КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8898/25
Провадження № 1-кс/552/2199/25
31.10.2025 м. Полтава
Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно,
встановив:
До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави 30.10.2025 звернувся слідчий СВ відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170430001071 від 28.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому просить накласти арешт на вилучені 29.10.2025 під час огляду предмети, а саме: ноутбук сірого кольору марки Acer Aspire Go15, model №.:N23C3, AG15-71P-709R, s/n: NXJ6SEU00F51202D603400, SN\D: 51201161634; металевий предмет, виявлений у ноутбуці, а саме марки «Proove» з одного боку із наявним USB-виходом; зарядний пристрій чорного кольору марки Acer із наліпкою з написом «GA00000HE40-A09-O7U-06660»; куртку чорного кольору марки Nike, із биркою на внутрішній стороні куртки із написом «2XL», після проведення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, а також необхідних досліджень, повернути власнику на відповідальне зберігання із забороною відчуження.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що СВ відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170430001071 від 28.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Із матеріалів поданого клопотання встановлено, що відомості до ЄРДР унесено на підставі заяви ОСОБА_5 про те, що невідома особа, перебуваючи за місцем проживання заявниці, таємно, з метою особистого збагачення в період воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрала належний їй ноутбук марки ACER, куртку чорного кольору "Nike" та грошові кошти в сумі п'ять тисяч гривень, чим останній було завдано матеріального збитку сума якого встановлюється (ЄО від 28.10.2025 №24015) (а.с. 3).
29.10.2025 у період часу з 16:18 по 17:22 було проведено огляд, у ході якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видав працівникам поліції наступні речі та предмети: ноутбук сірого кольору марки Acer Aspire Go15, model №.:N23C3, AG15-71P-709R, s/n: NXJ6SEU00F51202D603400, SN\D: 51201161634; металевий предмет, виявлений у ноутбуці, а саме марки «Proove» з одного боку із наявним USB-виходом; зарядний пристрій чорного кольору марки Acer із наліпкою з написом «GA00000HE40-A09-O7U-06660»; куртка чорного кольору марки Nike, із биркою на внутрішній стороні куртки із написом «2XL».
29.10.2025 постановою слідчого вилучені об'єкти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Оскільки вищезазначені речі мають значення речового доказу по кримінальному провадженню, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.
Слідчий ОСОБА_3 попередньо подав до суду заяву про розгляд справи без його присутності, в якій зазначив, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 попередньо подала до суду заяву, в якій зазначила, що не заперечує щодо задоволення клопотання.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У поданому до суду слідчою клопотанні доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025170430001071 від 28.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З матеріалів клопотання, а саме: з витягу ЄРДР від 29.10.2025 (а.с. 3), протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.10.2025 (а.с. 4), пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого (а.с. 5), протоколу допиту потерпілого (а.с. 6-7), заява (а.с. 8), протоколу огляду (а.с. 9), постанови про визнання речових доказів від 29.10.2025 (а.с. 10).
Отже, вказані речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог частини 1 статті 173 КПК України слідчий в своєму клопотанні довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України.
Як вбачається з клопотання слідчого, накладення арешту на вилучені речі він вважає необхідною мірою для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, з необхідністю проведення слідчих дій.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки, сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до статті 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 29.10.2025 речі, а саме:
- ноутбук сірого кольору марки Acer Aspire Go15, model №.:N23C3, AG15-71P-709R, s/n: NXJ6SEU00F51202D603400, SN\D: 51201161634;
- металевий предмет, виявлений у ноутбуці, а саме марки «Proove» з одного боку із наявним USB-виходом;
- зарядний пристрій чорного кольору марки Acer із наліпкою з написом «GA00000HE40-A09-O7U-06660»;
- куртку чорного кольору марки Nike, із биркою на внутрішній стороні куртки із написом «2XL».
Після проведення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, вилучене майно повернути власнику.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Полтавського апеляційного суду з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1