доводи відповідача про наявність інших утриманців (третя дитина) та фінансові зобов'язання за кредитом суд бере до уваги як обставини, що можуть вплинути лише на частку його участі у покритті витрат, однак не усувають самого обов'язку брати участь у них. Водночас відповідач не довів неможливість відшкодування заявлених позивачкою витрат та необхідності їх зменшення.
Суд бере до уваги, що позивачка просить стягнути половину фактично понесених витрат 35 857 грн із загальної суми 71 714,33 грн, що відповідає принципу рівності батьків у забезпеченні потреб дітей.
З огляду на доведеність факту наявності особливих обставин (лікування), надані документи про їх оплату, фінансову спроможність відповідача, щомісячний дохід якого становить близько 70 000,00 грн, та обґрунтованість розміру вимог, суд дійшов висновку, що заявлена позивачкою сума є розумною, підтвердженою доказами та підлягає задоволенню.
Оцінюючи сукупність доказів і доводів сторін, суд доходить висновку, що факт понесення позивачкою додаткових витрат на дітей, викликаних їхнім лікуванням, підтверджений належними доказами, а обґрунтування відповідача не спростовують реальності й необхідності медичних потреб дітей та його можливості покрити половину цих витрат.
2.3.Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткові витрати на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 35 857,00 (тридцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят семи) грн.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 31.10.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Пономар