Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10084/25
Номер провадження 1-кс/711/2518/25
30 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12025250000000710, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про накладення арешту на майно, -
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, по кримінальному провадженню №12025250000000710, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про накладення арешту на пару взуття, яке 26.10.2025 вилучене в ході проведення огляду місця події (ДТП) та яке поміщено до сейф пакету №RAWO 146216.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 26.10.2025 року, близько 18.00 години, водій автомобіля Daewoo Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись в с. Боровиця Черкаського району, по проїзній частині вул. Крилівська зі сторони вул. Загиблих Героїв в напрямку до вул. Максима Залізняка, біля буд. №120 по вул. Крилівська здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині вул. Крилівська, попередньо, попереду в попутньому напрямку, тобто зі сторони вул. Загиблих Героїв в напрямку до вул. Максима Залізняка. Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_5 отримав несумісті з життям травми, від яких настала смерть останнього.
В ході проведення 26.10.2025 огляду місця події була оглянута пара взуття ОСОБА_5 із застосуванням фотографування, в процесі чого пару взуття вилучено та поміщено до сейф пакету №RAWO 146216.
Приймаючи до уваги, що оглянута та вилучена 26.10.2025 пара взуття у даному кримінальному провадженні має значення речового доказу, оскільки зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, постановою слідчого від 27.10.2025 вказану пару взуття було визнано речовим доказом.
Під час досудового розслідування слідству необхідно провести трасологічну експертизу, що викликає необхідність проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку пару взуття, у стані, який воно мало на момент вилучення.
З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цього речового доказу, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власника чи інших зацікавлених осіб права на його відчуження, розпорядження чи користування ним.
Досудовим розслідування встановлено, що пара взуттяналежить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що пара взуття, є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та під час досудового розслідування необхідно провести судові експертизи із його залученням у стані, який воно мало на момент огляду місця події 26.10.2025, а також слідчі дії, в яких може виникнути необхідність, з метою забезпечення збереження указаного речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на вказане майно.
В судове засідання власник майна ОСОБА_5 не викликався, оскільки 26.10.2025 року отримав несумісні з життям травми, від яких настала смерть останнього.
До початку судового розгляду прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання без його участі, при цьому клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Згідно з вимогами ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття прокурора та зацікавлених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя повважав за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000710, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено,що 26.10.2025 року, близько 18.00 години, водій автомобіля Daewoo Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись в с. Боровиця Черкаського району, по проїзній частині вул. Крилівська зі сторони вул. Загиблих Героїв в напрямку до вул. Максима Залізняка, біля буд. №120 по вул. Крилівська здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині вул. Крилівська, попередньо, попереду в попутньому напрямку, тобто зі сторони вул. Загиблих Героїв в напрямку до вул. Максима Залізняка. Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_5 отримав несумісті з життям травми, від яких настала смерть останнього.
В ході проведення 26.10.2025 огляду місця події була оглянута пара взуття ОСОБА_5 із застосуванням фотографування, в процесі чого пару взуття вилучено та поміщено до сейф пакету №RAWO 146216.
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 27.10.2025, пару взуття ОСОБА_5 , визнано речовим доказом.
Під час досудового розслідування слідству необхідно провести трасологічну експертизу, що викликає необхідність проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку пару взуття, у стані, який воно мало на момент вилучення.
За змістом ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимогами ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Норми ст.98 КПК України передбачають, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Згідно з вимогами ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Разом з цим, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не оцінює докази з точки зору їх допустимості чи достатності, оскільки це прерогатива безпосередньо судового розгляду кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що пара взуття, яке належать ОСОБА_5 , та яке 26.10.2025 вилучене в ході проведення огляду місця події (ДТП), відповідає вимогам ст.98 КПК України.
Враховуючи те, що прокурором наведено достатньо доводів та підстав, про те, що пара взуття, яке належать ОСОБА_5 , та яке 26.10.2025 вилучене в ході проведення огляду місця події (ДТП), є речовим доказом, а тому з метою забезпечення збереження речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, на думку слідчого судді, на вилучене майно необхідно накласти арешт, оскільки, на переконання слідчого судді, з урахуванням обставин і характеру розслідуваного кримінального правопорушення, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати чи знищення вказаного речового доказу, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.
Відповідно до вимог ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 91, 92, 98, 131, 132, 170, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, - задовольнити.
Накласти арешт напару взуття, яке належать ОСОБА_5 , та яке 26.10.2025 вилучене в ході проведення огляду місця події (ДТП), з метою збереження як речового доказу, встановивши заборону володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала підлягає до негайного виконання, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1