Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/593/25
31 жовтня 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді Піщуліної І.С.,
з секретарем Ярошенко В.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього заборгованість за договором про надання кредиту в сумі 35919 гривень 17 копійок, у тому числі: 27485 гривень 49 копійок- заборгованість за тілом кредиту, 7633 гривні 68 копійок - заборгованість за відсотками. Також просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в сумі 3028 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 9200 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 листопада 2019 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №500823455, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 29094 гривні 61 копійка на строк 24 місяці, з відсотковою ставкою 23%. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти, зобов'язання за вказаним договором щодо їх повернення не виконав належним чином, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісний та наступний кредитори відступили належні їм право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище договором кредиту й має право вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року було відкрито провадження у цій цивільній справи та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
16 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що кредитний договір з акціонерним товариством «Альфа-Банк» він не укладав та не підписував, що позивачем не надано доказів про заповнення ним формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції укладання договору в електронній формі, про ознайомлення з умовами договору та отримання ним кредитних коштів. Також зазначає про те, що позивачем не доведено обґрунтованості суми заборгованості за відсотками та не надано виписку з рахунку відповідача, яка б підтверджувала факт користування ним банківської карткою.
28 жовтня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він висловив заперечення щодо відзиву на позовну заяву та просив позовні вимоги задовольнити.
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, представник відповідача про причину неявки не повідомив.
Судова повістка про виклик до суду, адресована відповідачу, що була надіслана рекомендованою кореспонденцією, відповідно до трекінгу поштових відправлень повернута до суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Крім того за правилами частини 5 статті 130 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки судова повістка була вручена його представникові.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 05 листопада 2019 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» акцептувало оферту ОСОБА_1 щодо укладення угоди про надання кредиту №500823455, якою було обумовлено отримання відповідачем кредиту, тип кредиту «Кредит готівкою», грошові кошти в сумі 29094 гривні 61 копійка, на строк 24 місяці, з фіксованою процентною ставкою 23%.
У оферті на укладання угоди про надання кредиту сторони погодили, що в Додатку №1, який є невід'ємною частиною Угоди, визначено: детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки;графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів.
Також у оферті узгоджено, що датою повернення кредиту є 06 листопада 2021 року, спосіб видачі кредиту - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».
Окрім цього, 05 листопада 2019 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було підписано три договори про внесення змін і доповнень до угоди про надання кредиту №500823455 з назвами «кредитні канікули», «дострокове закриття» та «штраф».
Вказані обставини підтверджуються копіями анкети-заяви, оферти на укладання угоди про надання кредиту №500823455, додатком №1 до угоди про надання кредиту №500823455, договорів про внесення змін і доповнень до угоди про надання кредиту №500823455, паспорту споживчого кредиту, власноруч підписаними відповідачем.
22 лютого 2021 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» було укладено договір факторингу №1, за умовами якого перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні акціонерному товариству «Альфа-Банк» права вимоги до ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 22 лютого 2021 року, витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.
23 лютого 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу №01-23-02/21, за умовами якого перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» права вимоги до ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 23 лютого 2021 року, витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, сформованої товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс», станом на 22 лютого 2021 року заборгованість відповідача за договором №500823455 складає 35919 гривень 17 копійок, з яких: 27485 гривень 49 копійок - заборгованість за кредитом, 7633 гривні 68 копійок - заборгованість за відсотками.
Обмірковуючи правомірність позовних вимог, суд зважає на таке.
Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами частини 2 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У частині першій статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на таке.
Представник позивача у відповіді на відзив посилається на те, що первісним кредитором виконано умови кредитного договору та видано кредит відповідачу, а доказами видачі кредиту є надані ним до позовної заяви виписки по рахунку, які є первинними бухгалтерськими документами в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Втім, з наданих суду виписок по особовим рахункам, у яких зафіксовано операції за період з 09 січня 2020 року по 22 лютого 2021 року, не вбачається, що ОСОБА_1 на його рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», 05 листопада 2019 року було перераховано кошти в сумі 29094 гривні 61 копійка.
Інших доказів того, що акціонерним товариством «Альфа-Банк» за договором про надання кредиту №500823455 були перераховані відповідачу кошти на його рахунок в обумовленому розмірі, суду не було надано.
Однією із засад цивільного судочинства є його диспозитивність.
З огляду на зазначений принцип, керуючись положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Аналізуючи докази у справі у їх сукупності, й зважаючи на те, що позивачем не надано докази, які б беззаперечно свідчили про перерахування в обумовленому розмірі коштів на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 , як визначено у оферті на укладання угоди про надання кредиту), суд приходить до висновку, що договір про надання кредиту №500823455 не можна вважати укладеним.
З огляду на зазначене й враховуючи те, що акціонерне товариство «Альфа-Банк» не набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , суд вважає, що вказане акціонерне товариство в подальшому не могло передати право вимоги до ОСОБА_1 за договорами факторингу товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», а останнє - позивачу, а отже позовні вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та вищезазначений висновок суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на позивача й відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625-626, 628, 631, 638-639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №500823455, укладеним 05 листопада 2019 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , в сумі 35919 гривень 17 копійок, з яких: 27485 гривень 49 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 7633 гривні 68 копійок - заборгованість за відсотками.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс», місцезнаходження: пл.Солом'янська,2, м.Київ, 03035, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40340222.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник відповідача: Ющенко Віктор Володимирович, місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено та проголошено 31 жовтня 2025 року.
Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА