Справа № 550/1366/25
Провадження № 2/550/627/25
31 жовтня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,
розглянувши клопотання позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»
до ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді від 31.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів від 20.10.2025, згідно з яким останній просить суд витребувати у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування 09.10.2023 на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», коштів у сумі 1100,00 грн. за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ФК «Котрактовий дім».
Клопотання обґрунтоване тим, що вказана інформація становить банківську таємницю та на запит про її надання позивачем отримано відмову банку.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Що стосується вимоги про витребування у банку інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 відповідачці, то з огляду на те, що умовами кредитного договору передбачено перерахування суми кредиту саме на цю платіжну картку, а кредитний договір підписано відповідачкою, така інформація не підлягає доказуванню, а отже і клопотання про її витребування не підлягає задоволенню.
Крім того, за змістом ст.ст. 83, 84 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане позивачем разом з поданням позовної заяви. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ випробовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Тобто, з наведеного вбачається, що клопотання учасника справи про витребування доказів має бути обґрунтоване об'єктивною неможливістю такого учасника (позивача в даному випадку) самостійно отримати та надати такий доказ.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пред'явлено вимоги до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між відповідачкою і ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор), право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно з положеннями ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
З наведеного вбачається, що саме від первісного кредитора позивач мав отримати документи, які засвідчують права нового кредитора за кредитним договором, право вимоги за яким набуто позивачем.
При цьому, позивач не вказує причин неможливості ним, як стороною договору (новим кредитором), самостійно подати доказ виконання умов кредитного договору, а саме перерахування суми кредиту відповідачці, а також про вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів.
За таких обставин, неподання позивачем суду доказів, які він просить суд витребувати, не спричинене наявною у позивача об'єктивною неможливістю їх подання, а отже клопотання позивача про витребування доказів є необґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
З наведеного вбачається, що суд не має повноважень збирати докази за власною ініціативою. Витребування доказів судом можливе лише за обґрунтованим клопотанням учасника справи, яке подане з дотриманням вимог, визначених ст. 84 ЦПК України, або ж коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ч. 2 ст. 13 ЦПК України). Інакше це порушило б принцип змагальності сторін.
Суд, дослідивши клопотання позивача про витребування доказів, а також матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 76, 77, 83, 84, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Литвин