Рішення від 28.10.2025 по справі 711/7737/25

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7737/25

Номер провадження2/711/3474/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Казидуб О.Г.

при секретарі Зайцева О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Усенко Михайло Ігорович, який діє в інтересах Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1,28 корпус, 4-й поверх, ЄДРППОУ 35234236), через систему «Електронний суд» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 жовтня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір про надання споживчого кредиту № 3133830, згідно з умовами якого відповідач отримав 6500 грн. 00 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 21320 грн. 00 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 65000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами - 14820 грн. 00 коп.

21 вересня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № ККАУ - 21092021.

Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3133830 від 31.10.2020 року в загальному розмірі 21320 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. 00 коп.

25 серпня 2025 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий строк для подачі заяв по суті.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача. Натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення відповідачу з причин її відсутності за вказаною адресою, що відповідно до положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК суд вважає належним повідомленням відповідача.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.ст. 280-282 ЦПК України.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3133830, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 6500 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.8. Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 6519,50 грн., за стандартною ставкою 10205,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п. 2.4. Договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 6.1. Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп. 6.1.1 Договору.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено.

Товариство свої зобов'язання у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Проте, відповідач не виконав умов кредитного договору.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 21320 грн. 00 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 65000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами - 14820 грн. 00 коп.

Перерахування коштів відповідачу підтверджується Листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-251006/56878-БТ від 09.10.2025 року, на запит суду, з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів: 31. 10. 2020 року в сумі 6500 грн. 00 коп.

В судовому засіданні встановлено, що також, 21 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ- 21092021 від 21 вересня 2021 року.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 3133830 від 31 жовтня 2020 року, що укладений між ТОВ «Авентус» та ОСОБА_1 .

Згідно договору відступлення прав вимоги № ККАУ- 21092021 від 21 вересня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 .

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором

Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

В судовому засіданні встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Встановлено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 3133830 від 31 жовтня 2020 року в сумі 21320 грн. 00 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 65000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами - 14820 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч.1,3,4,7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну корупцію).

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Кредит Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст.548 ЦК виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором. Видами забезпечення виконання зобов'язання, в контексті ст.ст.546 ,549 ЦК України є неустойка у вигляді штрафу або пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України закріплено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та користувався ними, однак у передбачений у договорі строк кредит в повному обсязі не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 21320 грн. 00 коп., суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення вказаної суми заборгованості з відповідачки на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, фактично отримані та використані ним кошти в добровільному порядку не повернуті, розмір відсоткової ставки був визначений при укладенні договору та погоджений ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 3133830 від 31 жовтня 2020 року в розмірі 21320 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет»; Ордер на надання правничої допомоги Серія ВС № 1381377 від 06 травня 2025 року адвоката Усенко Михайла Ігоровича виданий адвокатським об'єднанням «Апологет»; Акт наданих послуг № 961 від 05 серпня 2025 року, відповідно до якого послуги надано на загальну суму - 8000 грн. 00 коп. Відповідно до п.6 даного Акту, клієнт зобов'язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту; Детальний опис наданих послуг до Акту № 961 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, який датований 05 серпня 2025 року.

Разом з тим, суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Представництво інтересів позивача у справі здійснювалось в порядку самопредставництва юридичної особи, а розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 6000 грн. є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов'язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3500 грн., оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність,

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 4191611 від 14 травня 2025 року.

А тому, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненю судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електрону комерцію», ст.ст. 3, 6, 15, 16, 509, 512, 514, 526, 546, 549-551, 610, 611, 616, 624, 627, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 3133830 від 31.10.2020 року в розмірі 21320 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. 00 коп.

Решті відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О. Г. Казидуб

Попередній документ
131431983
Наступний документ
131431985
Інформація про рішення:
№ рішення: 131431984
№ справи: 711/7737/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.10.2025)
Дата надходження: 21.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
25.09.2025 12:30 Придніпровський районний суд м.Черкас
28.10.2025 09:15 Придніпровський районний суд м.Черкас