Справа № 361/5761/25
Провадження № 2-о/361/129/25
23.10.25
23 жовтня 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальовій М.В.,
за участі: представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, Друга броварська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
У травні 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, Друга броварська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження.
В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтримала, просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, більше п'яти років, а саме з жовтня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день його смерті.
Інші сторони та їх представники в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду з огляду наступне.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав фізичних осіб.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, відповідно від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
За змістом правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суд повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суд мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
Визначаючи, чи пов'язується із встановленням зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, Верховний Суд застосовує приписи статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Отже, цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після смерті останнього, до Другої броварської державної нотаріальної контори, крім заявниці ОСОБА_2 , звернулися також, мати померлого - ОСОБА_4 та його діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказані обставини свідчать про наявність спору про спадкове право.
Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 293, 315 суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Зазимська сільська рада Броварського району Київської області, Друга броварська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Н.В.Писанець