Справа № 522/11177/22
Провадження № 1-кп/947/365/25
31.10.2025 м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду кримінальне провадження №12022160000000462 від 01.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, з вищою освітою, не одружений, має на утриманні двох дітей 2005 та 2007 років народження, працює на посаді головного інженера Обласного комунального підприємства по обслуговуванню іноземних представництв ООР, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів відділу Одеської обласної прокуратури: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,
Водій ОСОБА_4 01.07.2022 о 18:40 в м.Одесі, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz E 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в світлу пору доби, за умов необмеженої видимості, рухався по сухому чистому асфальтобетонному покриттю другою смуги руху (за фактичної організації двостороннього руху, та двох смуг для руху в кожному напрямку) вул.Інглезі, зі сторони пр.Небесної Сотні, в сторону вул.Святослава Ріхтера.
Рухаючись на ділянці вулиці біля будинку №12А, в порушення вимог 2.3 «б», 10.1, та вимог горизонтальної розмітки 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:
п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим транспортним засобом у дорозі;
п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
горизонтальна розмітка 1.3. Поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху,
проявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, не переконавшись, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав виконання маневру лівого розвороту, перетнув горизонтальну розмітку 1.3 (подвійну суцільну смугу), здійснив виїзд на зустрічні смуги руху, у результаті чого відбулось зіткнення автомобіля «Mercedes-Benz E 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , із мотоциклом «Yamaha FZ-6-N», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під кернуванням ОСОБА_12 , що рухався у зустрічному напрямку по другій смузі руху свого напрямку.
У результаті дорожньо-транспортної події ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: а)травми голови: крововиливу в м'які тканини голови; б)закритої травми тулуба: масивного садна задньої поверхні тулуба; масивного осадження та двох рваних ран грудної клітки зліва; масивного «карманоподібного» відшарування м'яких тканин спини; перелому правої ключиці; переломів 1-7-го правих ребер по середньоключичній лінії; переломів 1-12-го правих ребер по міжлопатковою та прихребцевою лініями з розривами пристінкової плеври; розривів хрящових частин 2-5-го лівих ребер по пригрудинній лінії; переломів 2-12-го лівих ребер по міжлопатковою та прихребцевою лініями з розривами пристінкової плеври; розриву правого крижово-клубового з'єднання; забоїв та розривів легень, печінки, селезінки; крововиливів в ділянках судин ніжок обох нирок; в)травми кінцівок: осаднення правого плеча; садна в ділянці правого ліктьового суглоба з переходом на передпліччя; садна в ділянці лівого ліктьового суглоба з переходом на передпліччя; садна в ділянці правого колінного суглоба; садна в ділянці лівого колінного суглоба з переходом на стегно, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та від яких наступила смерть на місці події.
Смерть ОСОБА_12 настала від поєднаної травми тулуба та кінцівок у вигляді перелому правої ключиці, перелому 1-7-го правих ребер по середньоключичній лінії, перелому 1-12-го правих ребер по міжлопатковою та при хребцевою лінією з розривами пристінкової плеври, розриву хрящових частин 2-5-го лівих ребер по пригру динній лінії, перелому 2-12-го правих ребер по міжлопатковою та прихребцевою лініями з розривами пристінкової плеври, розриву правого крижово-клубового з'єднання, розривів легень, печінки, селезінки.
Допущенні водієм ОСОБА_4 порушення вимог 2.3 «б», 10.1, та вимог горизонтальної розмітки 1.3. Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді загибелі потерпілого ОСОБА_12 .
Вказані необережні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні, протягом судового розгляду неодноразово змінював своє відношення щодо визнання вини у вчинені інкримінованого йому в провину кримінального правопорушення. Так, після оголошення обвинувального акту обвинувачений вину у вчинені інкримінованого йому в провину кримінального правопорушення не визнавав, зазначивши, що у дорожньо-транспортній пригоді винен водій мотоциклу ОСОБА_12 , який значно перевищив допустиму у населеному пункті швидкість руху. Після дослідження доказів обвинувачений змінив своє ставлення і визнав провину лише у перетині подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, але з обмовкою, що мотоцикліст теж винен у порушенні Правил дорожнього руху.
Під час допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_4 показав, що 01.07.2022 о 18:40 він, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz E 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в світлу пору доби, за умов необмеженої видимості, рухався по сухому чистому асфальтобетонному покриттю дороги по вул.Інглезі, на якій організований двосторонній рух (по дві смуги для руху в кожному напрямку), з боку пр.Небесної Сотні, в напрямку вул.Святослава Ріхтера в м.Одесі. В керованому ним автомобілі, крім нього, буди двоє дітей, які були на задніх сидіннях, і ОСОБА_13 , з якою він підтримує фактичні шлюбні відносини, яка сиділа праворуч від нього на передньому сидінні. Він вирішив здійснити маневр розвороту в забороненому місці, оскільки хотів повернутися в бік ТЦ «Сіті Центр». Він зайняв крайнє ліве положення на дорозі, увімкнув лівий покажчик повороту, переконався у відсутності зустрічного транспорту, почав здійснювати маневр розвороту, при цьому пересік дві суцільні смуги, виїхав на смугу зустрічного руху. Мотоцикла він не бачив. Під час здійснення маневру розвороту, коли він вже був на смузі зустрічного руху, він почув крик членів його родини у салоні і відразу загальмував. Після чого відчув удар. Це був мотоцикліст, який рухався в зустрічному напрямку з високою швидкістю. Перед зіткненням мотоцикл завалився і кілька метрів юзом просувався в їх напрямку, після чого водій і мотоцикл вдарилися у середину автомобіля - в район центральної стійки між передніми і задніми дверима. Після зіткнення він, ОСОБА_4 , викликав на місце поліцію та швидку допомогу. Маневр розвороту він не закінчив. З місця ДТП мотоцикліста відразу відвезли до лікарні. Згодом, від слідчого він дізнався, що мотоцикліст в лікарні помер. Він намагався оказати матеріальну допомогу дружині потерпілого, але та відмовилася від отримання допомоги. Нажаль, врятувати життя постраждалої особи не вдалося. В завершення обвинувачений просив суворо його не карати, оскільки мотоцикліст також порушив Правила дорожнього руху, перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті, що має суттєве значення при призначенні покарання.
