Справа №521/18256/25
Номер провадження 3/521/6270/25
29 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Державної податкової служби України Головного управління ДПС в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої директором ТОВ «МАЙНД СЕТ», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,
Директор ТОВ «МАЙНД СЕТ» ОСОБА_1 вчинила порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку згідно акту перевірки від 25.09.2025 року №51672/15-32-0-01-14, а саме: п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 року №21 у редакції Наказу Міністретсва фінансів від 09.08.2024 року №400, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 26.08.2024 року №1302/42647.
За даним фактом працівниками ДПС України Головного управління ДПС в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.09.2025 року №148/15-32-07-01-21 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду, зокрема шляхом направлення судової повістки на адресу проживання та адресу ТОВ «МАЙНД СЕТ», які зазначені в протоколі. Відповідно до довідок АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення, рекомендоване повідомлення повернуто відправнику з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді м. Одеси.
Згідно вимог ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 163-1 розглядаються у п'ятнадцятиденний строк та відповідно до вимог ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.163-1, не є обов'язковою.
Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд її справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 25.09.2025 року №148/15-32-07-01-21, актом перевірки від 25.09.2025 року №51672/15-32-0-01-14, який не оскаржений та не скасований, незаконним не визнаний, відповідно до якого підтверджуються обставини викладені в протоколі.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, доказів на спростування наданих суду доказів не надала.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 155-1, 221, 252, 283, 284 КУпАП, суддя-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом встановленого законом строку з дня її винесення.
Суддя Т.І.Федоренко