Справа № 522/841/25-Е
Провадження № 2/522/3472/25
21 жовтня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Коноваленко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Малишевої Марини Валеріївни про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли матеріали позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2025 відкрите провадження та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
01.10.2025 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Малишевої М.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому заявник просила зупинити провадження у справі № 522/841/25-Е за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі у складі Національної гвардії України, переведеної на воєнний стан.
В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначила, що на момент розгляду справи ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у складі Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), яка залучена до виконання завдань під час воєнного стану. Внаслідок проходження служби особиста участь ОСОБА_1 у судових засіданнях є неможливою. Продовження розгляду справи без його участі створює ризик порушення його прав на захист, а також може призвести до оскарження чи скасування рішення суду у майбутньому. Як на підставу для зупинення провадження у справі відповідач посилається на положення п. 2 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
20.10.2025 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача - Кіріченко В.І. надійшла заява, в якій заявниця просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
У судове засідання з'явилися представники позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Аскольдов О.С. та Пучкова Л.А., заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, просили відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи та клопотання про зупинення провадження у справі, вислухавши доводи сторони позивача, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 3891-IX від 23.07.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Відповідно до п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Отже, згідно пункту 12 Положення встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
У постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 473/4906/23 викладена така правова позиція: "Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Аналогічні висновки у подібних правовідносинах Верховний Суд виклав у постановах від 05 грудня 2024 року у справі № 285/7724/23 (провадження № 61-11221св24), від 19 грудня 2024 року у справі № 484/40/21 (провадження № 61-4547св23), від 14 лютого 2025 року у справі № 405/1261/24 (провадження № 61-15029св24), від 09 квітня 2025 року у справі № 405/9040/19 (провадження № 61-14807св24).
До клопотання про зупинення провадження у справі представником відповідача додана копія довідки №2374 від 28.03.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 14.05.2024 по теперішній час. Однак наданий документ не містить інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій останній перебуває на військовій службі. Також представником не надана копія наказу по особовому складу.
Отже, представник не надав суду належні докази наявності підстав для зупинення провадження у справі.
Сду також враховує, що згідно з п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 (справа № 640/21562/21, провадження № К/990/37503/22).
З огляду на викладене, провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає зупиненню і у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст. ст.2,4,5, 76-81, 89,251, 258-261, 263, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Малишевої Марини Валеріївни про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складений 27.10.2025.
Суддя Юлія ЧОРНУХА