Незважаючи на обрану обвинуваченим ОСОБА_4 позицію, його вина у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю інших доказів, безпосередньо досліджених судом в судовому засіданні:
-показами потерпілого ОСОБА_7 , який показав, що загиблий ОСОБА_12 був його братом. 01.07.2022 його брат керував мотоциклом «Yamaha FZ-6-N», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Самого моменту ДТП він, ОСОБА_7 , не бачив, але зі млів слідчого, водій ОСОБА_4 , який керував автомобілем «Mercedes-Benz E 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул.Інглезі, здійснив маневр розвороту в місці, де були дві суцільні ліній, виїхав на смугу зустрічного руху, по якій рухався ОСОБА_12 , внаслідок чого сталося зіткнення, після якого його брат загинув. На місце ДТП він приїхав через 10 хвилин, після того, як побачив новину про це в каналі новин в «Телерам» та впізнав свого брата. Він поніс певні матеріальні витрати на поховання брата і зазнав моральних страждань через його втрату, у зв'язку з чим заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Доводи на обґрунтування своїх витрат на моральних страждань він виклав у цивільному позові;
-показами свідка ОСОБА_13 , яка показала, що вона з ОСОБА_4 перебуває в фактичних шлюбних відносинах. Вони вдвох виховують двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 01.07.2022 вони усі разом відпочивали в ТЦ «Сіті центр». Коли пролунала тривога, магазини і розважальні заклади зачинилися, а тому вони вирішили поїхати до дому. Коли вони рухалися по вул.Інглезі, то пролунав відбій тривоги і вони вирішили повернутися в ТЦ «Сіті центр». Вона сиділа на передньому пасажирською сидінні біля ОСОБА_4 . Оскільки дорога була вільною, то ОСОБА_4 вирішив розвернутися. Коли він здійснював маневр розвороту, вона боковим зором побачила, що щось наближається і крикнула. Мабуть, від цього крику ОСОБА_4 різко загальмував та зупинився. Це був мотоцикліст, якого раніше не було видно, який виїхав із-за мікроавтобусу та наближався з великою швидкістю. Після чого сталося зіткнення. ОСОБА_4 відразу ж викликав поліцію та швидку допомогу та весь час перебували на місці ДТП. В завершення свідок показала, що до цієї події вона особисто прав на керування транспортними засобами не мала, тому не може сказати, що саме порушив ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом;
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.07.2022 зі схемою та фототаблицею, з якого вбачається стан та вид дорожнього покриття, елементи дороги, місце зіткнення транспортних засобів, видимість, стан проїзної частини, напрямок руху транспортних засобів, характер і локалізація механічних пошкоджень на транспортних засобах, дані про водіїв, траєкторія руху автомобіля, сліди ковзання мотоциклу, а також інші данні стосовно обставин ДТП (т.2 а.п.31-44);
-постановою слідчого від 02.07.2022 про уточнення назви транспортного засобу - мотоциклу, назва якого в деяких процесуальних рішеннях слідчого і в деяких протоколах слідчих дій через очевидну описку неправильно зазначена. Правильним вважається мотоцикл «Yamaha FZ-6-N» (т.3 а.п.80);
-протоколом огляду відеозапису від 02.07.2022, який на запит слідчого надав ТОВ «Гарант Авто» з камер зовнішнього спостереження, на якому зафіксовані обставини ДТП (т.2 а.п.49);
-CD-диском з відеозаписом обставин ДТП, з якого вбачається, що водій автомобіля «Mercedes-BenzE 200» розпочав виконання маневру лівого розвороту, перетнув горизонтальну розмітку 1.3 (подвійну суцільну смугу), здійснив виїзд на зустрічні смуги руху, у результаті чого відбулось зіткнення автомобіля із мотоциклом «Yamaha», що рухався у зустрічному напрямку по другій смузі руху свого напрямку (т.2 а.п.48);
-протоколом огляду відеозапису від 02.07.2022, який на запит слідчого надав «Холден Про» з камер зовнішнього спостереження із зображенням частини майданчику із розміщеними на ньому транспортними засобами та фрагмент проїзної частини, по якій рухаються транспортні засоби, у т.ч. мотоцикл (т.2 а.п.52);
-Micro CD «Kingston 16 GB» з відеозаписом зображенням частини майданчику із розміщеними на ньому транспортними засобами та фрагмент проїзної частини, по якій рухаються транспортні засоби, у т.ч. мотоцикл (т.2 а.п.51);
-Висновком судово-медичної експертизи трупа №2547, яка проведена в період з 04.07.2022 по 04.08.2022, згідно якої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: а)травми голови: крововиливу в м'які тканини голови; б)закритої травми тулуба: масивного садна задньої поверхні тулуба; масивного осадження та двох рваних ран грудної клітки зліва; масивного «карманоподібного» відшарування м'яких тканин спини; перелому правої ключиці; переломів 1-7-го правих ребер по середньоключичній лінії; переломів 1-12-го правих ребер по міжлопатковою та прихребцевою лініями з розривами пристінкової плеври; розривів хрящових частин 2-5-го лівих ребер по пригрудинній лінії; переломів 2-12-го лівих ребер по міжлопатковою та прихребцевою лініями з розривами пристінкової плеври; розриву правого крижово-клубового з'єднання; забоїв та розривів легень, печінки, селезінки; крововиливів в ділянках судин ніжок обох нирок; в)травми кінцівок: осаднення правого плеча; садна в ділянці правого ліктьового суглоба з переходом на передпліччя; садна в ділянці лівого ліктьового суглоба з переходом на передпліччя; садна в ділянці правого колінного суглоба; садна в ділянці лівого колінного суглоба з переходом на стегно, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та від яких наступила смерть на місці події. Смерть ОСОБА_12 настала від поєднаної травми тулуба та кінцівок у вигляді перелому правої ключиці, перелому 1-7-го правих ребер по середньоключичній лінії, перелому 1-12-го правих ребер по міжлопатковою та при хребцевою лінією з розривами пристінкової плеври, розриву хрящових частин 2- 5-го лівих ребер по пригру динній лінії, перелому 2-12-го правих ребер по міжлопатковою та прихребцевою лініями з розривами пристінкової плеври, розриву правого крижово-клубового з'єднання, розривів легень, печінки, селезінки. (т.2 а.п.54-59);
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) №1807/2547 від 04.07.2022, згідно до якого в крові та сечі трупа ОСОБА_14 етилового спирту не виявлено (т.2 а.п.60);
-актом судово-медичного дослідження (обстеження) №617 від 04.07.2022 щодо групи крові потерпілого, яким визначена групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_14 (т.2 а.п.61);
-висновком судово-медичної гістологічної експертизи №1273/2547, проведеної в період часу з 05.07.2022 до 12.07.2022, згідно якої крововилив в м'яких тканинах грудної клітки, вогнища розтрощення і крововиливів в паренхімі печінки, селезінки, в легенях без ознак реактивних змін. Нерівномірне венозне повнокров'я внутрішніх органів з вогнищевими ознаками порушення реологічних властивостей крові; жирова емболія судин легень слабкого ступеню; паренхиматозна білкова дистрофія нирок до вогнищ некронефрозу; паренхиматозна білкова дистрофія печінки і міокарда. Набряк легень. Набряк головного мозку. Коефіцієнт вірогідності шоку - 0,55. (т.2 а.п.62-63);
-висновком судово-медичної експертизи №1807/2547, проведеної в період часу з 18.07.2022 до 29.07.2022, згідно якої у ОСОБА_12 в шлунку, печінці та нирці виявлений кофеїн. В вищеперерахованих об'єктах не виявлені: похідні барбітурової кислоти, похідні саліцилової кислоти, похідні піразолону, похідні 1,4-бензодіазепіну, мепробамат, фінлепсин, амідопірин, ноксирон, азалептин, трамадол, но-шпа, промедол, ефедрин. В жовчному міхурі з жовчю та сечовому міхурі не виявлені опійні алкалоїди (морфін і кодеїн) (т.2 а.п.64-66);
-висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №22-3014/3024 від 08.08.2022, згідно якої органи управління автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 , (гальмова система, рульове керування, ходова частина), на момент огляду та на момент події перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню автомобілем, а отже не виявлено технічних несправностей на досліджуваному автомобілі, які могли б привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу.
Проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що органи управління мотоцикла «Yamaha FZ-6-N», р.н. НОМЕР_3 , (гальмова система, рульове керування, ходова частина), на момент огляду та на момент події перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню мотоциклом, а отже не виявлено технічних несправностей на досліджуваному мотоциклі, які могли б привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу.
В початковий момент взаємного контактування автомобіль «Mercedes-Benz Е 200» та мотоцикл «Yamaha FZ-6-N» розташовувались на проїжджій частині таким чином, що кут між поздовжньою віссю мотоцикла «Yamaha FZ-6-N» та правою боковою частиною автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» становив близько 50+5° спереду назад та справа наліво відносно продовжній висі рами мотоцикла «Yamaha FZ-6-N» та спереду назад та зліва направо відносно продовжній висі автомобіля «Mercedes-Benz Е 200», при цьому мотоцикл рухався на момент зіткнення в перевернутому стані задом колесами в гору.
Зіткнення мотоцикла «Yamaha FZ-6-N», р.н. НОМЕР_3 з автомобілем «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 , розташовувалось в лівій смузі руху проїжджої частини вул.Інглезі за напрямком руху від вул.С.Ріхтера в бік пр-та Небесної сотні, тобто в смузі руху мотоцикла «Yamaha FZ-6-N», на відстані приблизно 5.7 м від правого краю проїжджої частини в районі закінчення «подряпини та нашарування слідів ковзання», перед кінцевим розташуванням автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 (т.2 а.п.69-77);
-висновком судової комп'ютерно-технічної та автотехнічної експертизи №22-3015/22-3076 від 12 серпня 2022 року, з якого вбачається, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п.1.3 п.34 розділ 1 «Горизонтальна розмітка» та п.10.1 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 , мав технічну можливість запобігти дану подію шляхом виконання в односторонньому порядку вимог п.1.3 п.34 розділ 1 «Горизонтальна розмітка» та п.10.1 Правил дорожнього руху України. Наявність технічної можливості у водія автомобіля Mercedes-Benz Е 200», р.н. НОМЕР_2 , запобігти даної події, дозволяє прийти до висновку про те, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди його дії не відповідали вимогам п.1.3 п.34 розділ 1 «Горизонтальна розмітка» та п.10.1 Правил дорожнього руху України, створювали достатні умови для настання дорожньо-транспортної пригоди і перебували в причинному зв'язку з її настанням (т.2 а.п.80-95);
-висновком судової комісійної експертизи відео-, звукозапису, та інженерно-транспортної експертизи №2885-Е від 12.05.2025, згідно якого в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 при русі по проїжджій частині вул.Інглезі, де транспортні потоки зустрічних напрямків розділені лінією дорожньої розмітки 1.3 Розділ 34 «Горизонтальна розмітка» Правил дорожнього руху України, п.8.1, заборонялося виконувати розворот оскільки вказаний маневр передбачав перетинання даної лінії дорожньої розмітки, при цьому відповідно
п.2.3 (підпункт «д»), п.10.1 Правил дорожнього руху України, перед розворотом
(поворотом) ліворуч водій ОСОБА_4 повинен був переконатися, що це буде
безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти подію для водія
автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 , визначалася виконанням з
його боку вимог п.1.3 п.34 розділ 1 «Горизонтальна розмітка» та п.2.3(д), п.8.1,
п.10.1 Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього не було
будь-яких перешкод технічного характеру, оскільки, керуючи технічно справним
автомобілем він мав можливість обирати траєкторію, напрямок та швидкість
руху керованого їм транспортного засобу, що дозволило би йому запобігти даної
події ДТП.
Таким чином, в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, водій
автомобіля «Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 , мав технічну
можливість запобігти дану подію шляхом виконання в односторонньому
порядку вимог п.1.3 п.34 розділ і «Горизонтальна розмітка» та п.2.3(д), п.8.1,
п.10.1 Правил дорожнього руху України.
Враховуючи задані обставини ДТП, а також інформативні відеозаписи,
приймаючи до уваги встановлене перевищення швидкості в населеному пункті
водієм мотоцикла «Yamaha FZ-6-N» (у висновку №1094220 та № 22-3015/22-
3076), в даній дорожній ситуації водій мотоцикла «Yamaha FZ-6-N» повинен був
відповідно до вимог п.2.3 (підпункт «д»), п.12.4, п. 12.9(6) ПДР України рухатись
в населеному пункті із швидкістю не більше 50 км/год., що дозволено на даній
ділянці дороги, а при виникненні небезпеки, повинен був відповідно до вимог п.12.3 ПДР України своєчасно прийняти заходи гальмування аж до зупинки
керованого ним транспортного засобу.
При встановлених обставинах ДТП, водій мотоцикла ОСОБА_15 мав
технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz Е
200» шляхом своєчасного застосування гальмування (як способу зупинки у
межах найкоротшої, з можливих, віддалі) виконуючи вимоги п.12.3, п.12.4,
12.9(б) ПДР.
В дорожній ситуації що склалась дії водія мотоцикла «Yamaha FZ-6-N», р.н. НОМЕР_3 , з технічної точки зору не відповідали вимогам п.12.3, п.12.4, п.12.9 «б» Правил дорожнього руху України, та перебували у причинному зв'язку
з настанням даної дорожньо-транспортної події.
В дорожній ситуації що склалась дії водія автомобіля Mercedes-Benz Е 200» р.н. НОМЕР_2 , з технічної точки зору не відповідали вимогам п.1.3 Розділу
34«Горизонтальна розмітка» та п.8.1, п.10.1 Правил дорожнього руху України,
та перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
Поставлене питання: «Чи покинув би водій автомобіля Mercedes Benz Е200 р/н НОМЕР_2 небезпечну зону, як би не виконав зупинку через крик пасажирів у салоні авто, за умови руху мотоцикла Yamaha FZ-6-N р/н НОМЕР_3 з моменту виникнення небезпеки для руху з максимально допустимою швидкістю в населеному пункті?» - носить гіпотетичний характер, та спонукає експертів до прогнозування розвитку дорожньо-транспортної ситуації в частині ймовірності технічної можливості уникнення можливого зіткнення в умовах інших дій водіїв, тобто при зміні параметрів руху транспортних засобів на етапі їхнього зближення перед ДТП.
Враховуючи, що при дослідження розвитку механізму ДТП, автотехнічною експертизою використовуються встановлені фактичні обставини, що мали місце в даному ДТП (зупинка автомобіля). Отже дослідження по вказаному питанню пов'язане з прогнозуванням іншого механізму ДТП (Чи покинув би водій автомобіля Mercedes Benz Е200 р/н НОМЕР_2 небезпечну зону), що є відмінним від дорожньої ситуації, яка склалась перед ДТП та не має технічного сенсу.
Дорожньо-транспортна ситуація створена діями водія автомобіля Mercedes Benz Е200 р/н НОМЕР_2 , при встановленій віддалі 57,6 м від мотоцикла до місця зіткнення в момент виникнення небезпеки, навіть при швидкості руху 50 км/год., все одно змушувала гальмувати ОСОБА_12 і була небезпечною для водія мотоциклу «Yamaha FZ-6-N» р/н НОМЕР_3 , в разі його руху з допустимою швидкістю (т.3 а.п.10-19).
-висновком медичного огляду водія, згідно якого ОСОБА_4 станом на 01.07.2022 ознак алкогольного сп'яніння не виявляв (т.2 а.п.98);
-копією посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на імя ОСОБА_4 (т.2 а.п.96, 97);
-витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального правопорушення (т.2 а.п.30) тощо.
