Справа № 285/5265/25
провадження № 3/0285/2363/25
30 жовтня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
уродженця смт Ромодан Миргородського району Полтавської області,
який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,
проживає в АДРЕСА_2 , -
ОСОБА_1 , повторно протягом року, а саме 19.09.2025 близько 20:20 год, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого висловлював в її адресу образи та погрози фізичною розправою, вибивав вхідні двері, що завдало шкоди її психологічному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причини своєї неявки не повідомив; про час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП.
Судова повістка, що направлялась ОСОБА_1 , згідно трекінгу поштового відправлення Укрпошти «вручена одержувачу 18.10.2025».
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу.
Дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
За приписами ст.173-2 КУпАП, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон), а також Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) домашнім насильством є умисне діяння (дії або бездіяльність), всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, які відбуваються в сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ст.247 КУпАП України).
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.173 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 або ч.2 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №467978 від 19.09.2025;
рапортом про опрацювання заяви від 19.09.2025 про отримання зі служби 102 повідомлення від ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства її дядьком ОСОБА_1 ;
протоколом прийняття заяви та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , в яких вона повідомила про вчинення домашнього насильства її дядьком, з яким вони спільно проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, вони відповідають вимогам ст.251 КУпАП України, логічно та послідовно доповнюють і не протирічать один одному, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Постановою Звягельського міськрайонного суду від 29.11.2024 ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство відносно племінниці). Однак він продовжує вчиняти систематичні дії, внаслідок яких його племінниця зазнає погіршення якості життя, психологічних страждань у вигляді словесних образ, погроз, приниження та залякування.
Однією з основних засад запобіганню та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу.
Постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив діяння, що підпадають під ознаки домашнього насильства та його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.173-2 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчиненого правопорушення та важливість проблеми домашнього насильства; особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, адміністративне стягнення має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а тому приходжу переконання, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні йому адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, яка йому інкримінується.
Саме такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім, сприятиме можливій зміні насильницької поведінки винної особи, формування в неї нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках у сім'ї, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом. Враховуючи обставини вчинення правопорушення та відомості про особу винного, необхідності направляти останнього для проходження такої програми, не встановлено.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 гривні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин