Справа № 279/6295/25 провадження №3/279/1838/25
30 жовтня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 06.09.2019, РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , 07.10.2025 о 09.26 в м.Коростені по вул.Б.Шосе, 29 керував транспортним заобом AUDI A4 д.н.з НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. У встановленому законом порядку водію запропонувано пройти огляд на місці зупинки транспортного зазобу та у найближчому закладі охорони здоров'я на що водій відмовився. Відсторонено від керування транспортного засобу згідно ст.266 КУпАП, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, зазначив, що алкоголь не вживав, від проходження освідування не відмовлявся, просив провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з підстав зазначених у письмових поясненнях.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
До протоколу долучено DVD-диск, переглядом якого встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем, після зупинки автомобіля підійшли поліцейські, повідомили про відеофіксацію події та задали питання, чому особа порушує правила дорожнього руху, а саме: не пристебнутий паском безпеки і попросили надати документи. ОСОБА_1 в свою чергу повідомив, що він нічого не порушував. Почалась дискусія, лише після 15 хв. розмови поліцейські з'ясували, що начебто у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту та тремтіння пальців рук, на що останій заперечував. Поліцейські запропонували пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспорного засобу або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився пройти освідування, але в автомобілі не виходячи з нього, на що поліцейський йому відмовив та наполягав на тому, щоб ОСОБА_2 вийшов з автомобіля. Крім того, як вбачається з відео, що працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, після того як було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК.
При цьому, протягом 15-ти хвилинного спілкування з водієм, з причини непристебнутого паска безпеки, підстав для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння не вбачали.
Також вбачається, що ОСОБА_1 згоден пройти освідування в автомобілі. При цьому, поведінка водія була звичайною, адекватною, спілкування носило продуктивний характер, логічно пояснював свою позицію, ознак, які б свідчили про перебування в нетверезому стані, не проявляв. Отже, вказаний доказ не містить даних про те, що ОСОБА_1 мав ознаки будь-якого сп'яніння.
Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису, які додані до протоколу, суд звертає увагу на таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, в даній ситуації ОСОБА_1 повністю заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення, надав пояснення, в яких, зокрема, стверджував, що не відмовлявся від проходження освідування, а не виходив з автомобіля, оскільки здогадувався, що його можуть забрати до ТЦК.
Отже, суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.130 КУпАП, в тому числі, передбачає відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 , однак водій не заперечував пройти освідування, але поліцейськими розцінено його поведінку, як відмову від проходження освідування.
Таким чином, судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об'єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, отже в діях останнього відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст.251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю.
Враховуючи вищевикладене, справа підлягає закриттю на підставі ст. ст.7, 9, ч.1 ст.130, 245, п.1 ст.247, 251, 268, 271, 280 КУпАП.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом