Справа № 559/4737/25
Провадження № 2/559/1745/2025
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2025 року місто Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
30.10.2025 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Стадник П.О. звернувся до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 23132,32 грн. та моральної шкоди - 50 000 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 04.02.2025, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації. Під час виконання вказаного рішення з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_2 та Держави грошові кошти в розмірі 23132,32 грн. В подальшому 30.07.2025 Верховним судом вказані судові рішення були скасовані, в задоволення позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Суддею встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Так, позивачем заявлено дві позовні вимоги, оскільки вона просить суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, проте сплачено судовий збір лише за одну вимогу майнового характеру.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач визначив її у грошовому вимірі, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року № 61-23674св18 та ухвалі від 25 серпня 2025 року № 61-10793ск25.
За вимогами ч. 4 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривень.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вказано вище, при поданні позову представником позивача сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. за одну вимогу.
Таким чином, оскільки позивач звертається з позовом, що містить одночасно 2 вимоги майнового характеру, їй слід доплатити судовий збір у вищевказаному розмірі за вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Крім того, відповідно до вимог п.п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Фактично позивач у позові посилається на те, що шкоду їй було завдано при виконанні неправомірного рішення суду, яке було скасовано судом вищої інстанції. При цьому зазначає, що при виконанні вказаного рішення з неї було стягнуто на користь ОСОБА_2 та Держави грошові кошти в розмірі 23132,32 грн., однак не уточнює, які саме суми були стягнуті на користь ОСОБА_2 та Держави окремо, та заявляє усі позовні вимоги лише до ОСОБА_2 .
На переконання суду, такі відомості мають суттєве значення для правильного вирішення спору, визначення належного кола учасників тощо, тому позивачці слід це вточнити.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві час для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючисьст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення недоліків позову тривалістю 3 днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http:// db.rv.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Томілін