Оцінюючи вищезазначені докази, суд дійшов висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого злочину доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
Суд визнає неналежним доказом, наданий захисником в судовому засіданні висновок експерта №10904220 від 07.10.2022 року (т.2 а.п.160-168), відповідно до якого дії водія автомобіля «Mercedes-Benz Е 200», р.н. НОМЕР_2 , пов'язані із неналежним виконанням вимог п.11.4 та дорожньої розмітки п.1.3 ПДР є необхідною, але недостатньої умовою виникнення даного ДТП, тоді як дії водія мотоциклу «Yamaha FZ-6-N», реєстраційний номер НОМЕР_3 , пов'язані з неналежним виконанням вимог комплексу вимог п.12.3 та 12.4 ПДР України, є необхідною і достатньою умовою виникнення даного ДТП, тобто є технічною причиною його настання, оскільки:
даний висновок суперечить іншим висновкам, у т.ч. висновку судової комісійної експертизи відео-, звукозапису, та інженерно-транспортної експертизи №2885-Е від 12.05.2025;
для проведення експертизи за ініціативою сторони захисту адвокатом були надані експерту похідні дані, які не погоджувалися з іншими учасниками судового розгляду, а отже, е недостовірними, особливо з точки зору виникнення моменту небезпеки для водія мотоциклу. Так, прокурор в цій частині зазначив, що недостовірні похідні дані призвели до збільшення часу виконання маневру автомобілем Mercedes-Benz Е 200», з 2.0 секунд до 2.86 секунд, що суттєво впливає на механізм ДТП та подальші розрахунки;
похідні ж дані для проведення судової комісійної експертизи відео-, звукозапису, та інженерно-транспортної експертизи №2885-Е від 12.05.2025 були погоджені з учасниками судового розгляду в судовому засіданні;
висновок судової комісійної експертизи відео-, звукозапису, та інженерно-транспортної експертизи №2885-Е від 12.05.2025 узгоджується з висновками інших експертних досліджень, що є у справі, а також з іншими доказами.
Крім того, в судовому засіданні для роз'яснення висновків були допитані експерти ОСОБА_16 , який складав висновок судової комп'ютерно-технічної та автотехнічної експертизи №22-3015/22-3076 від 12 серпня 2022 року (т.2 а.п.80-95) та експерт ОСОБА_17 , який складав висновок експерта №10904220 від 07.10.2022 року (т.2 а.п.160-168).
Кожен з експертів відстоював правильність складеного кожним з них висновків, у т.ч. моменту виникнення небезпеки для водія мотоциклу. При цьому експерт ОСОБА_17 наголосив, що експертні дослідження він здійснював на підставі похідних даних, вказаних захисником, та наданих ним копій матеріалів кримінального провадження та відеоматеріалів.
Неналежний доказ суд не враховує під час ухвалення судового рішення.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у в'язку з заподіянням потерпілому кримінальним правопорушенням шкоди заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди на поховання ОСОБА_12 у розмірі 101070 грн.; моральної шкоди - у розмірі 200000 грн., а також процесуальних витрат у розмірі 15000 грн., пов'язаних із наданням професійної правової допомоги (т.1 а.п.186-189).
В стадії судового розгляду представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав письмову заяву, якою фактично змінив позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, а в частині стягнення матеріальної шкоди просив цивільний позов залишити без розгляду. Дані обставини адвокат мотивував тим, що обвинувачений частково відшкодував моральну шкоду на суму 40000 грн., а тому розмір цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди зменшується до 160000 грн., а вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з витрат на поховання ОСОБА_12 та поминальний обід, можуть бути задоволені страховиком в порядку відшкодування цивільно-правової відповідальності.
Сторони не заперечували проти залишення без розгляду цивільного позову представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди на поховання ОСОБА_12 у розмірі 101070 грн.
На підставі ст.257 ЦПК України цивільний позов за заявою позивача може бути залишено без розгляду.
В обґрунтування заподіяної моральної шкоди представник потерпілого зазначив, що ОСОБА_7 є рідним братом ОСОБА_12 , який загинув в результаті ДТП. За ст.3 КПК України до близьких родичів та членів сім'ї відноситься, між інших осіб, рідний брат.
Зібраними доказами доводиться вина водія автомобіля Mercedes-Benz Е200, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дії якого створили достатні умови для настання ДТП і перебували в причинному зв'язку з її настанням.
В обґрунтування факту спричинення моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 і її розміру, у цивільному позові зазначено, що моральна шкода полягає у душевних переживаннях ОСОБА_7 у зв'язку із загибеллю його рідного брата, стражданнях через усвідомлення безповоротності втрати брата як близької та найріднішої людини, який був надійною опорою при житті, помічником у господарстві та підтримував його у всі часи протягом життя. Потерпілий через трагедію в його родині на тривалий час був відірваний від активного соціального життя та ведення господарства, мав знижений та нестійкий настрій, докладав значних зусиль для налагодження свого звичайного життя. У зв'язку із цим потерпілий оцінює моральну шкоду в 200000 гривень.
В судовому засіданні потерпілий і його представник підтримали подану позовну заяву, просили цивільний позов задовольнити з урахуванням поданих змін.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав цивільний позов, лише в частині заподіяння потерпілому моральної шкоди на суму 50000 грн., та за умови, якщо буде доведена його, ОСОБА_4 , вина, оскільки вважає себе не винним у ДТП, перекладаючи провину на водія мотоцикла, який значно перевищив допустиму у населеному пункті швидкість руху. Вимоги потерпілого щодо відшкодування витрат на правничу допомогу обвинувачений визнав за умови доведення таких витрат належними документами.
Крім того, обвинувачений надав судову розписку представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 про отримання ним ще 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Суд, вивчивши підстави і розмір цивільного позову, дослідивши докази і вислухавши позиції сторін з приводу заявленого позову, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.326 КПК України, ст.ст.23, 1167, 1187, 1188 ЦК України, цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральної шкоди - підлягає частковому задоволенню, на суму 100000 грн. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди на суму 60000 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань потерпілого, яким є рідним братом загиблого, характеру немайнових втрат, стану здоров'я, тяжкості і характеру вимушених змін у його житті та зусиль необхідних для відновлення попереднього життя, втрату брата. Суд також враховує матеріальне становище винної особи. Тому відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 у визначеному судом розмірі буде достатнім і справедливим.
Відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат включаються, між іншим, і витрати на правову допомогу.
Згідно ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, несе обвинувачений.
Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Разом з тим, потерпілим і його представником на день ухвалення вироку не підтверджені понесені потерпілим витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн., оскільки до позовної заяви і в подальшому під час судового розгляду справи, незважаючи на неодноразові вимоги суду, зацікавленою стороною не були надані необхідні документи, у т.ч. квитанції або прибуткові ордери про переказ коштів, акти виконаних робіт, сплачені суми податків тощо.
Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат потерпілого на правову допомогу в сумі 15000 грн. слід відмовити повністю.
Цивільний позивач ОСОБА_10 , представлена адвокатом ОСОБА_11 , подала до суду цивільний позов (т.1 а.п.122-124), спільно підписаний нею та адвокатом, про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 чи зі Страхової компанії ПАТ «HACK Оранта» на користь ОСОБА_10 майнової шкоди у розмірі 72600 гривень, завданої механічними пошкодженнями належного їй на праві приватної власності транспортного засобу - мотоциклу марки «YMAHA», модель FZ-6-N, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок злочинних дій обвинуваченого, що призвели до ДТП; та про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 5000 гривень, завдану внаслідок тимчасового вибуття вказаного транспортного засобу із її володіння, користування та неможливості відчуження тощо.
Під час судового розгляду представник цивільного позивача ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 змінив позовні вимоги і подав уточнений цивільний позов (т.2 а.п.9-10), яким просив стягнути зі страховика - Страхової компанії ПАТ «HACK Оранта» на користь ОСОБА_10 майнової шкоди у розмірі 72600 гривень, завданої механічними пошкодженнями належного їй на праві приватної власності транспортного засобу - мотоциклу марки «YMAHA», модель FZ-6-N, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно полісу добровільного страхування № АТ 1500721; і з обвинуваченого ОСОБА_4 - моральної шкоди в сумі 5000 гривень, завдану внаслідок тимчасового вибуття вказаного транспортного засобу із її володіння, користування та неможливості відчуження тощо.
Свої вимоги цивільний позивач та її представник обґрунтовують тим, що кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.286 КК України, їй завдано матеріального збитку.
Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 мотоцикл марки «YMAHA», модель FZ-6-N, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 чорного кольору, оформлено на ОСОБА_10 , тому він належить їй на праві приватної власності. Своєчасно їй про ДТП та про пошкодження її майна не повідомили та доступу до майна не надали. На досудовому слідстві її до слідчого не запрошували та по справі не опитували, вилучене майно не повернули.
Під час ДТП по вині обвинуваченого ОСОБА_4 мотоцикл марки «YMAHA» було суттєво пошкоджено, внаслідок чого їй, ОСОБА_10 , завдано матеріальної та моральної шкоди.
Після спілкування із спеціалістами по ремонту мотоциклів, які оглянули наявні пошкодження на мотоциклі після ДТП, стало відомо, що потребується заміна низки деталей. Ремонтно-відновлювальні роботи ними оцінені у 200 доларів США, що по курсу НБУ становить 8000 гривень.
Приблизна вартість запасних частин складатиме 1615 доларів, що по курсу НБУ становить 64600 гривень.
Також їй, ОСОБА_10 заподіяно моральну шкоду, яку вона обґрунтовує душевними стражданнями та моральними переживаннями у зв'язку з пошкодженням належного їй майна та утриманням його на арешт майданчику, неможливістю користування майном членами її сім'ї, необхідністю ремонту мотоциклу та позичанням коштів для цього ремонту.
Власником транспортного засобу - автомобілю «Mercedes Benz Е 200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому скоєно ДТП, та який є джерелом підвищеної небезпеки, є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказаний транспортний засіб забезпечений страховим полісом № АТ 1500721 Страхової компанії ПАТ «HACK Оранта». Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив страхову компанію про страховий випадок 06.07.2002 року, повідомлення про ДТП №78067, та цей факт внесено до обліку - справа 78067 від 06.07.2022 року.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження, до початку судового розгляду, пред'явити цивільній позов до підозрюваного, обвинуваченого.
В обґрунтування цивільного позову цивільний позивач та її представник надали роздруківки Інтернет сторінок із цінами на запасні частини, попередній розрахунок вартості ремонтно-відновлювальних робіт, копію страхового полісу, повідомлення про ДТП, а також копію протоколу (акту) огляду транспортного засобу представником ПАТ «HACK Оранта» від 01.08.2024 із додатком, в якому перераховані пошкоджені деталі мотоциклу без визначення їх вартості.
Обвинувачений ОСОБА_4 вимоги цивільного позивача і її представника не визнав в повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_10 взагалі не має відношення до обставин ДТП та не є потерпілою у кримінальному провадженні.
Страхова компанія ПАТ «HACK «ОРАНТА» була залучена судом в якості цивільного співвідповідача. Представник страхової компанії ПАТ «HACK «ОРАНТА» за дорученням - ОСОБА_18 подала до суду відзив на цивільний позов ОСОБА_10 та її представника (т.1 а.п.221-222), яким просила в задоволені позовних вимог відмовити.
Представник страховика - ОСОБА_18 , прийнявши участь в одному судовому засіданні, підтримала поданий нею відзив, заперечила проти задоволення цивільного позову ОСОБА_10 до ПАТ «HACK «ОРАНТА» (т.2 а.п.121-125). В подальшому представник страховика участі в судових засіданнях не приймала.
Представник страхової компанії ПАТ «HACK «ОРАНТА» ОСОБА_18 , обґрунтовуючи свою позицію у відзиві на цивільний позов зазначила, що відповідно до п.2.1 ст.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Тобто, ПАТ «HACK «ОРАНТА», як суб'єкт обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в першу чергу керується нормами вищевказаного закону, як спеціальними нормами, які зазначають, що у випадку якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку виплати припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (п.36.2 ст.36 Закону № 1961-1V).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).
З урахуванням того, що на даний час немає рішення по кримінальній справі, в якій розглядається дана дорожня транспортна пригода, у Позивача на момент подання позовної заяви до Київського районного суду м.Одеси, строк подання необхідних документів до страховика призупинений та не закінчений. Відповідно і у ПАТ HACK «ОРАНТА», як страховика, строк для прийняття рішення та його здійснення призупинений та не закінчений.
Таким чином, майнові вимоги Позивача до ПАТ HACK «ОРАНТА» є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Передчасним є і звернення Позивача за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки його права, з огляду на вищевикладене, ПАТ HACK «ОРАНТА» станом на дату подання позовної заяви порушені не були.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 №14 вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, варто стверджувати про передчасність звернення до суду та доцільність завершення кримінального провадження для встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди. Таку ж позицію підтримує і Одеський апеляційний суд, прикладом можна навести постанову Одеського апеляційного суду від 19.02.2020 року по справі № 515/638/19.
Щодо недотримання Позивачем процедури отримання страхового відшкодування представник страховика зазначила, що у даному випадку не може бути мови про судовий захист, так як на час подачі позовної заяви до суду, як вже зазначалося вище, право особи не було порушено, не визнано чи оспорено, оскільки особа навіть не зверталася до страховика і не заявила про бажання реалізувати своє право.
Також, на думку представника страховика, Позивач загалом безпідставно заявив до ПАТ HACK «ОРАНТА» цивільний позов щодо виплати страхового відшкодування, оскільки остання станом на дату звернення Позивача до суду не відмовляла у його виплаті через відсутність звернення до страховика. А отже ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не порушувала права на отримання страхового відшкодування, з чого можна зробити висновок, що законні інтереси Позивача порушені не були.
Процедура отримання страхового відшкодування обумовлена не внутрішніми правилами страхової компанії, а законом.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV передбачено, що у раз настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.35.1 ст.35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Зміст заяви та документи, що додаються до такої заяви передбачені п.п.35.1 і 35.2. ст.35 Закону №1961-IV.
У цій заяві має міститися певні відомості та додані певні документи, зазначені в запереченнях.
Приписами п.37.1.4. ст.37 Закону № 1961-IV передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
У цій же статті, у п.37.1.4. Закону № 1961 -IV визначено також, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Дане положення свідчить про наявність у особи, яка має право на отримання страхового відшкодування обов'язку звертатися із заявою до страхової компанії.
В контексті вищевказаних та нижчезазначених статей вбачається, що потерпіла особа для отримання страхового відшкодування повинна звернутися до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування та надати всі необхідні документи, включаючи вирок суду, який набрав законної сили.
Щодо розміру страхового відшкодування представник страховика зазначила, що залишається не зрозумілим, яким чином в позовній розрахований розмір страхового відшкодування.
Як вже зазначалося вище, відповідно до п.2.1 ст.2 ЗУ «Про
обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Що кореспондується із загальноюридичним правилом конкуренції загальної та спеціальної норми.
Таким чином, норми Закону №1961-IV є спеціальними для відносин у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З огляду на таке, правильно використовувати положення розділу III Закону №1961-IV.
Згідно до п.22.1. ст.22 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полії відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.23.1. ст.23 Закону № 1961 -IV, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкоджень здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Даний перелік є вичерпним та розрахунок сум за кожною з наведених підстав для виплати відбувається суворо у відповідності до розділу Закону № 1961-IV.
Представник страховика вважає, що правова позиція ОСОБА_10 і її представника ґрунтуються на припущеннях, ніяких доказів того, що ПАТ «HACK «ОРАНТА» повинно оплачувати майнову та моральну шкоду суду не надано.
Окремо страховик зазначає, що ПАТ «HACK «ОРАНТА» отримано поштовим відправленням лише позовну заяву та повідомлення про ДТП.
Як вбачається із тексту позовної заяви, Позивач не бачила мотоцикл, доступу до мотоциклу у неї не має, отже ціна позову - матеріальна шкода у розмірі 72600 гривень та моральна шкода у розмірі 5000 грн. необґрунтована, ніякими доказами не підкріплена.
Доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення сторін та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами, наприклад медичними довідками, висновками та іншими документами тощо, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації та ін.
Тому, представник ПАТ «HACK «ОРАНТА» ОСОБА_18 просить відмовити в задоволені цивільного позову ОСОБА_10 та її представника до ПАТ «HACK «ОРАНТА» у повному обсязі.
Суд під час вирішення заявленого цивільним позивачем ОСОБА_10 і її представником - адвокатом ОСОБА_11 цивільного позову із уточненнями, визнає доводи представника СК ПАТ «HACK Оранта» слушними та такими, що відповідають як законодавству так і обставинам справи, а тому приходить висновку про необхідність відмови в задоволені позовних вимог цивільного позивача про стягнення зі СК ПАТ «HACK Оранта» майнової шкоди, завданої ОСОБА_10 , через не доведення розміру заподіяння матеріальної шкоди у розмірі 72600 гривень.
Так, цивільний позивач ОСОБА_10 та її представник - адвокат ОСОБА_11 , протягом усього часу судового розгляду (з 26 серпня 2022 року, коли обвинувальний акт вперше надійшов до Приморського районного суду м.Одеси, і з 14 листопада 2022 року, коли кримінальне провадження надійшло до Київського районного суду м.Одеси) не надали в розпорядження суду документів на підтвердження розміру заподіяної шкоди. Сума заподіяної ОСОБА_10 , на її думку, шкоди в розмірі 72600 грн., ґрунтується лише на переліченні в позовній заяві пошкоджених елементів та деталей транспортного засобу - мотоциклу «Yamaha FZ-6-N», із зазначення вартості таких деталей через роздруківки Інтернет сторінок.
Крім того, представник цивільного позивача в судовому засіданні пояснив, що він не може надати на вимоги захисника докази попередньої оцінки страховиком вартості ремонтно-відновлювальних робіт, незважаючи на те, що судом було надано йому, адвокату ОСОБА_11 і представнику страховика, доступ до мотоциклу з метою його оцінки (т.2 а.п.211, 222, 228). Як пояснив в цій частині адвокат ОСОБА_11 , він не реалізував ухвалу суду від 18.07.2024 до часу закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами через ті чи інші обставини та неповажні причини.
