Справа № 522/22833/25-Е
Провадження № 2/522/9862/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви.
Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Тобто, чинним законодавством визначено обов'язок позивача, зокрема, зазначити у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), якщо такий у фізичної особи наявний або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
Проте, у позовній заяві позивачем не зазначено номер облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_2 , а лише зазначено, що РНОКПП відповідача НОМЕР_1 . При цьому не зазначено номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача, як і не зазначено, чи відомі такі дані позивачу.
Разом з тим, відсутність у позивача відомостей про РНОКПП не позбавляє позивача обов'язку зазначити інформацію про відповідача відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві, оскільки саме позивач визначає особу, до якої пред'являє позов та у зв'язку з цим має зазначити у позовній заяві відомості, які ідентифікують особу відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Таким чином, суд позбавлений можливості виконати вимоги закону та перевірити реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі (ст. 16 Закону України Про захист персональних даних) та ідентифікувати особу, до якої пред'явлено позов, оскільки у позовній заяві відсутні дані, що ідентифікують особу відповідача (серія та номер паспорта, РНКОПП).
Такі недоліки є суттєвими і за їхньої наявності справа не може бути вирішена з дотриманням вимог законодавства.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23.
Крім того, відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 ЦПК України).
Між тим, відсутність можливості ідентифікувати особу відповідача також впливає і на можливість визначення підсудності даної справи Приморському районному суду м. Одеси.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю № 1901126 з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване або останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 встановити не вдалося.
Крім того, згідно з відповіддю Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України вх. № ЕП-10171 від 24.10.2025, щодо місця проживання ОСОБА_2 інформації не встановлено.
Частиною 9 статті 28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Проте доказів останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача, місцезнаходження майна відповідача чи постійного його заняття (роботи) на території, що належить до юрисдикції Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим, територіальну підсудність судових справ якого змінено на Приморський районний суд м. Одеси відповідно до розпорядження голови Верховного Суду № 36/0/9-22 від 05.07.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)», позивачем не надано.
Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі з дотриманням правил територіальної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА