Справа № 541/484/18
Провадження № 1-кс/541/978/2025
31 жовтня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород заяву судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід по справі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 163, ч. 1 ст. 125 КК України,
30 жовтня 2025 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з Полтавського апеляційного суду надійшли матеріали за заявою судді ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України.
21.06.2018 до Великобагачанського районного суду Полтавської області з Полтавського апеляційного суду, після задоволення подання в.о. голови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, згідно ухвали колегії судів судової палати з розгляду кримінальних справ від 11.06.2018 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162 та ч. 1 ст. 125 КК України.
04.09.2025 суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід. При розгляді заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 . 11.09.2025 суддею ОСОБА_5 заявлено самовідвід. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025 призначення головуючого судді не відбулося, так як не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16.10.2025 матеріали за заявою судді ОСОБА_3 про самовідвід направлені до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області для вирішення самовідводу судді ОСОБА_3 .
Зокрема, у заяві зазначено, що 04.09.2025 близько 11 год 10 хв. за адресою: вул. Шевченка, 69 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області, електросамокатом пошкодив автомобіль марки «CITROEN C3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить мені на праві приватної власності, що зафіксовано на лінії «102», зареєстровано у ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області №5954 від 04.09.2025. У ході проведення перевірки встановлено, що електросамокат, яким було пошкоджено належний судді ОСОБА_3 транспортний засіб, належить обвинуваченому ОСОБА_4 .
Вказані обставини, на думку судді ОСОБА_3 , можуть за об'єктивним критерієм викликати сумнів у її неупередженості та об'єктивності під час розгляду кримінального провадження.
Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про самовідвід судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 надійшла до провадження судді ОСОБА_1 .
Суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи неприбуття в судове засідання учасників, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, заяву судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід розглянуто за відсутності осіб, що не з'явилися.
Надаючи оцінку заяві судді про самовідвід, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відвід заявлений з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути мотивовані та відповідати підставам для відводу. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Під час розгляду заяви про відвід не знайшли підтвердження факти та підстави заявленого відводу судді.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема в справі «Білуха проти України» зазначає, що суд, який здійснює провадження по справі повинен бути безстороннім. Згідно усталеної практики ЄСПЛ існування неупередженості повинно визначатися: 1) на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, a також 2) на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Щодо об'єктивного критерію, при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, a саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у йoгo неупередженості» є oцiнoчним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 KПK України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» тa «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції пpo захист прав людини і основоположник свобод, мaє визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі « Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення йoгo від справи. При цьому суддя вважається безстороннім, якщо тільки нe з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, a якщо з'являються сумніви щодо нього, тo для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, щo свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Самовідвід судді ОСОБА_3 обґрунтований тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , по справі в якій вона є головуючим суддею - №541/484/18, пошкодив її автомобіль, внаслідок падіння його електросамокату. Суддя зазначила, що пошкодження автомобіля є незначними, тому не має претензій до ОСОБА_4 . Вона також зазначила, що не бачить потреби у проведенні подальшої перевірки з цього приводу, і подала заяву про самовідвід у зв'язку з можливим конфліктом інтересів. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви про самовідвід слідчого судді, суд враховує, що обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні передбачені статтею 75 КПК України.
У цьому випадку сама суддя зазначає, що пошкодження автомобіля є незначними і не має жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 . З цього можна зробити висновок, що суддя ОСОБА_3 не має особистих чи матеріальних підстав для відведення себе від справи, оскільки пошкодження автомобіля є незначними, а тому не має і підстав для конфлікту інтересів.
Враховуючи, що у даному випадку суддя ОСОБА_3 відмовилася від претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 , у зв'язку з незначущістю пошкоджень її автомобіля, не вбачаючи необхідності в подальшій перевірці цього інциденту, можна стверджувати, що суддя не має особистих, матеріальних або моральних інтересів у справі. Заява про самовідвід у даній ситуації не ґрунтується на фактах, що підтверджують її упередженість або наявність будь-яких відносин, які б могли призвести до конфлікту інтересів.
За змістом положень п. 2.3 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.
Застосування Бангалорських принципів поведінки судді, зокрема, положень щодо незалежності судових органів, об'єктивності, чесності та дотримання етичних норм, спонукає до того, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для відводу судді слід встановити чи є обставини, які можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості та безсторонності судді.
Суд звертає увагу на те, що рішення судді ОСОБА_3 відмовитись від претензій до ОСОБА_4 є актом благородства і моральної зрілості, який заслуговує на позитивну оцінку. Це демонструє високу професійну етику та готовність забезпечити неупереджене і об'єктивне здійснення правосуддя.
Виходячи з обставин справи та враховуючи, що суддя ОСОБА_3 не має прямого інтересу у вирішенні питання, пов'язаного з її автомобілем, зважаючи на відсутність претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 та готовність не впливати на хід справи, суд не вбачає підстав вважати, що її участь у розгляді справи ставить під сумнів об'єктивність чи справедливість процесу.
Таким чином, за результатами розгляду заяви про самовідвід не встановлено існування будь-якої з визначених процесуальним законом підстав, за яких суддя підлягає відводу.
Оскільки матеріали справи не містять даних про наявність сумнівів у неупередженості судді, заява про самовідвід задоволенню не підлягає.
Будь-яких доказів на спростування такого висновку суду матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 372 КПК України,
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 по справі №541/484/18 по справі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 163, ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1