Разом з тим, відповідно до ст.326 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_10 та її представника в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 моральної шкоди на суму 5000 грн., підлягає частковому задоволенню, на суму 500 грн. В решті цивільного позову про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь ОСОБА_10 в сумі 4500 гривень слід відмовити.
В цій частині цивільного позову представник цивільного позивача ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він не може надати на вимоги захисника докази заподіяння ОСОБА_10 діями обвинуваченого моральної шкоди, крім загально відомих обставин, що транспортний засіб вибув із користування і володіння господині через перебування транспортного засобу на штрафному майданчику. Він, адвокат ОСОБА_11 , також не може надати на вимогу захисника висновку експерта чи спеціаліста про характер моральних страждань і їх розмір, оскільки вирішення таких питань зацікавлена сторона не ініціювала.
Визначаючи розмір моральної шкоди цивільного позивача ОСОБА_10 , суд виходить з приведених пояснень представника цивільного позивача, а також з характеру та обсягу страждань ОСОБА_10 , характеру її немайнових втрат, тяжкості і характеру вимушених змін у її житті та зусиль необхідних для відновлення транспортного засобу.
Тому відшкодування обвинуваченим ОСОБА_4 моральної шкоди цивільному позивачу ОСОБА_10 у визначеному судом розмірі буде достатнім і справедливим.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує висновок органу пробації (т.2 а.п.2-5), згідно якого ризики вчинення ним повторних кримінальних правопорушень і його небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюються як низькі. Тому виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або без обмеження волі в громаді є можливим за умови здійснення з боку органу пробації нагляду за ним та застосування до нього соціально-виховних заходів. Якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, то орган пробації вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткових обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст.66 КК України враховує обставинами, які пом'якшують покарання, що він є вдівцем та з 2013 року самостійно виховує двох дітей, які на час ухвалення вироку досягли повноліття і є студентами вищих навчальних закладів; є пенсіонером по лінії МО України; має низку захворювань; займається суспільно-корисною працею; позитивно характеризується по місцю проживання і по місцю роботи.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягається вперше, під час ДТП був тверезий, керований ним транспортний засіб був забезпечений страховиком, а також ту обставину, що у порушенні правил дорожнього руху в певній мірі винен і водій мотоцикла, який значно перевищив швидкість руху у населеному пункті.
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені і в обвинувальному акті вони не зазначені.
Наведені данні про особу винного з урахуванням характеру, тривалості, обставин і тяжкості вчиненого злочину, його наслідків; ставлення учасників судового розгляду та висновок органу пробації щодо призначення покарання, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 має бути призначене як основне так і додаткове покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України. При цьому не вбачається законних підстав для застосування положень ст.ст.69, 69-1, 75 КК України, на чому наполягала сторона захисту, оскільки ОСОБА_4 , хоча в останньому слові приніс публічні вибачення потерпілому, але у скоєному фактично не розкаявся, вину у повному обсязі не визнав, допущені ним порушення правил дорожнього руху у досліджуваній ситуації не усвідомив.
Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Згідно довідок і актів приймання-передачі робіт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витрати на залучення експертів складають суму 88408 грн. (т.2 а.п.67, 68, 78, 79, т.3 а.п.20).
Питання щодо речових доказів вирішується на підставі ст.100 КПК України, а арешту майна - відповідно до ст.174 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.326, 369-370, 373-374, 615 КПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188, 1201 ЦК України суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його добровільної явки для відбування покарання або його затримання в порядку виконання вироку.
Речові докази у справі, після набрання вироком законної сили, вказані в постановах слідчого:
від 02.07.2022, а саме:
- автомобіль «Mercedes-BenzE 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №6 - повернути безоплатно володільцеві ОСОБА_4 або його представнику за довіреністю (т.2 а.п.45);
- мотоцикл «Yamaha FZ-6-N», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_10 - повернути безоплатно володільцеві ОСОБА_10 або її представнику за довіреністю (т.2 а.п.45);
від 02.07.2022, а саме:
компакт-диск «Alerus DVD+R 4,7GB» із відеозаписом подій - зберігати в матеріалах кримінального провадження в суді (т.2 а.п.48, 50);
від 02.07.2022, а саме:
Micro CD «Kingston 16 GB» з відеозаписом зображенням частини майданчику - зберігати в матеріалах кримінального провадження в суді (т.2 а.п.51, 53);
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 05.07.2022, на речі визначені речовими доказами по справі, а саме: автомобіль «Mercedes-BenzE 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , мотоцикл «Yamaha FZ-6-N», реєстраційний номер НОМЕР_3 - після набрання вироком законної сили скасувати (т.2 а.п.46-47).
Процесуальні витрати по справі в сумі 88408 (Вісімдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. за залучення експертів стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 100000 (Сто тисяч) грн.
В іншій частині позову потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в сумі 60000 (Шістдесят тисяч) грн., і витрат на правову допомогу в сумі 15000 (П'ятнадцять тисяч) грн. - відмовити.
Залишити без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 101070 (Сто одна тисяча сімдесят) грн.
Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_10 задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 500 (П'ятсот) грн.
В іншій частині позову на суму 4500 (Чотири тисячі п'ятсот) грн. відмовити.
В іншій частині позову цивільного позивача ОСОБА_10 про стягнення матеріальної шкоди з СК ПАТ «HACK Оранта» в сумі 72600 (Сімдесят дві тисячі шістсот) грн. відмовити.
На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження в день проголошення резолютивної частини вироку. Учаснику судового провадження, який не приймав участь в судовому розгляді, копію вироку направити не пізніше наступного дня після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1