Справа № 372/529/25
Провадження №2/369/6121/25
29.10.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І. А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прядко Руслан Володимирович, про застосування зустрічного забезпечення позову, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС України в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та витребування його з незаконного володіння.
29 жовтня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прядко Р.В., про застосування зустрічного забезпечення позову, в якій представник відповідача просив застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем - ОСОБА_2 , на депозитний рахунок суду 1 000 000 (один мільйон) грн.
В обґрунтування заяви посилається на те, що позивач, заявляючи позов, оцінив спірний автомобіль на суму більше двох з половиною мільйонів гривень. У свою чергу, суд першої інстанції, мотивуючи ухвалу про забезпечення позову, зазначив, що таке забезпечення покликано вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику, не порушуючи при цьому принципів змагальності і процесуального рівноправ?я сторін.
Попри це, забезпечуючи позов та позбавляючи ОСОБА_1 на тривалий час можливості розпоряджатися належним їй майном, заходів для забезпечення позивачу можливості відшкодувати збитки, які можуть бути спричинені позовом, вжито не було.
Вказане істотно порушує права відповідача ОСОБА_1 , оскільки володіючи спірним транспортним засобом, протягом тривалого часу розгляду справи вона буде позбавлена можливості продати свій автомобіль. Тобто, навіть в разі істотної зміни свого фінансового становища, чи іншої недоцільності у подальшому використанні транспортного засобу що є предметом спору, ОСОБА_1 буде змушена продовжувати володіти майном, вартість якого невпинно знижується замість того щоб продати його за ринковою ціною. Таким чином, в разі відмови в задоволенні позову, ОСОБА_1 понесе збитки від того, що тривалий час буде вимушена володіти та утримувати актив, можливості відчужити який вона, внаслідок застосування заходу забезпечення, позбавлена.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
За змістом ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання клопотання про зустрічне забезпечення.
Дослідивши подане клопотання, докази подані в його обґрунтування, матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного забезпечення, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Таким чином, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Так, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року судом задоволено заяву позивача про забезпечення позову та заборонено відчуження транспортного засобу марки Tesla моделі Model X P90D, номер шасі НОМЕР_1 , 2020 року випуску, до набрання законної сили рішення суду.
З урахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін та вжитих судом заходів забезпечення позову суд приходить до переконання про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення.
За змістом ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Частиною 5 зазначеної статті розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.
Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права "Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі", ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.
Судом встановлено, що позивач у справі має зареєстроване в установленому законом порядку місцезнаходження на території України. Також заявником не надано суду відомостей про майновий стан позивача, щоб свідчили про неможливість виконання рішення суду в частині відшкодування збитків відповідача у випадку відмови у задоволенні позову, що доводить відсутність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення.
Крім того, до суду не надано належних та допустимих доказів можливих збитків відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Суд звертає увагу на те, що заборона відчуження транспортного засобу як вид забезпечення позову не позбавляє права власності відповідача на належне йому майно, а лише по своїй суті є тимчасовим обмеженням у праві розпорядження таким майном, та не перешкоджає використанню транспортного засобу. Надані відповідачем доводи щодо неможливості відчуження транспортного засобу є лише підтвердження доцільності такої заборони, накладеної ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року.
Представник відповідача не довів суду, що через застосування судом заходів із забезпечення позову їй спричинені чи можуть бути спричинені збитки, про розмір яких вона зазначає у поданій заяві, а саме в розмірі 1 000 000 грн.
Таким чином, за наслідками розгляду заяви про зустрічне забезпечення позову, судом не встановлено підстав, передбачених у ст. 154 ЦПК України, для вжиття заходів із зустрічного забезпечення позову.
Отже, із врахуванням викладеного, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про зустрічне забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 153, 154, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прядко Руслан Володимирович, про застосування зустрічного забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ірина КОЗАК