Єдиний унікальний номер: 378/1213/25
Провадження № 2/378/459/25
31 жовтня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.
за участю секретаря: Замші В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ставище Київської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 з посиланням на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 13.02.2025 укладено Кредитний договір (оферти) № 13.02.2025-100001350, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 168 днів. Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 40030,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000,00 грн., по процентам в розмірі 15750,00 грн., по комісії за обслуговування 2230 грн., по неустойці 7050 грн.
ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з відповідача на користь товариства вказану суму заборгованості за кредитним договором та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 грн. 40 коп.
Ухвалою Ставищенського районного суду від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 36).
В судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з'явився, про час та місце розгляду справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 40, 42), у прохальній частині позову представник позивача просив розгляд справи проводити у відсутність представника товариства (а. с. 9).
Відповідач в судове засідання вдруге не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 44), відзив на позовну заяву не надав.
З огляду на неподання відповідачем відзиву справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 13.02.2025-100001350 шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти)(а. с. 21 - 24).
Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) (а. с. 21 - 24), заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором (а. с. 24 - 25 зв.), сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.
Для підписання і укладення кредитного договору був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача НОМЕР_1 (а. с. 24).
Відповідно до пункту 3.1 вищевказаної оферти кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти Пунктом 3.3.2 - 3.3.6 оферти визначено, що сума кредиту, строк користування кредитом, термін його повернення та проценти за користування кредитом (процентами), встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Реквізити позичальника встановлюються у заявці.
Зазначений договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е643.
Згідно умов, викладених у заявці кредитного договору від 13.02.2025 (а. с. 24 - 25 зв.), підписаній відповідачем одноразовим ідентифікатором Е643:
сума кредиту - 15000 грн. 00 коп. (п. 2),
строк, на який надається кредит - 168 днів з дня його надання (п. 3);
процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (п. 6);
комісія, пов'язана з наданням Кредиту- 5% від суми Кредиту та дорівнює 750 грн. 00 коп. (п. 8).
Підписавши вказану Заявку одноразовим ідентифікатором Е643, позичальник підтвердив, що йому надані та він отримала інформацію, зазначену в статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi,com.ua/ua/rozkritta-informacii) (п. 22).
У вищевказаній заявці кредитного договору № 13.02.2025-100001350від 13.02.2025 (а. с. 24 - 25 зв.) зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним договором 4149-49хх-хххх-2028.
Згідно довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-2808 від 28.08.2025 за договором № 13.02.2025-00001350на картковий рахунок № НОМЕР_2 (вказаний відповідачем в заявці кредитного договору) було перераховано 13.02.2025 року 15000 грн., призначення - видача за договором № 13.02.2025-00001350 (а. с. 13).
Відповідно до довідки розрахунку за кредитним договором № 13.02.2025-00001350від 13.02.2025 за період з 13 лютого 2025 року по 30 липня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 40030,00 грн., з яких сума заборгованості по тілу кредиту - 15000,00 грн., по процентам - 15750,00 грн., по комісії - 2230 грн., по неустойці 7050 грн. (а. с. 14).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК Українивизначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК Українивстановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК Українидоговір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначено вище, 18 лютого 2024 року між сторонами укладено вищевказаний кредитний договір у електронному вигляді шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки.
Укладаючи кредитний договір, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку та строк кредитування. Також, сторони погодили графік погашення заборгованості.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів, підтверджується копією вищевказаної квитанції довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-2808 від 28.08.2025 (а. с. 13).
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним договором та його припинення відповідач суду не надав та не спростував доказів, наданих позивачем.
Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, - суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути заборгованість по тілу кредиту в сумі 15000,00 грн., по процентам - 15750,00 грн., по комісії - 2230 грн., а всього 32980,00 грн.
При вирішенні питання щодо стягнення неустойки суд виходить з наступного.
24.02.2022 у Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України від 14.03.2022 у справі № 133/2022, від 18.04.2022 у справі № 259/2022, від 17.05.2022 у справі № 341/2022, від 12.08.2022 у справі № 573/2022, від 07.11.2022 у справі № 757/2022, від 06.02.2023 у справі № 58/2023, від 01.05.2023 у справі № 254/2023 і діє по цей час.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також цим Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності по сплаті неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 7050 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеним позовним вимогам (82,39%) в сумі 1995,81 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 207, 626, 628, 638, 639, 1049 ч. 1, 1054 ч. 1 ч. 2, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 13.02.2025 року № 13.02.2025-100001350в сумі 32980 (тридцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 1995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 81 копійка.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032,м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ).
Повне рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя Н. М. Марущак