Справа № 296/11658/25
1-кп/296/1022/25
Вирок
Іменем України
31 жовтня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 ,- ОСОБА_12 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62025240020006178 від 07.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки Донецької області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , будучи працівником правоохоронного органу, а саме обіймаючи посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - відповідального виконавця другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
07 липня 2025 року приблизно о 01 годині 20 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у темну пору доби керував транспортним засобом - автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якому знаходились пасажири ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рухаючись зі швидкістю близько 96 км/год по проїзній частини вулиці Корольова, зі сторони вул. Космонавтів у напрямку до вул. Промислової, в межах м. Житомира, та здійснюючи проїзд перехрестя вулиць Корольова та Промислової, в порушення вимог п.п. 2.3. б, 2.9. а, 12.1., 12.4., 12.9. б, 13.1. «Правил дорожнього руху України», ОСОБА_6 , не забезпечивши безпеки дорожнього руху, проявивши неуважність, перевищивши максимальну допустиму швидкість руху у межах населеного пункту, внаслідок чого поблизу будинку №126 по вул. Корольова у м. Житомирі не впоравшись із керуванням транспортним засобом, виїхав на тротуар, де здійснив наїзд на залізобетонну опору №15/05.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м'які тканини голови; перелому склепіння та основи черепа; дифузного субарахноїдального крововилив; крововиливу в речовину головного мозку; неповного перелому грудини; розриву лівої легені; забою серця та легень; крововиливів підкапсулярних правої нирки; розриву печінки; розриву правих крижок лубового зчленування, внаслідок яких 07.07.2025 року близько 04 год 30 хв померла у КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради.
Також, пасажир ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла у вигляді множинних саден голови, тулубу, кінцівок та закритого перелому лівої плечової кістки, яка утворилась від дії тупих твердих предметів, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як така, що не є небезпечним для життя, але призвела до тривалого розладу здоров'я.
Крім того, пасажир автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої поєднаної травми тіла, синців та саден на обличчі, верхніх та нижніх кінцівках, в ділянці тазу, забою м'яких тканин та м'язів передньої черевної стінки в нижніх відділах із наявністю міжфасціальної гематоми, гематоми великої статевої губи справа; переломів ребер: 6-8 справа та 10-12 зліва, множинних вогнищ забою паренхіми обох легень із розвитком двобічного післятравматичного пульмоніту; підкапсульної гематоми печінки; перелому кісток тазу з нестабільністю тазового кільця (обох гілок лобкових кісток: справа переломів в 2-ох місцях з формуванням вільних фрагментів та їх суттєвим зміщенням, фрагменту верхньої гілки - донизу під кутом 90°, фрагменту нижньої гілки - допереду; крижової кістки по лівій половині та крила лівої клубової кістки через суглобову поверхню крижово-здухвинного зчленування зліва); перелому поперечного відростку 4-го поперекового хребця зліва, забою лівої нирки та перинефральної клітковини, розриву сечового міхура, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Такі необережні дії, які виразились в порушенні водієм ОСОБА_6 вимог пунктів п.п. п.п. 2.3. б, 2.9. а, 12.1., 12.4., 12.9. б, 13.1. ПДР, перебувають у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_14 , спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_10 та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 286-1 КК України визнав повністю. Надав показання, 06.07.2025 відпочивав разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , та дійсно вживав алкогольні напої, зокрема, слабоалкогольний напій «Garage», об'ємом 0,5 л. У зазначений в обвинувальному акті час та місці керував автомобілем марки «SKODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Керований ним автомобіль перебував у технічно-справному стані. Зазначив, що 07.07.2025, вночі, перебуваючи в даному автомобілі разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , рухався по вул. Корольова у м. Житомирі та не впоравшись із керуванням транспортним засобом, виїхав на тротуар, де здійснив наїзд на залізобетонну опору. В подальшому, з метою надання медичної допомоги потерпілим викликав карету швидкої медичної допомоги та сам надавав їм першу медичну допомогу. Факт керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння не заперечив. Розкаявся у скоєному. Просив суд обмежитися його допитом та не досліджувати інші докази.
Цивільний позов, заявлений потерпілою щодо відшкодування моральної шкоди визнає частково в сумі 400 000 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. Потерпілим частково відшкодував заподіяну шкоду.
Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого.
Призначаючи покарання, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання серед передбачених за скоєний злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.
Судом враховано обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, який вчинено з необережності; особу обвинуваченого, є учасником бойових дій, одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проходження служби характеризується задовільно, нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», а також нагрудним знаком «Відмінний прикордонник».
Суд також враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку в психіатра та лікаря нарколога не перебуває, в судовому засіданні вибачився перед потерпілою ОСОБА_9 за смерть її дочки ОСОБА_14 .
Суд бере до уваги, що після ДТП ОСОБА_6 не залишив місце події, викликав карету швидкої медичної допомоги та надавав потерпілим першу медичну допомогу, думку потерпілих, з яких ОСОБА_11 просив суворо не карати, ОСОБА_16 поклалася на розсуд суду, ОСОБА_9 - покарати суворо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке слід відбувати реально.
Вирішуючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує факт вчинення ОСОБА_6 даного кримінального правопорушення перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а також те, що внаслідок скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме грубих порушень вимог Правил дорожнього руху, загинула неповнолітня особа, а також двоє потерпілих отримали тілесні ушкодження. За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України,
На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Щодо вирішення заявленого потерпілою цивільного позову суд доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, якою встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачають відшкодування за неї за наявності вини особи, яка заподіяла шкоду.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено поза розумним сумнівом, що саме з вини обвинуваченого ОСОБА_6 під час керування автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який є джерелом підвищеної небезпеки, спричинена шкода потерпілій ОСОБА_9 .
За правилами ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Представником потерпілої ОСОБА_9 , адвокатом ОСОБА_13 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, у якому вона просила стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 28270 грн у якості відшкодування матеріальної шкоди, 1000000 грн моральної шкоди, завданої вчиненням кримінальним правопорушенням, а також 30000 грн витрат на правничу допомогу.
У ході судового розгляду ОСОБА_9 змінила позовні вимоги. Вказала, що обвинуваченим відшкодовано 60000 грн, з яких матеріальна шкода відшкодована повністю у розмірі 28270 грн та частково моральна шкода в розмірі 31730 грн. Тому від позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди відмовляється.
В обґрунтування заявлених позовних вимог потерпіла у позові вказала, що злочинними діями ОСОБА_6 заподіяв їй моральну шкоду, оскільки у зв'язку з безповоротною втратою доньки у ОСОБА_9 погіршилось самопочуття, виникли проблеми зі здоров'ям, тривалий час, як її мати, перебуває у пригніченому стані, відчуває постійний неспокій, тривогу, біль за втраченою донькою, усвідомлює безповоротність втрати і нестерпний душевний біль, переживає душевні страждання, перебуває у тяжкому психологічному стані, не може оговтатися від такої втрати, повірити в те, що сталося, втратила інтерес до своєї улюбленої роботи, перестала спілкуватися із своїми друзями, втратила інтерес до життя. Перенесений емоційний стрес постійно провокує безсоння та тривогу. Вважає, що розмір моральної шкоди є цілком обґрунтованим та законним з огляду на ті страждання та стан, які доводиться їй перенести.
Щодо вимог потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Предметом позову в частині стягнення моральної шкоди, є шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частинами першою - третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
На думку суду, потерпілій ОСОБА_9 було завдано душевних та моральних страждань, адже втрата дитини є найважчою втратою, яка не може бути відновлена, а тому душевні страждання будуть тривати і надалі, що свідчить про їх тривалість, обсяг страждань - смерть дитини є різкою і психотравматичною подією, яка викликає надзвичайний стрес, оскільки виникла спонтанно та трагічно і ніхто із них не був готовим до такої важкої події. Враховуючи те, що після смерті потерпілої, ОСОБА_9 в майбутньому позбавлена будь-якої підтримки та допомоги, а також те, що смерть дитини повністю змінила її життя у всіх сферах зруйнувала нормальні життєві зв'язки, при цьому виходячи із принципів розумності та справедливості, з доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог, враховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнала ОСОБА_9 та який є триваючим, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню.
Водночас, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин справи, суд вважає, що заявлена потерпілою моральна шкода в сумі 1000000 гривень є явно завищеною, та оцінює в розмірі 500000 гривень.
При визначенні остаточної суми моральної шкоди суд враховує, що обвинуваченим частково відшкодована моральна шкода в розмірі 31730 гривень, що не заперечується потерпілою, а тому визначає остаточну суму моральної шкоди,завданої потерпілій ОСОБА_9 , яку має відшкодувати обвинувачений, у розмірі 468270 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Наведені вимоги закону під час вирішення питання про процесуальні витрати потерпілого у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 дотримано.
Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом ОСОБА_13 від 21.07.2025 № 21, а також детальний опис робіт, виконаних адвокатом ОСОБА_13 , та прибутковим касовим ордером № 1 від 20.10.2025.
Отже, позовна заява потерпілої в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Арешт на майно необхідно скасувати.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України.
В межах кримінального провадження, що розглядається, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів судом не встановлено. Тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити обвинуваченому ОСОБА_6 без змін.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-377, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з часу його фактичного затримання, з 07 липня 2025 року.
Строк додаткового покарання ОСОБА_6 у виді позбавленням права керувати транспортними засобами обчислювати з моменту набрання вироком законної сили вироком.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь потерпілої ОСОБА_9 468270 (чотириста шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят) гривень моральної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.
Речові докази:
- автомобіль марки автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , повернути власнику ОСОБА_17 .
- оптичні диски, карти пам'яті, залишити в матеріалах кримінального провадження.
- спрацьовану подушку безпеки із керма водія, спрацьовану подушку безпеки із панелі перед переднім пасажирським сидінням, знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів під час проведення судових експертиз на загальну суму 22 285 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) гривень, що складають:
- на проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-25/13020-ІТ від 14.08.2025 - 3565 грн 60 коп;
- на проведення судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/106-25/15416-ФП від 05.09.2025 - 7131 грн 20 коп;
- на проведення судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/106-25/15420-ФП від 08.09.2025 - 7131 грн 20 коп;
- на проведення комплексної судової фототехнічної експертизи та експертизи дослідження механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди № КСЕ-19/106-25/15456 від 10.09.2025 - 4457 грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 09.07.2025 на автомобіль марки SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , спрацьовану подушку безпеки із керма водія, спрацьовану подушку безпеки із панелі перед переднім пасажирським сидінням, скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію повного тексту вироку в день його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1