Справа № 947/31125/25
Провадження № 1-кс/947/15600/25
24.10.2025 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , його представника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001528 від 14.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , в якому просить скасувати арешт майна, яке було вилучено 22.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти: 60 купюр номіналом 1000 гривень, 221 купюра номіналом 100 доларів США. 50 купюр номіналом 1 долар США. 1 купюра номіналом 50 доларів США, 23 купюри номіналом 50 євро, 13 купюр номіналом 200 евро, 21 купюра номіналом 100 євро. на загальну суму 60000 тис. грн. 22200 тис.доларів США, 5850 тис. Євро.
Своє клопотання мотивує тим, що в рамках кримінального провадження № 12023160000001528 від 14.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1 КК України було накладено арешт на майно, вилучене 22.08.2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник зазначає, що з переліку арештованого майна, зазначені грошові кошти (на загальну суму 60000 тис. грн. 21200 тис. доларів США, 5850 тис. Євро) є власністю заявника - ОСОБА_3 .
Адвокат стверджує, що ОСОБА_3 є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В даному будинку заявник проживає разом зі своєю дружиною - ОСОБА_6 та двома малолітніми синами - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Старший син заявника - ОСОБА_9 (який є підозрюваним у кримінальному провадженні №12023160000001528 від 14.12.2023 року) напередодні проведення обшуку - 21.08.2025 року був в гостях у батька, та постійно не проживає з ним. Підозрюваний - ОСОБА_9 , має зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 . Тобто він зареєстрований та фактично проживає саме в квартирі, а не в будинку, належному заявнику. Що так само виключає можливу належність підозрюваному виявлених та вилучених під час обшуку грошових коштів, в будинку заявника.
Адвокат повідомляє, що починаючи з 2000 року заявник здійснював підприємницьку діяльність, яка була припинена за його власним рішенням в 2018 році. Окрім того, 04.05.2018 року заявник - ОСОБА_3 продав належне йому нерухоме майно - кав'ярню-бар, від продажу якої отримав дохід у розмірі - 678 851,29 грн.
Зважаючи на вказане, стверджує, що Як наслідок, вилучені в будинку заявника грошові кошти на загальну суму - 60000 тис. грн. 22200 тис. доларів США, 5850 тис. Євро є його власними заощадженнями від здійснення багаторічної підприємницької діяльності та від продажу нерухомого майна. Дані грошові кошти є єдиним засобом існування для його сім'ї. Про що також було ним зазначено особисто під час проведення обшуку за вилучення грошових коштів.
На його думку твердження старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_10 в клопотанні про арешт майна від 23.08.2025 року, про те, що «вилучені грошові кошти здобуті за результатами здійснення незаконної гральної діяльності. Таким чином, у досудового слідства є підстави вважати, що вилучене майно має безпосереднє відношення до вказаного кримінального провадження, оскільки містить відомості, що будуть використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження» не відповідає дійсності та є не підтверджено жодними належними доказами. Адже матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна було б встановити, що належні заявнику грошові кошти, які були вилучені у нього в будинку під час проведення обшуку, були набуті ним протиправним шляхом.
Як наслідок, ОСОБА_3 було неправомірно обмеженою у праві володіння та розпорядження його грошовими коштами, що призвело до ускладнення матеріального становища для нього та його сім'ї.
Окрім того, звернув увагу, що заявнику не було повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №12023160000001528 від 14.12.2023 року, та він є добросовісним володільцем вказаних грошових коштів.
У судовому засіданні:
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 надав короткий виклад обставинам справи, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Повідомив, що вилучені грошові кошти є накопиченнями ОСОБА_3 , який не має відношення до кримінального провадження, разом з тим зазначив, що відсутні документи на підтвердження придбання грошових коштів у валюті.
Власник майна ОСОБА_3 підтримав позицію свого представника, зазначив, що вилучені грошові кошти є його збереженням тому просив повернути майно, для потреб сім'ї. Заперечував свою причетність до кримінального провадження та зазначив, що під час обшуку він не вказував, що грошові кошти вилучені в кімнаті, де проживає син, стверджує, що відомості в протоколі обшуку не відповідає дійсності. Повідомив, що у нього на теперішній час відсутні документи щодо придбання коштів у валюті.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання повідомив, що досудове розслідування триває, та є підстави вважати, що вилучені грошові кошти отримані злочинним шляхом. Просив долучити до матеріалів клопотання: ухвалу слідчого судді від 21.08.2025 про надання дозволу на обшук; постанову про визнання речових доказів від 23.08.2025 та копію протоколу обшуку. Звернув увагу, що в протоколі обшуку зазначено,що грошові кошти було виявлено в кімнаті де зі слів заявника проживає його син ОСОБА_9 , зазначив, що протокол обшуку в повній мірі відповідає дійсним обставинам. Просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на те, що на даний час відсутні підстави для скасування арешту.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що ТУ БЕБ в Одеській області на даний час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001528 від 14.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1 КК України за фактом організації діяльності в сфері незаконного грального бізнесу на території Одеської області.
22.08.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти: 60 купюр номіналом 1000 гривень, 221 купюру номіналом 100 доларів США, 50 купюр номіналом 1 долар США, 1 купюру номіналом 50 доларів США, 23 купюри номіналом 50 євро, 13 купюр номіналом 200 євро, 21 купюру номіналом 100 євро; дві коробки з гральними фішками з написом «Izmail Poker Club»; пакет «АТБ», в якому містяться гральні фішки насипом різного номіналу; чотири блокноти з чорновими записами.
Постановою детектива вище перелічене вилучене в ході обшуку майно, у відповідності до ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, оскільки в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати що воно набуте незаконним шляхом, є засобами вчинення кримінального правопорушення, які зберегли на собі сліди, може містити відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій та відповідних експертиз із залученням судових експертів.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2025 року було накладено арешт, із забороню розпорядження та користування на майно, яке 22.08.2025 року було виявлено та вилучено за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Тучкова, 31, в тому числі на: грошові кошти: 60 купюр номіналом 1000 гривень, 221 купюру номіналом 100 доларів США, 50 купюр номіналом 1 долар США, 1 купюру номіналом 50 доларів США, 23 купюри номіналом 50 євро, 13 купюр номіналом 200 євро, 21 купюру номіналом 100 євро;
Відповідно до вищевказаної ухвали, слідчим суддею перевірялося походження вилучених грошових коштів, та встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучені грошові кошти набуті в результаті здійснення кримінально протиправної діяльності пов'язаної із проведенням азартних ігор без відповідних дозвільних документів
Вищевикладене вказує на те, що арешт на грошові кошти було накладено законно та обґрунтовано.
Що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на вилучені грошові кошти, слідчий суддя бере до уваги процесуальну позицію прокурора, який зазначає про те, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження триває, кінцеве рішення ще не прийняте, арештовані кошти ймовірно отримані злочинним шляхом, а тому, на думку слідчого судді, на даний час існує потреба в продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Слідчий суддя не виключає тієї обставини, що вилучені грошові кошти можуть бути накопиченнями ОСОБА_3 від продажу нерухомого майна та здійснення підприємницької діяльності, разом з тим зважаючи на стадію кримінального провадження, вважає, що клопотання сторони захисту є передчасним, оскільки орган досудового розслідування повинен належним чином перевірити факт походження грошових коштів, оскільки як вбачається з протоколу обшуку їх було віднайдено в кімнаті в якій, зі слів ОСОБА_3 , проживав його син ОСОБА_9 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Тому на думку слідчого судді вразі скасування арешту з вилучених грошових коштів, вони можуть бути безповоротно втрачені, що в свою чергу не буде відповідати засадам кримінального судочинства.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання заявника про скасування арешту майна не долучені докази, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, зокрема матеріали клопотання не містять документів, які б підтверджували придбання грошових коштів у валюті.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування триває, вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів та необхідні органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
Таким чином, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1